- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
- Опубліковано: 01 червня 2021
Студенти/-ки 2-го курсу освітньої програми “Прикладна конфліктологія” спеціальності 033 “Філософія” успішно завершили проходження виробничої соціально-психологічної практики на базі Центру ґендерних досліджень і комунікацій.
У ході практики студентство мало змогу не тільки ознайомитись із системою роботи Центру ґендерних досліджень і комунікацій, а й у рамках проєкту Соціологічні студіі “Школа інтерв’юера” виступити у ролі дослідників/-иць конкретних проблемних ситуацій у царині соціальної конфліктології.
Керівник практики від кафедри філософії та релігієзнавства: Сергій П’янзін.
Керівниця практики від Центру ґендерних досліджень і комунікацій: Зоя Шевченко.
До Вашої уваги представляємо результати дослідження Олексія Величка та Каріни Старигіної на тему «Вивчення впливу дистанційного навчання як потенційного джерела конфліктів».
Дане соціологічне дослідження проводилося з 6 по 14 травня 2021 року з метою вивчення впливу дистанційного навчання на виникнення конфліктів у житті студентства ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького.
Опитування було проведене шляхом онлайн-анкетування. В ході дослідження було опитано 81 респондента/ку, серед яких 28 чоловіків та 53 жінки.
Вікова структура респондентів та респонденток:
Курс навчання респондентів та респонденток:
Як можна побачити з діаграм вище, серед респондентів/-ок переважають студенти/-ки другого курсу. При аналізі співвідношення віку та курсу навчання, можна зробити висновок, що більшість респондентів/-ок вступила до ЗВО після школи.
Важливо врахувати, що навчання у респондентів/-ок проходило як онлайн, так і офлайн, із приблизно однаковим навантаженням, що дає змогу судити про те, чи впливає дистанційне навчання на рівень конфліктності.
Першим важливим зверненням до особи респондента/-ки стало питання «Які Ваші життєві пріоритети на даний момент?».
Діаграма нижче вказує на цікавий факт: якщо переважна кількість жінок намагаються поєднувати декілька пріоритетів, то для більшості опитаних чоловіків пріоритетною є трудова чи творча діяльність та пов’язані з ними кар’єра або визнання.
Такі результати вельми непогано корелюють з показниками зайнятості трудовою/творчою діяльністю, які у чоловіків виявилися навіть більшими, попри суттєвий розрив у кількості:
Важливо врахувати такі фактори, перед тим, як перейти до аналізу відповідей, що безпосередньо стосуються рівня конфліктності під час дистанційного навчання.
- Опитані жінки і чоловіки однаковою мірою приділяють увагу своєму емоційному збагаченню та відпочинку:
- Більшість опитаних є активними учасниками та учасницями дистанційного навчання, оскільки ступінь їхнього залучення до означеного процесу є великим:
- Більшість опитаних вважають реалізацію дистанційного навчання гарною:
Такі показники можна вважати закономірними, оскільки вони корелюють з тим фактом, що при переході на дистанційне навчання студентству надається активна та пасивна допомога з боку ЗВО:
Тепер розглянемо відповіді, що дадуть нам змогу зрозуміти наскільки сильно дистанційне навчання впливає на конфліктність у житті респондентів/-ок.
Як видно із діаграм нижче, більшість респондентів/-ок вважають дистанційне навчання доцільним і ставляться до нього позитивно.
Більшість респондентів/-ок також висловилася за проведення онлайн-занять під час дистанційного навчання:
Такий результат не є неочікуваним, оскільки, як ми бачили з діаграм вище, більшість опитаних є відповідальними людьми, що беруть активну участь у навчальному процесі.
Діаграма нижче демонструє, що більшість жінок вважає, що навантаження на студента/-ку під час дистанційного навчання збільшується, а більшість чоловіків схильні вважати, що його (навантаження) рівень не змінюється:
Тим не менш, рівень мотивації до навчання в переважної більшості респондентів/-ок залишився незмінним:
Ми вирішили також урахувати побутові умови як потенційний фактор конфліктності й отримали наступні результати:
Як видно з трьох діаграм вище, побутові умови не мають яскраво вираженого впливу на потенційну конфліктність респондентів/-ок: вплив дистанційного навчання на емоційний стан має ситуативний та позитивний характер, відповідно, напруження й негативні емоції загалом відсутні. Це справедливо як для студентів/-ок, що проживають з родинами у власних квартирах, так і для студентів/-ок, що мешкають у гуртожитках (дві найбільші групи респондентів/-ок, об’єднані за спільними умовами проживання).
У більшості респондентів/-ок не було психоемоційних розладів і вони не виникли під час дистанційного навчання:
При цьому слід зазначити, що у чоловіків розрив між більшістю та меншостями є дуже великим, а у жінок він, навпаки, є незначним.
Результати самооцінки емоційного стану респондентів/ок, загалом, підтверджуються також думкою їхніх близьких:
Показники складнощів та конфліктних ситуацій:
На трьох діаграмах вище можна побачити, що у більшості опитаних не виникають ні емоційні, ні технічні складнощі під час дистанційного навчання, а, тому, відповідно, й конфліктні ситуації відсутні. Про це свідчать й результати відповідей на питання:
Більшість опитаних жінок вважає джерелом конфліктів, у першу чергу, збільшення часу, через що доводиться проводити за технічними пристроями, а більшість чоловіків – погану організацію процесу навчання:
При цьому, на запитання про те, конфлікти якого характеру переважають у самих респондентів/ок, більшість опитаних не змогла відповісти однозначно; друга (за кількістю) відповідь – побутові непорозуміння на емоційному рівні:
Висновки
На основі проведеного соціологічного дослідження можна зробити такі висновки:
1) ґендерний чинник не має суттєвого впливу на конфліктність особи під час дистанційного навчання;
2) побутові умови не мають суттєвого впливу на конфліктність особи під час дистанційного навчання;
3) загальна картина конфліктності особи під час дистанційного навчання – позитивна: у більшості опитаних дистанційне навчання або не впливає на рівень конфліктності, або здійснює позитивний вплив.
Слід ураховувати, що всі отримані результати є справедливими для студентства ННІ міжнародних відносин, історії та філософії та гіпотетично можуть відображати становище справ на інших гуманітарних спеціальностях Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького.
Отримані результати не варто екстраполювати на інші спеціальності та інші ЗВО.
Джерело: http://philosophy.ck.ua/vivchennya-vplivu-distanciynogo-navcha/