6 вересня 2019 р. в газеті «Свобода»,  США, була опублікована стаття професора Анатолія Чабана "Книга про цвинтар національного значення".  Ознайомитися зі змістом публікації можна нижче:

Книга про цвинтар національного значення

Консисторія Української Православної Церкви (УПЦ) США уже давно плянувала видати ілюстрований довідник про цвинтар, який став національним меморіялом для українців Америки. Врешті Митрополит Антоній та Архиєпископ Даниїл доручили це нелегке завдання двом професіоналам з тижневика „Свобода“, котрі успішно виконали це доручення. („Цвинтар Церкви-пам’ятника св. Андрія Первозваного у Савт-Бавнд Бруку, Нью-Джерзі“. Ілюстрований довідник. Упорядники: Лев Хмельковський, Ігор Пилипчук. Львів. „Свічадо“. 2019. 495 стор.)

Книгу слід розцінювати як важливий внесок в українську некрополістику – опис поховань і цвинтарів, котра у самій Україні після набуття незалежности ще не стала поширеною. за окремим винятком. Зокрема мова йде про праці відомого дослідника Віктора Жадька із Києва‚ його праці останнього часу: Науковоісторичний довідник „Український некрополь“ (2005); „У пам’яті Києва: Столичний некрополь письменників“ (2007); довідник „Некрополь на Байковій горі“ (2008).

У 1984 році УПЦ США видала короткий опис цвинтаря і саме цей опис відкриває новий довідник.

Розповідь супроводжують світлини визначних пам’ятних знаків цвинтаря – поховання Гендрика Фіше ра, якому колись належала посілість, надмогильного каменя Симона Петлюри, привезеного з Парижу, пам’ятного знака гетьманові Павлові Скоропадському, храму св. Андрія Первозваного, пам’ятника Митрополитові Василеві Липківському, а також саркофагу Патріярха Мстислава. Є також плян цвинтаря і його світлина з пташиного лету. Розповіді про поховання мають єдиний формат: біографії і світлини померлих та фотографії пам’ятників. У виданому томі вміщено дані про визначних осіб, які узяті з відомих енциклопедичних довідників та періодичних видань. Подано список усіх похованих на цвинтарі св. Андрія станом на 23 квітня 2017 року з зазначенням місць їхнього вічного спочинку. Довідкову частину відкриває розділ, присвячений служителям УПЦ США, в числі яких митрополити Іоанн Теодорович і Андрій Кущак, архиєпископи, єпископи та священики.

Далі йде розділ „Ветерани УПА воювали за волю України“, оскільки на цвинтарі колиш ні партизани поховані переважно в окремому секторі, в центрі якого є пам’ятник „Невідомим воякам УПА“. У розділі „Визначні особи закордонного українства“ дотримано алфавітного порядку, що полегшує пошук користувачам, а також впроваджує символічну рівність усіх похованих перед Всевишнім. Усе ж варто зазначити, що довідник розповідає про президентів УНР на вигнанні Андрія та Миколу Лівицьких, діячів визвольних змагань 1918-1921 років, а також про колишніх політв’язнів СРСР, письменників та поетів, мистців, композиторів, журналістів, діячів сцени, лікарів, педагогів та інших осіб, які залишили добрий і незабутній слід в закордонному українському середовищі.

Треба відзначити добрим словом пошук необхідних матеріялів про похованих, який довелося провести упорядникові Л. Хмельковському за умов, коли далеко не про всіх збережено їхні життєписи та фотографії. В Україні дослідження і опис цвинтарів перебуває на початковій стадії. Цвинтарі нищилися владою, війнами, стихійними лихами та забудовами. Краще від інших збережені Байковий цвинтар у Києві, Личаківський цвинтар – у Львові. Але ще не побачили світ фундаментальні видання, присвячені іншим національним пантеонам, які знаходяться у провінції. Причому об’єктом дослідження науковців має стати історія формування цих кладовищ, появи окремих могил, біографії небіжчиків, епітафії й намогильні пам’ятки, як це здійснено у рецензованому виданні. І не лише в Україні, тому що багато поховань відомих українців є у Москві, Санкт-Петербурзі, інших містах Росії. У невеликому за обсягом довіднику про цвинтар еміґрантів в Сен-Женевьєв де Буа біля Парижу наведено дані про киян з походження письменника Віктора Некрасова, хореографа Сергія Лифаря, поета Олександра Галича, народженого в Катеринославі. За часів громадянської війни в Україні 1917-1921 років та комуністичного режиму на землях України зникла величезна кількість поховань і кладовищ, які мали визначну цінність. У Києві – Аскольдова могила – некрополь, на якому знайшли останній притулок представники української аристократії, відомі науковці, письменники, громадські діячі, військовики. Знесення старовинних кладовищ і забудова цих територій в країні, влада якої „боролася з минулим“, сприймалося цілком природно. З урахуванням такого стану сам цвинтар св. Андрія і його опис набирають національного значення, як спроба зберегти не лише для рідних, а й для усього народу, для історії пам’ять про людей, які присвятили себе Україні і за її межами залишилися українцями до останніх днів життя.

Прикметно, що перша зустріч видання „Цвинтар Церкви пам’ятника св. Андрія Первозваного у Савт-Бавнд-Бруку, НьюДжерзі“ та одного із його авторів Лева Хмельковського із читачами відбулася у Черкасах на початку липня цього року. І це не випадково. Адже на цвинтарі у Ню-Джерзі поховано чимало уродженців Черкаського краю, які прославили Україну на весь світ. Це – письменники Докія Гуменна і Тодось Осьмачка, літературознавець Юрій Павленко із Умані, вдова Михайла Драй-Хмари – Ніна, педагог із Черкас Олексій Запорожець, леґендарний Головний отаман Холодного Яру Іван Лютий-Лютенко. Жваве зацікавлення викликали приведені у книзі описи життєдіяльности відомих в світовому українстві постатей, які покояться на цьому цвинтарі: Євгена Маланюка, Дмитра Донцова, Святослава і Ніни Караванських, Тараса Бульби-Боровця, Ізидори Косач, Василя Григоровича та Василя Васильовича Кричевських, Наталії Лівицької-Холодної, Григорія Китастого, Петра Григоренка, Василя Барки та багатьох інших.

Учасники презентації відзначали про добре впорядкований довідковий матеріял, який дає змогу знайти те чи інше поховання. А також про досить високий поліграфічний рівень видання, яке видрукувано у Львівському видавництві „Свічадо“. На зустрічі висловлювалася особлива вдячність нашому землякові Л. Хмельковському за проведену дослідницьку роботу, а також думка, що запропоноване видання слугуватиме методичною основою для подальшої активізації некрополезнавства в Україні.

Анатолій Чабан — український історик, науковець, педагог, громадський діяч, доктор історичних наук, професор Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, дійсний член Української Академії Історичних Наук.

• Попередня
• Наступна