Студенти-першокурсники, які проходять практику у селі Легедзино, у суботу, 27 липня долучилися до археологічного експерименту під час трипільської толоки. Вже традиційний захід цього року носив, крім культурно-просвітницького та розважального, ще й науковий характер. Суть експерименту полягала у випробовуванні нової техніки побудови даху трипільської хати. За словами Владислава Чабанюка, директора ДІКЗ "Трипільська культура" цілком зрозуміло, які були стіни у хатах трипільців, — наука про це більше знає, ніж про те, якими ж були в їхніх оселях дахи. Про дахи дуже мало інформації. Припускається, що на хатах міг бути і глиняний круглий верх. Він обґрунтовує свою гіпотезу тим, що на маленьких моделях трипільських будівель найчастіше дах є напівсферичним і без стріхи переходить у стіни. За великої щільності забудови трипільських поселень дах міг бути глиняним, тобто плетеним, як корзина, і накиданим глиняним замісом. 

Студенти-практиканти активно долучилися як до організації заходу, так і до самої Толоки. Напередодні першокурсники допомагали заплітати лозою дах трипільської хати, виконували дрібні організаційні доручення.

На початку толоки усі присутні, в тому числі й наші студенти, у веселому танці замішували глину та полову, формували глиняні кульки для вкидання даху. Після замісу відбувся досить специфічний ритуал - ліплення трипільської жінки, який провів уманський казкар Сашко Лірник. До речі, практиканти мали змогу виліпити й власні глиняні сувеніри на пам'ять. Після праці на всіх чекав колективний обід з наваристим борщем, смачною кашею, домашнім хлібом та пиріжками. У другій половині дня студенти відвідали виставки "Історія в прикрасах" та "Трипілля в писанках". А надвечір першокурсники переглянули фільм "Чорний козак" під відкритим небом.

Втомлені, але щасливі, студенти повернулися в табір зустрічати під трипільськими зорями свій перший вихідний на практиці.

• Попередня
• Наступна