15 квітня 2019 р. відбулась презентація  монографії викладачів ННІ історії і філософії Олександра Ілліча Овчаренка, Олени Вікторівни Сухушиної і Наталки Іванівни Земзюліної «З історії війн першої половини ХХ століття: деякі питання міжнародних відносин». В ній взяли участь викладачі та студенти Інституту історії і філософії. Модератор зустрічі – директор наукової бібліотеки ім. Максимовича Григорій Михайлович Голиш нагадав, що ще недавно, у грудні 2017 р. О. Овчаренко і О. Сухушина презентували книгу «Міжнародні відносини напередодні й у період Першої світової війни 1914–1918 рр. (у документах і спогадах сучасників)» і тому монографія 2019 р. є частиною програми дослідження передумов, перебігу та наслідків Першої і Другої світових війн.

 

Автори монографії висловили власну оцінку питань, що порушили у монографії. Наталка Земзюліна зазначила, що імперіалістичний переділ світу під час й після англійсько-бурської війни почав набувати форми всеохоплюючої битви за ресурси та комунікації, причому мова йшла навіть не так про безпосередні територіальні захоплення, як про прагнення не дати суперникові їх здійснити (фашодський інцидент, марокканські кризи). Олена Сухушина підкреслила, що Боснійська криза (1908–1909 рр.) стала результатом незграбної та безпринципної політики російської дипломатії, ерцгерцог Франц Фердинанд не схвалював анексії Боснії та Герцеговини, протистояв «партії війни», був супротивником силового розв’язання конфлікту з Сербією та австро-угорського захоплення сербських територій. Важливим, на її думку, є питання сербського колабораціонізму під час Другої світової війни. Співпраця з окупантами недобра справа, але завдяки їй серби під час війни уникнули фізичного знищення, як з боку Німеччини, так і з боку хорватів.

Олександр Овчаренко, котрий є автором більшої частини статей у монографії, висловив низку положень основних з них.  Він зазначив, що виступ Османської імперії на боці Центральних держав став для Антанти великою дипломатичною невдачею на початку світової війни, а для турків же це було поквапливим і згубним рішенням, ухваленим перед загрозою невідворотності розпаду імперії. Досліджуючи політику більшовицького керівництва в 1920-х рр. О. Овчаренко зазначає, що радянський вождь В. І. Ленін наполягав не приймати вимог західних держав у жодному вигляді, крім запропонованого ним же «нульового варіанту» – взаємної відмови від усіх претензій, що могло призвести до зриву конференції в Генуї. Власне, це й було метою Леніна. Оцінюючи політику Німеччини і СРСР відносно Югославії в 1941 році автор робить висновок, що самим фактом радянсько-югославських переговорів Сталін намагався змусити Гітлера принаймні тимчасово утриматись від нападу на Югославію в надії виграти час для її підготовки до рішучого опору агресії. Це дало б змогу відтермінувати безпосередню небезпеку нацистського нападу на СРСР.

Книга була рецензована авторитетними українськими істориками. Нажаль на зустріч не змогли прибути професори Євген Григорович Сінкевич (Східноєвропейська вища державна школа в Перемишлі (Польща) і Олександр Володимирович Михайлюк (Національна металургійна академія України). Від імені рецензентів виступила доцент кафедри всесвітньої історії і міжнародних відносин ЧНУ ім. Б. Хмельницького Вікторія Олександрівна Кірєєва. Вона зазначила, що в монографії розглянуті важливі питання міжнародних відносин першої половини ХХ ст., а також представлені історичні портрети сучасників бурхливих подій початку століття. Вона похвально зазначила обрану структуру монографії.

Колеги, котрі мали можливість до презентації ознайомитися з працею, відзначили її досконале мовне редагування. В цьому, безумовна, заслуга мовного редактора, доцента кафедри української літератури і компаративістики ЧНУ ім. Б. Хмельницького Ольги Юріївни Мірошник. Вона підкреслила, що автори схвально сприймали її зауваження і тому працювали як одна команда, в цілому, це вже третя спільна праця.

Анатолій Юзефович Чабан, професор кафедри археології і спеціальних галузей історичної науки, характеризуючи монографію зазначив, що в кожній із статей присутні критичний погляд авторів на досліджувану проблему і тому можна вважати цю монографію важливим внеском в українську історіографію. Анатолій Георгійович Морозов, професор, завідувач кафедри археології і спеціальних галузей історичної науки, відзначив глибокий аналіз передумов, перебігу та наслідків багатьох питань, що розглядаються у книзі, а також гарне оформлення монографії, наявність кольорових карт й ілюстрацій; Віталій Масненко, професор, завідувач кафедри історії України також висловився щодо неупереджених висновків авторів з низки питань, відмінних від радянських і російських, і тому можна оцінити цю монографію як сучасний українських погляд на міжнародні  відносини першої половини ХХ ст.; Геннадій Андрійович Волошкевич, доцент кафедри державно-правових дисциплін, звернув увагу присутніх на важливість історичної книги в умовах глобалізації і Інтернету. Тому монографія, на його думку, буде мати достатньо читачів не тільки серед  студентів, а і молоді інших спеціальностей. Григорій Михайлович Голиш також охарактеризував монографію як важливий український внесок в дослідження названих проблем, відзначив правильність оформлення відповідно вимогам посторінкової і загальної літератури, складеного покажчика імен, що дає можливість бути монографії затребуваною тривалий час.

Присутні студенти дали власну оцінку окремих питань, порушених авторами в монографії.

Олександр Халімончик висловився щодо питань з історії Першої світової війни, і особливо щодо маловідомих прикладів спроб укладення сепаратного миру Німеччини з Росією через особисті зв’язки пересічних громадян. Надія Коваленко відзначила значний джерельний і літературний фонд, що використали автори. Вона підрахувала, що О. Овчаренко висвітлюючи тему про Локарнську конференцію залучив майже 56 найменувань джерел і літератури і зазначила, що знайомство з книгою дає позитивний приклад використання радянських і європейських досліджень. Володимир Іванов зазначив, що стаття відносно Рапалльского вибору Радянського уряду 1922 року видається надзвичайно актуальною і науково обумовленою. Анна Жембровська охарактеризувала монографію як серйозну допомогу студентам в написанні курсових, кваліфікаційних і магістерських робіт. На завершення присутні науковці і студенти побажали авторам не зупинятися на досягнутому і продовжувати досліджувати питання історії міжнародних відносин.

 

 

• Попередня
• Наступна