Науково-громадські об'єднання

 

  • Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України;
  • Осередок Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Черкасах;
  • Центр гендерних досліджень 

 


Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

 

  Важливим етапом у відродженні та організаційному оформленні краєзнавчого руху на Черкащині стало створення 9 грудня 1989 року обласного краєзнавчого товариства (таке товариство існувало в Черкаській (Шевченківській) окрузі в 1920-х роках). Згодом товариство увійшло до утвореної в березні 1990 року Всеукраїнської спілки краєзнавців як обласна організація. Перший голова правління Всеукраїнської спілки краєзнавців – академік НАН України, Герой України П.Т. Тронько. Нині Спілку очолює відомий український історик - заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Петрович Реєнт.

У жовтні 2008 року Спілці рішенням уряду України надано статус Національної.

Головними завданнями діяльності обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців (далі – Спілки) є виховання у громадян, передусім учнівської і студентської молоді, поваги до свого минулого, культури, мови і традицій українського народу на основі об’єктивного висвітлення історії і сучасності рідного краю. В роки незалежності краєзнавчий рух на Черкащині перетворився у масову форму залучення широких верств населення до вивчення місцевої історії і став дієвим засобом громадянсько-патріотичного виховання.

У справі розгортання краєзнавчого руху важливу роль відіграє видання краєзнавчої літератури. Оригінальністю відзначаються видані останнім часом книги з історії сіл Крутьки (Б.О. Кіппа) – Чорнобаївського, Кузьмина Гребля (І.А. Сажієнко, К.І. Євтушенко) – Христинівського, Паланка (Л.С. Панченко) – Уманського районів, „Іван Піддубний – сила України” (М.В. Приліпко), серія книг з історії спорту на Черкащині В.Б. Страшевича, колективні праці – двохтомний „Малий енциклопедичний словник Корсунщини”, енциклопедичне видання „Край козацький” про Лисянщину та багато інших цікавих і оригінальних краєзнавчих праць. Напередодні конференції відбулася презентація фундаментальної книги ,,Подорож Златокраєм” про минувшину і сьогодення населених пунктів Золотоніського району (автори – Г.М. Голиш, Л.Г. Голиш і М.Ф. Пономаренко).

Всього за роки незалежності в області побачило світ понад 250 краєзнавчих видань. В започаткованому у 1990 році науково-популярному збірнику „Краєзнавство Черкащини” публікуються матеріали про маловідомі сторінки історії краю, підготовлені професійними та самодіяльними дослідниками. Однак збірник виходить епізодично, оскільки видається за рахунок благодійних внесків. В більшості міст і районів створені узагальнюючі праці про їх історію. Члени Спілки – автори навчальних посібників з історії рідного краю для шкіл області.

Краєзнавці Черкащини – активні учасники редколегій фундаментальних суспільно значимих видань ,,Книга пам’яті” та ,,Реабілітовані історією”, праць, в яких розкривається трагедія Голодомору 1932 – 1933 рр.

З метою підтримки краєзнавства та заохочення громадських дослідників історії Черкащини обласна рада і облдержадміністрація в 1994 році за клопотанням громадськості заснували обласну літературно-краєзнавчу (з 2001 року – краєзнавча) премію імені Михайла Максимовича. Нею відзначаються окремі автори (а з 2006 року і авторські колективи).

В роботі Спілки активну участь беруть ентузіасти краєзнавства – представники різних верств населення, передусім науковці вищих навчальних закладів, вчителі, працівники архівів, музеїв, історико-культурних заповідників, учні, студенти. Осередки діють в усіх містах та районах.

Правління обласної організації координує краєзнавчі дослідження в області, поєднуючи наукові і аматорські засади в розвитку краєзнавства. Серед форм роботи обласної організації Спілки – проведення науково-практичних конференцій, краєзнавчих читань, лекцій, круглих столів, інших науково-просвітницьких та виховних заходів з проблем історії Черкащини, які проводяться в Черкасах та містах і районах області. Останнім часом активісти Спілки взяли участь у проведенні таких заходів у Кам’янському, Чорнобаївському, Чигиринському та інших районах.

З метою створення повноцінної науково обґрунтованої історії Черкащини у 2003 року Спілкою започатковані обласні науково-краєзнавчі конференції „Черкащина в контексті історії України”, які проводяться раз у два роки. Перша у 2003 році присвячувалася 50-річчю утворення Черкаської області, Друга у 2005 році – 60-річчю Перемоги, Третя у 2007 році – проблемам охорони, збереження і популяризації пам’яток історії та культури Черкащини, зокрема реалізації Державної програми „Золота підкова Черкащини” на 2006 – 2009 рр. В них взяли участь науковці, краєзнавці-аматори з усіх міст і районів області, працівники музеїв, архівів, історико-культурних заповідників, вчителі, студентська і учнівська молодь, представники громадськості. В цих конференціях взяли участь та виступили перші керівники області.

Проведення таких конференцій схвально зустрінуте громадськістю, передусім освітянською. Їх проведення та публікація збірників матеріалів надали системності і науковості дослідженням місцевої історії. На пленарних і секційних засіданнях конференцій мали змогу виступити з доповідями і повідомленнями та опублікувати свої матеріали понад 160 учасників. В даний час ведеться підготовка Четвертої обласної науково-краєзнавчої конференції, яка запланована на лютий 2009 року і присвячуватиметься 195-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка.

Активісти Спілки виступають керівниками, рецензентами наукових робіт учнів та студентів у різноманітних конкурсах, олімпіадах. Члени Спілки залучаються і очолюють журі учнівських олімпіад і конкурсів Малої академії наук з історії та історичного краєзнавства. Представники області стають переможцями та призерами Всеукраїнських олімпіад і конкурсів. За участю краєзнавців проводяться цикли теле- і радіопередач „Моя Черкащина”, „В серці України”, „Сторінки історії краю”.

Обласна організація Спілки тісно співпрацює з Інститутом історії України НАН України, гуманітарними кафедрами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Черкаського технологічного університету, Уманського педагогічного університету, обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, краєзнавчими музеями, історико-культурними заповідниками, бібліотеками та іншими закладами.

Обласна організація Спілки працює виключно на громадських засадах. Приміщення і майна не має.

На ІV звітно-виборній конференції обласної організації Національної спілки краєзнавців України 16 жовтня 2008 року обрано правління і президію. Головою правління обраний Мельниченко Василь Миколайович, кандидат історичних наук, професор кафедри архівознавства, новітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Заступниками голови правління обрані Лазуренко Валентин Миколайович, доктор історичних наук, професор кафедри суспільних дисциплін і права, помічник ректора з гуманітарної освіти та виховання Черкаського технологічного університету; Борщ Микола Іванович, науковий працівник обласного краєзнавчого музею.


Осередок Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Черкасах

Понад 140 років тому передове українство заснувало Товариство імені Шевченка, яке з Літературного переросло в багатопрофільну академію наук з українознавчим ухилом. Товариство продовжує працювати до сьогоднішнього дня і нині відоме як Наукове товариство імені Тараса Шевченка.

Осер́едок НТШ у Черќасах – громадська організація, структурний підрозділ Наукового товариства ім. Шевченка в центральній Україні. Секції Черкаського Осередку НТШ охоплюють багато наукових напрямків від історії до математики. Окрім наукової діяльності, черкаське відділення НТШ активно виступає за збереження та розвиток української мови у регіоні. На сьогоднішній день Осередок об'єднує більше ста членів.

Історія Черкаського Осередку НТШ починається із формування у 1997 році Ініціативної групи на чолі з Володимиром Поліщуком. Прагнення учасників було підтримано Президією НТШ в Україні і вже 18 березня того ж року відбулись перші установчі збори Осередку, в яких взяли участь близько 30-ти науковців.

Під час зборів учасники обговорили необхідність створення, існуючі перспективи розвитку регіонального осередку та прийняли одностайне рішення заснувати регіональний Осередок НТШ при Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького (ЧНУ). Першим головою Осередку було обрано тодішнього  проректора з питань навчальної роботи ЧДУ, доцента Юрія Триуса . Його заступником став член громадської організації «Заповіт», історик Іван Бучовський, науковим секретарем – Віталій Масненко, доцент кафедри всесвітньої історії ЧДУ. Учасниками перших установчих зборів були у переважній більшості викладачі Черкаського національного університету та Черкаського інженерно-технологічного інституту. Громадські та обласні організації, Національна спілка художників України і Українське товариство охорони пам’яток історії та культури також не оминули своєю увагою захід. Одними з фундаторів Черкаського осередку були Федір Боєчко, Борис Воєводченко, Валентин Бондаренко, Данило Нарбут, Іван Бучовський та ін.

У 2002 році НТШ у Черкасах було зареєстровано як громадську організацію. 2002 р. головою Осередку НТШ у Черкасах було обрано професора Віталія Масненка.


 

 

сайт: http://gender-ck.inf.ua/

Ми у соц. мережах:

https://www.facebook.com/groups/gender.ua/ 

http://vk.com/gender_ua
https://plus.google.com/112159065830731913485?hl=ru
https://www.youtube.com/channel/UCCcryEI_arnm_0ERzaNJz7w
https://twitter.com/gender_ck

 

Мета -  розповісти  про роль звичайних українських жінок, які не намагалися «потрапити в історію», але творили цю історію своїми життями.

         Секція гендерних досліджень українського суспільства була створена як  структурний підрозділ Наукового товариства істориків-аграрників  в 2003-му році  і мала на меті акцентувати інтерес громадськості до повсякденного життя  української селянки, а також провести ряд досліджень, за допомогою яких зробити жінок видимими в історії української національної культури та ввести жіноцтво як повноцінну (самостійну) соціальну категорію в соціальну історію України.

    Сьогодні секція працює за двома напрямками: як громадська організація, відповідно до статуту НТІ-А, та як університетська програма. Викладачами, членами секції, розроблено навчальний курс «Теоретико-методологічні та соціокультурні засади гендерної політики в Україні», який читається на старших курсах ЧНУ ім.. Б. Хмельницького. Засаднича ідея його розробки – подолання андроцентричної репрезентації історії українського суспільства та формування гендерної культури сучасної молоді. Пропонований курс має міждисциплінарний характер, оскільки розкриває аспекти, що належать до соціальної історії, культурології, антропології, етнопсихології, історичної демографії, лінгвістики та інш..

Важливим етапом в розвитку гендерних досліджень став новий проект секції, який має на меті  сформувати соціальний портрет українки в ХХст., віднайти загублені жіночі долі в буремних подіях нашої історії. Члени секції започаткували збір матеріалів пов’язаних з повсякденним життям жінок центральних областей України, особлива група питальників присвячена темам «Голод», «Війна очима жінки», «Я - людина і громадянка». До проекту долучилася молодь - студенти  та й просто небайдужі громадяни, яким болить пам'ять обездолених матерів. Опитування проводиться як за спеціально розробленими запитальниками, так і відтворюється у довільному розповідному форматі. Проект в стадії розробки, але якість та об’єм  зібраного матеріалу свідчать про його доцільність. Підтвердженням цього, є створення на базі секції Музею соціальної історії Наддніп­рянської України XIX - XX ст.. та діючих тематичних експозицій присвячених духовній, політичній, соціальній історії України, яка подається крізь призму особистісних історій.  

Традиційними в роботі секції стали круглі столи, що проводяться державними та громадськими організаціями присвячені проблемам насилля в сім’ї та суспільстві. На яких члени секції виступають з доповідями стосовно  захисту прав дітей та жінок. Показовими є широкі контакти з молодіжними обласними об’єднаннями(«Молода Черкащина»та інш.), які сприяють формуванню не лише громадської активності молоді, а й допомагають сформувати сучасні соціостатеві моделі поведінки.

При Науковому товаристві істориків-аграрників діє студентський підрозділ, що є добровільним молодіжним гуртком, який активно співпрацює з секцією та центром гендерних досліджень.

Важливу роль в роботі секції відіграє дослідницька та видавнича діяльність. Серед членів секції науковці, які займаються питаннями, як  вітчизняної та зарубіжної історичної науки, так і права, соціології, культурології та інш.. Весь спектр їх уподобань відображено в наукових публікаціях, з якими можна ознайомитись в провідних вітчизняних виданнях, тематиці кандидатських та докторських дисертацій, монографічних виданнях. Останнім доробком членів секції є бібліографічний покажчик «Гендерні студії у фондах наукових бібліотек м. Черкас», перша частина якого вийшла в 2007 році,  другу очікуємо в 2012 р.. Метою даного видання, в першу чергу, є популяризація гендерних досліджень серед науковців та студентів, а також допомога в підготовці нових матеріалів з гендерної проблематики.

Навчальні курси:

- «Теоретико-методологічні та соціокультурні засади гендерної політики в Україні» ( Земзюліна Н. І.)

- «Актуальні проблеми досліджень візуальної репрезентації у мистецтві: гедерний аспект» (Пушенкова О. А.)

- «Філософські проблеми гендеру і фемінізму» (Шевченко З. В.)

Публікації:

Гендерні студії у фондах наукових бібліотек м. Черкас. Бібліографічний покажчик. У 2-х ч. Ч. 1. / уклад. : Н. І. Земзюліна, О. З. Силка, Л. І. Синявська. − Черкаси, 2007. −120  с.

Теоретико-методологічні та соціокультурні засади ґендерної політики:  світовий та вітчизняний досвід (навчально-методичний посібник)  / уклад. : Н. І. Земзюліна. − Черкаси, 2011. −  80с.

На базі секції в 2010 році виокремився Центр гендерних досліджень.

Протягом 2010-2013рр. членкинями центру захищені дисертаційні дослідження, в яких знайшли відображення основні наукові напрями роботи як секції так і центру гендерних досліджень:

-  Драч О. О. –«Жіноча освіта ХІХ- поч.ХХ ст. на теренах Російської імперії»

- Земзюліна Н. І.- «Гендерний аспект європейського кооперативного руху ( перша третина ХХст»

- Захарченко М. В. - «Особливості соціокультурного життя українського селянства 1920-29рр.»

- Мотуз В. К. – «Зміна ментальності українського селянства в добу утвердження тоталітаризму»

- Новікова О. М. – «Соціальний портрет українки в 30-х рр. ХХст»

   У складі секції працюють: доц. Земзюліна Н. І. (голова), проф. Драч О. О., доц. Лисиця Л. Г., доц. Синявська Л. І., доц. Сухушина О. В., доц. Іржавська А. П., доц. Лубко І. М., доц. Пушонкова О. А., доц. Шевченко З. В., доц. Захарченко М. В., ст. викл. Мотуз В. К., ст. викл. Абразумова О. М., Новікова О. М., Спека І. С., доц. Георгізова І. Л.

Подальші напрямки досліджень: «Жіноча робота ніколи не кінчається»

Хоча існує народне прислів’я: «Жіноча робота ніколи не кінчається», саме цього більшість авторів не показує. Образно кажучи: «Життя без життя»,– бракує історії повсякдення. Наприклад, як пересічна українська селянка виконувала всі ті роботи, що вважалися «жіночою справою» (вражаючий перелік з понад 60 видів обов’язкових занять)? Тільки в поодиноких розвідках – лаконічна констатація «важкого життя» селян. Не довелося знайти жодного опису звичайного дня селянки, робітниці коли вона виконувала всі свої функції господині, дружини, матері. Подробиці повсякденного буття можна лише уявляти, спираючись на твори класичної художньої літератури. Ці подробиці є «фігурою умовчання», бо надто псують ідеалізовану картину традиційного українського суспільства, яка мила серцю сучасних поборників відродження його основ. Отже, висновок: історія повсякдення українського жіноцтва є практично недослідженою, а тому перспективною темою подальшого вивчення.

 

ПОЛОЖЕННЯ

про Центр гендерних досліджень

 

  1. Загальні положення
  2. Центр гендерних досліджень Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (далі – Центр) – є структурним підрозділом ННІ історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, що об’єднує фахівців із гендерної проблематики.
  3. Діяльність Центру спрямована на виконання наказу Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України (МОНМСУ) «Про впровадження принципів гендерної рівності в освіті» від 10.09.2009 р. № 839, реалізацію державних та регіональних програм, на утвердження гендерної рівності в українському суспільстві.
  4. У своїй діяльності Центр керується Основним Законом України (Конституцією), законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказами МОНМСУ, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Статутом Університету, Положенням про науково-дослідну роботу, наказами ЧНУ ім. Б. Хмельницького та положенням про Центр.                                               

         1.4. Центр може мати статус юридичної особи та самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у банкових установах, а також печатки з зазначенням свого найменування. Під час організації діяльності Центру не виключається можливість використання печатки та реквізиту ННІ історії і філософії  ЧНУ ім. Б. Хмельницького.

1.5. Місце розташування Центру: 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка,81, каб. 519А.

  1. Мета та завдання діяльності Центру
  2. Метою діяльності Центру є активна участь у процесі формування та закріплення в світогляді української громадськості сучасних гендерних тенденцій.
  3. Завдання, включають в себе кілька напрямків роботи:

Перший – інформаційний:

  • поширення позитивного вітчизняного і світового досвіду в сфері реалізації ідей гендерної рівності;
  • пропаганда та розповсюдження гендерних знань;
  • інтеграція гендерного підходу в освіту;
  • встановлення гендерної рівності в українському суспільстві;
  • надання інформаційної та консультативної допомоги всім бажаючим, щодо підвищення рівня гендерної чутливості;
  • створення інформаційних ресурсів (гендерного: порталу, бібліотеки, друкованого видання тощо).

Другий – виховний:

  • підвищення рівня гендерної культури студентської молоді;
  • запровадження гендерної складової у процесі підготовки майбутніх фахівців із метою підвищення гендерної чутливості та формування професійної готовності до гармонізації гендерних взаємин.

Третій – науково-дослідний:

  • розробка наукових та науково-методичних матеріалів, спрямованих на попередження гендерного насильства, гендерної дискримінації та гармонізацію гендерних взаємин у суспільстві;
  • проведення наукових досліджень у сфері гендерних відносин, соціалізації та шляхів впровадження гендерної рівності;
  • організація та проведення науково-практичних конференцій, наукових семінарів, круглих столів, форумів, дискусій, зустрічей з науковцями, державними та громадськими діячами тощо.

Четвертий – навчальний:

  • розробка та впровадження навчальних курсів із гендерної проблематики;
  • написання підручників, навчальних та навчально-методичних посібників із даної теми;
  • організація та проведення просвітницьких заходів: курсів, інтерактивних семінарів і т. п.

П’ятий – зовнішні зв’язки:

  • співпраця з організаціями державної влади на регіональному та місцевому рівнях, представництвами міжнародних організацій та фондів, неурядовими та громадськими організаціями, навчальними закладами всіх ступенів та рівнів акредитації.

                         Напрями роботи

  1. Науково-дослідна діяльність:

         -         розробка та впровадження навчальних курсів    «Теоретико-методологічні та соціокультурні засади гендерної політики в Україні», «Актуальні проблеми досліджень візуальної репрезентації у мистецтві: гедерний аспект», «Філософські проблеми гендеру та фемінізму»для студенів-істориків денної та заочної форм навчання: 6.030300. Спеціальність – Історія; Спеціальність –Філософія.

  • дослідження гендерної ситуації в окремо взятому колективі, установі, місті, регіоні (виявлення гендерних проблем, рівня гендерної культури та впливу гендерних стереотипів і т. п.);
  • організація та проведення науково-практичних конференцій, круглих столів, тренінгів та семінарів із гендерної проблематики;
  • написання і видання наукових та науково-методичних матеріалів по темі;
  • організацію науково-дослідних проектів щодо повсякденного життя українського жіноцтва: «Війна очима жінок» та «Соціально-активна Черкащанка» шляхом проведення польових досліджень.
    1. Навчальна робота:
  • Підготовка та видання навчальної літератури (підручників, навчальних та навчально-методичних посібників: курс лекцій, семінарські заняття, самостійна робота, тренувальні тести і. т.п.);
  • вчасне виконання навчального навантаження з гендерних курсів (проведення лекцій та семінарів);
  • організація освітньо-педагогічних проектів, які включають в себе координуючу роботу викладача та журналістські якості студентів (метод інтерв’ювання).
    1. Інформаційно-консультативна діяльність:
  • проведення консультацій з питань міжстатевого спілкування, гармонізації гендерних взаємин, консультативна допомога в ситуаціях пов’язаних із гендерним насильством;
  • організація виставок та стендів, проведення конкурсних робіт із гендерної тематики;
  • активне використання інтерактивних форм роботи з молоддю (гендерний: туризм та орієнтування, театр, школа гендерної рівності).
    1. Науково-громадська діяльність:

Співпраця:

  • з провідними українськими Гендерними Центрами інших університетів, зокрема, м.м. Києва, Луцька, Полтави, Тернополя, Харкова, Севастополя;
  • зарубіжними жіночими організаціями, в першу чергу, канадським та американським (США), Московським Центром гендерних досліджень;
  • молодіжними місцевими та регіональними організаціями, перш за все, «Молода Черкащина»;
  • з педагогічними колективами та учнями Черкаських ЗОШ № 11, 19 та 25, районними та сільськими ЗОШ.
  • дошкільними та позашкільними закладами м. Черкас.
    1. Гуманітарно-виховна робота:
  • Організація в стінах ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького заходів, присвячених популяризації серед громади університету та їх рідних традицій та духовних символів українства, зокрема, проведення напередодні святкування Великодня «Тижня української духовності».
  1. Структура Центру

Штатний склад працівників визначається реальними можливостями фінансування і відповідно до цього корегується.

Мінімальний штатний склад включає трьох осіб:

  • директор;
  • заступник директора;
  • технічний секретар.
  1. Фінансування Центру

Фінансування і матеріальне забезпечення Центру відбувається з різних джерел:

  • за рахунок цільового бюджетного фінансування державних і регіональних програм;
  • за рахунок цільового фінансування програм і проектів, що фінансуються Програмами розвитку ООН (ПРООН);
  • за рахунок цільової спонсорської допомоги юридичних і фізичних осіб України та зарубіжжя;
  • за рахунок вітчизняних і зарубіжних грантів;
  • з інших джерел, не заборонених законодавством України.
  1. Заключні положення

Положення набуває чинності з моменту його затвердження.