Науково-громадські об'єднання

Зміст статті

 

  • Науково-дослідний інститут селянства
  • Україно-польський науково-історичний центр
  • Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України;
  • Осередок Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Черкасах;
  • Центр гендерних досліджень 
  • Науково-дослідний центр Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького з вивчення пам’яток археології

Науково-дослідний інститут селянства

(керівник: д.і.н., проф. Морозов А. Г.)

 

Науково-дослідний інститут селянства, створений ще у 2000-му році, працював над низкою наукових проблем, присвячених важливим аспектам життя українського селянства (як в їх історичній ретроспективі, так і тих, що стосується сьогодення).

Діяльність Інституту відбувається в тісній співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією, Інститутом історії України НАН України, Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою Національної академії аграрних наук України.

В контексті цієї співпраці професори А. Г. Морозов та І. А. Фареній взяли участь у семінарі при Департаменті агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації, на якому ними було представлено практичні рекомендації начальнику названого Департаменту, кандидату сільськогосподарських наук І. Л. Колодці.

 

Тематика досліджень обіймає наступні напрямки:

  • Українська революція (1917-1921 рр.): селянський фактор;
  • Аграризм як селяноцентричний феномен Української революції 1917-1921 рр.
  • Історичні форми ментальності, соціально-економічного та громадсько-політичного світогляду селянства;
  • Форми політичної самоорганізації українського селянства;
  • Аграрні перетворення в добу української національної української революції 1917-1921 рр.
  • Концепція Великої селянської революції 1902-1933 рр.
  • Історія української селянської кооперації;
  • Гендерні проблеми сільської місцевості;
  • Актуальні проблеми аграрної політики перехідного періоду;

Результатами діяльності Інституту селянства є постійна науково-дослідницька робота професорсько-викладацького складу і студентів ННІ міжнародних відносин, історії та філософії. Так протягом 2020-го року його співробітниками було підготовлено монографічні дослідження:

  • Корновенко С. В., Морозов А. Г., Пасічна Ю. В. та інші – «Селянство, земля і влада в період Української революції (1917-1921 рр.): колективна монографія. – Черкаси, 2020. – 440 с.»
  • Морозов А. Г. «Сільськогосподарський кредит в добу НЕПУ (1921-1929 рр.): монографія. – Черкаси, 2020. – 448 с.»

Науковий доробок співробітників Інституту селянства було використано для підготовки до друку чергового (23-го) номера його фахового журналу «Український селянин», який на сьогодні зареєстрований в цілій низці міжнародних баз даних, а саме: Index Copernicus, Cite Factor, Directory of Research Journals Indexing, Cosmos Impact Factor, Scientific Indexing Services, Ulrich`s Periodical Directory.

З метою подальшого розширення міжнародних зв’язків Інститутом подано заявку про колективне членство в Британському товаристві аграрної історії.

Протягом 2020 р. співробітники Інституту селянства взяли участь у підготовці наступних наукових заходів:

  • Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Соціально-економічний і політичний розвиток країн Східної Європи у ХVІІІ-ХІХ ст.»
  • Міжнародний науковий онлайн-семінар «Голодомор. Проблематика визнання трагедії у світі».
  • Всеукраїнська наукова конференція «ХІ Богданівські читання» 

За результатами наукових конференцій та семінарів, опубліковано наступні повідомлення:

  • Фареній І.А.Теорія селянської революції Лева Кріцмана, її європейські історичні основи та аграрний поступ Азії і Африки / І.А.Фареній // Східноєвропейський історичний вісник. – Дрогобич,  – Спеціальний випуск 3. – С.41-49.
  • FareniyI. The peasant revolution in theoretical views and political practice of Ulyanov-Lenin / I.Fareniy // Schidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European HistoricalBulletin]. –  - #10. P.58–65. DOI: 10.24919/2519-058x.10.159186
  • Фареній І.А.Концепція національної аграрної буржуазної революції початку ХХ ст. академіка М.І.Яворського / І.А.Фареній // Український селянин. Зб. наук. праць / Черкаський нац. ун-т. – Черкаси,  – Вип.21. – С.130-136. DOI: 10.31651/2413-8142-2019-21-130-136
  • Фареній І.А.[Рецензія на книгу:] «Енциклопедія голодомору 1932–1933 рр. в Україні / Вступне слово Євгена Нищука; Передмова, авторський текст Василя Марочка. – Дрогобич: Коло,  – 576 с.» / І.А.Фареній // Український селянин. Зб. наук. праць / Черкаський нац. ун-т. – Черкаси, 2019. – Вип.21. – С.157. DOI: 10.31651/2413-8142-2019-21-157
  • Фареній І.А.«Нові хлібороби» українського села: соціокультурний продукт модернізаційних процесів першої третини ХХ ст. / І.А.Фареній // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Зб. наук. праць. – Вінниця,  – Вип.30. – С.20-26. DOI:https:/doi.org/10.31652/2411-2143-2019-30-20-26
  • Фареній І.А.«Елисаветград – центральное место деятельности известного насадителя артелей»: з історії діяльності «артільного батька» Миколи Левитського: 1905–1918 роки / І.А.Фареній // Краєзнавство: науковий журнал / Нац. спілка краєзнавців України. –  – №2. – С.38-49.
  • Фареній І.А.Європоцентризм в українській політичній культурі / І.А.Фареній // Матеріали Другої Всеукраїнської наукової конференції «Витоки та становлення українського козацтва на етнічних землях України» (до 360-річчя битви під Конотопом). Львів–Руда, 30 червня 2019 року. – Львів–Руда,  – С. 80-83.
  • Земзюліна Н. І. Польська кооперація в першій третині 20 ст.: становлення, особливості розвитку. –Український селянин, 2020. - №23. – С. 13-18
  • Морозов А. Г., Савченко А. В. Базарна торгівля як складова матеріально-економічного функціонування селянського двору в роки «відлиги». – Український селянин, 2020. - №23. – С. 30-35
  • Іваненко В. А., Тараненко О. М. Податкова політика національних урядів в українському селі у 1917-1921 рр. у працях зарубіжних україністів. – Український селянин, 2020. - №23. – 69-73

Продовжується підготовка до CIII Всеукраїнського симпозіуму з проблем аграрної історії, проведення якого заплановане на квітень 2021 р.

В контексті наукової проблематики Інституту його співробітницею Калитвянською В. захищена дисертація «Науково-історична спадщина історика-аграрника В. Данилова».

На кінець звітного року за результатами наукових пошуків співробітників Інституту заплановано розгортання нових перспективних напрямків дослідження:

  • Підготовка (перепідготовка) фахівців із землевпорядкування для потреб об’єднаних територіальних громад;
  • Перепідготовка посадовців територіальних громад з питань земельного законодавства та при потребі тих чи інших напрямків права;
  • Розгортання соціологічних досліджень з метою з’ясування демографічних, логістичних, економічних проблем новостворених об’єднаних територіальних громад;
  • Продовжити програму польових досліджень хімізації агровиробництва та здорового виробництва українського селянина;
  • Розпочати програму досліджень проблеми «Водні ресурси Черкащини: загальний стан та якість питної води сільських населених пунктів.

 Однією з найбільш престижних в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького є спеціальність «міжнародні відносини», викладання дисциплін якої забезпечує висококваліфікований професорсько-викладацький колектив. Чільне місце у наукових зацікавленнях викладачів посідають українсько-польські відносини, адже доктори історичних наук, професори Є. Сінкевич, В. Боєчко захистили дисертації із польської проблематики, а доктор історичних наук, професор В. Масненко є членом Польського історіографічного товариства.

У 2013 році доктор історичних наук Євген Сінкевич став honoris causa професором Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові, він у 2015 і 2017 рр. викладав там в якості запрошеного професора. У 2017 р. Є. Сінкевич пройшов чотиримісячне стажування у провідних вищих навчальних закладах Республіки Польща, відповідно до нагороди імені Івана Виговського, яка є під патронатом Президента Республіки Польща. Також Є. Сінкевич у 2017-2018 н. р. був надзвичайним професором Інституту міжнародних відносин і політології Східноєвропейської вищої державної школи у Перемишлі. Він також є учасником міжнародних дослідницьких проектів, які реалізував і реалізовує Південно-східний науковий інститут у Перемишлі та університет Віадрина у Франкфурті на Одрі.

Інститут міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького активно співпрацює з Посольством Республіки Польща в Україні. Відповідно до підписаного з Південно-східним науковим інститутом у Перемишлі «Договором про співпрацю» для викладачів та студентів-міжнародників у лютому 2020 р. лекцію на тему «Поглиблення польсько-українського співробітництва на сучасному етапі» прочитав радник міністра закордонних справ Республіки Польща, директор Південно-східного наукового інституту в Перемишлі, доктор габілітований Станіслав Стемпєнь. Цілком логічним результатом такої співпраці та зусиль професорсько-викладацького колективу і студентського самоврядування стало створення «Українсько-польського наукового центру» відповідно до наказу ректора від 11 червня 2020 р. за №100а.

Україно-польський науково-історичний центр координує співпрацю інституту міжнародних відносин, історії та філософії з підрозділами Ягеллонського (м. Краків), Вроцлавського, Люблінського ім. Марії Кюрі-Склодовської університетів, Академії ім. Яна Длугаша та інш., що сприяє вивченню історичних та культурних зв’язків обох народів.

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про україно - польський науковий історичний Центр

Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького

 

 Україно - польський науковий історичний Центр (далі Центр) створений як науково-дослідний підрозділ Інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

 

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

  • Центр створений та діє відповідно до положень Закону України «Про вищу освіту», статуту Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та цього Положення.
  • Центр створено на громадських засадах та принципах добровільності.
  • Положення про Центр затверджує вчена рада університету.
  • Кординатора роботи центру своїм розпорядженням призначає ректор університету.

 

  1. Мета створення та напрями діяльності центру

 

  • Головною метою Центру є здійснення науково-дослідної діяльності з метою вивчення українсько-польських відносин, дослідження діяльності польської національної меншини в Україні та української національної меншини в Республіці Польща, заохочення викладачів до виконання спільних з польськими колегами проектів, зміцнення (за рахунок грантів) матеріально-технічного забезпечення навчального процесу в університеті, підтримка талановитої студентської молоді та молодих науковців, допомога в задоволенні їхніх наукових інтересів та особистісної самореалізації.
  • Основні напрями діяльності Центру.

Науковий:

  • заохочення та підтримка науково-дослідницької діяльності та співпраці науковців університету і науковців Республіки Польща;
  • створення банку наукових і науково-практичних програм (грантів, фундацій) із подальшою розробкою науково-дослідницьких з пріоритетних напрямів українсько-польських відносин, історії України та Польщі;
  • підтримка ідей проведення спільних українсько-польських конференцій;
  • популяризація науки в молодіжному середовищі та створення нового формату інтелектуального дозвілля молоді (спільно з Радою молодих учених університету);
  • проведення круглих столів, читання лекцій проведних фахівців з польсько-української проблематики;
  • реалізація програм стажувань, програм обміну між науковцями університету на вищих навчальних закладів Республіки Польща;
  • участь представників Центру в роботі Професорського клубу університету;

- співпраця з учасниками Малої академії наук.

Освітній:

  • розповсюдження інформації та консультування щодо програм академічного обміну студентів, міжнародних грантів на наукову діяльність та стипендій на навчання;
  • створення банку нових місць практики та стажування в Республіці Польща для студентів і науковців;
  • сприяння в розробці й апробуванні авторських методик і навчальних технологій, інноваційних методів, раціоналізаторських прийомів і форм роботи, моделей навчального та виховного процесів, управлінської діяльності в межах виконання навчальних (курсових, бакалаврських, магістерських) і наукових проектів та проходження практики;
  • організація літніх шкіл за окремими науковими напрямами чи проблемами.

 

Інформаційний:

  • здійснення консультативно-інформаційної підтримки викладачів та університетської молоді за різними напрямами наукової, соціальної, громадської та інших видів інноваційної діяльності;
  • інформування про діяльність Центру, популяризація його діяльності за допомогою засобів масової інформації, офіційного Сайту університету, студентського телебачення, інформаційного стенду Центру;
  • налагодження контактів з Посольством Республіки Польща в Україні, а також Черкаським культурно-національним товариством «Полонія»
  • налагодження співпраці з подібними центрами та громадськими організаціями в Україні та Республіці Польща.

 

  1. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ЦЕНТРУ
    • Органами управління Центру є: ректор університету, координатор, співголови центру, консультативно-експертна рада.
    • Координатор (керівник) ради:
  • пропонує основні напрямки діяльності Центру;
  • подає необхідні документи організаційної діяльності Центру;
  • узгоджує склад груп для розроблення та реалізації окремих питань, проектів, програм тощо;
  • пропонує склад делегацій, які представляють Центр на наукових форумах та інших заходах;
    • Співголови центру:
  • сприяють залученню обдарованих студентів, аспірантів і молодих науковців до виконання науково-дослідницьких розробок, які фінансують за рахунок грантів та спонсорської допомоги;
  • сприяють інноваційно-патентній діяльності молодих вчених, висвітленню результатів науково-дослідницької роботи через наукові видання й електронні засоби масової інформації;
  • інформують вчених щодо конференцій, умов участі в національних і міжнародних конкурсах і грантах, адрес фондів підтримки молодих вчених тощо;
  • надають допомогу в публікації наукових статей та участі в наукових конференціях, що проводять в університеті та інших організаціях;
  • ініціюють і організовують в університеті проведення лекцій і науково-практичних семінарів провідних фахівців Польщі для молодих вчених;
  • сприяють розвитку міжвузівського співробітництва молодих вчених;

 

  1. Забезпечення діяльності

4.1. Ректорат, навчально-наукові інститути, факультети, науково-дослідний департамент, кафедри університету повинні всебічно сприяти діяльності та найповнішому інформаційному забезпеченню Центру.

 


Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

 

  Важливим етапом у відродженні та організаційному оформленні краєзнавчого руху на Черкащині стало створення 9 грудня 1989 року обласного краєзнавчого товариства (таке товариство існувало в Черкаській (Шевченківській) окрузі в 1920-х роках). Згодом товариство увійшло до утвореної в березні 1990 року Всеукраїнської спілки краєзнавців як обласна організація. Перший голова правління Всеукраїнської спілки краєзнавців – академік НАН України, Герой України П.Т. Тронько. Нині Спілку очолює відомий український історик - заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Петрович Реєнт.

У жовтні 2008 року Спілці рішенням уряду України надано статус Національної.

Головними завданнями діяльності обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців (далі – Спілки) є виховання у громадян, передусім учнівської і студентської молоді, поваги до свого минулого, культури, мови і традицій українського народу на основі об’єктивного висвітлення історії і сучасності рідного краю. В роки незалежності краєзнавчий рух на Черкащині перетворився у масову форму залучення широких верств населення до вивчення місцевої історії і став дієвим засобом громадянсько-патріотичного виховання.

У справі розгортання краєзнавчого руху важливу роль відіграє видання краєзнавчої літератури. Оригінальністю відзначаються видані останнім часом книги з історії сіл Крутьки (Б.О. Кіппа) – Чорнобаївського, Кузьмина Гребля (І.А. Сажієнко, К.І. Євтушенко) – Христинівського, Паланка (Л.С. Панченко) – Уманського районів, „Іван Піддубний – сила України” (М.В. Приліпко), серія книг з історії спорту на Черкащині В.Б. Страшевича, колективні праці – двохтомний „Малий енциклопедичний словник Корсунщини”, енциклопедичне видання „Край козацький” про Лисянщину та багато інших цікавих і оригінальних краєзнавчих праць. Напередодні конференції відбулася презентація фундаментальної книги ,,Подорож Златокраєм” про минувшину і сьогодення населених пунктів Золотоніського району (автори – Г.М. Голиш, Л.Г. Голиш і М.Ф. Пономаренко).

Всього за роки незалежності в області побачило світ понад 250 краєзнавчих видань. В започаткованому у 1990 році науково-популярному збірнику „Краєзнавство Черкащини” публікуються матеріали про маловідомі сторінки історії краю, підготовлені професійними та самодіяльними дослідниками. Однак збірник виходить епізодично, оскільки видається за рахунок благодійних внесків. В більшості міст і районів створені узагальнюючі праці про їх історію. Члени Спілки – автори навчальних посібників з історії рідного краю для шкіл області.

Краєзнавці Черкащини – активні учасники редколегій фундаментальних суспільно значимих видань ,,Книга пам’яті” та ,,Реабілітовані історією”, праць, в яких розкривається трагедія Голодомору 1932 – 1933 рр.

З метою підтримки краєзнавства та заохочення громадських дослідників історії Черкащини обласна рада і облдержадміністрація в 1994 році за клопотанням громадськості заснували обласну літературно-краєзнавчу (з 2001 року – краєзнавча) премію імені Михайла Максимовича. Нею відзначаються окремі автори (а з 2006 року і авторські колективи).

В роботі Спілки активну участь беруть ентузіасти краєзнавства – представники різних верств населення, передусім науковці вищих навчальних закладів, вчителі, працівники архівів, музеїв, історико-культурних заповідників, учні, студенти. Осередки діють в усіх містах та районах.

Правління обласної організації координує краєзнавчі дослідження в області, поєднуючи наукові і аматорські засади в розвитку краєзнавства. Серед форм роботи обласної організації Спілки – проведення науково-практичних конференцій, краєзнавчих читань, лекцій, круглих столів, інших науково-просвітницьких та виховних заходів з проблем історії Черкащини, які проводяться в Черкасах та містах і районах області. Останнім часом активісти Спілки взяли участь у проведенні таких заходів у Кам’янському, Чорнобаївському, Чигиринському та інших районах.

З метою створення повноцінної науково обґрунтованої історії Черкащини у 2003 року Спілкою започатковані обласні науково-краєзнавчі конференції „Черкащина в контексті історії України”, які проводяться раз у два роки. Перша у 2003 році присвячувалася 50-річчю утворення Черкаської області, Друга у 2005 році – 60-річчю Перемоги, Третя у 2007 році – проблемам охорони, збереження і популяризації пам’яток історії та культури Черкащини, зокрема реалізації Державної програми „Золота підкова Черкащини” на 2006 – 2009 рр. В них взяли участь науковці, краєзнавці-аматори з усіх міст і районів області, працівники музеїв, архівів, історико-культурних заповідників, вчителі, студентська і учнівська молодь, представники громадськості. В цих конференціях взяли участь та виступили перші керівники області.

Проведення таких конференцій схвально зустрінуте громадськістю, передусім освітянською. Їх проведення та публікація збірників матеріалів надали системності і науковості дослідженням місцевої історії. На пленарних і секційних засіданнях конференцій мали змогу виступити з доповідями і повідомленнями та опублікувати свої матеріали понад 160 учасників. В даний час ведеться підготовка Четвертої обласної науково-краєзнавчої конференції, яка запланована на лютий 2009 року і присвячуватиметься 195-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка.

Активісти Спілки виступають керівниками, рецензентами наукових робіт учнів та студентів у різноманітних конкурсах, олімпіадах. Члени Спілки залучаються і очолюють журі учнівських олімпіад і конкурсів Малої академії наук з історії та історичного краєзнавства. Представники області стають переможцями та призерами Всеукраїнських олімпіад і конкурсів. За участю краєзнавців проводяться цикли теле- і радіопередач „Моя Черкащина”, „В серці України”, „Сторінки історії краю”.

Обласна організація Спілки тісно співпрацює з Інститутом історії України НАН України, гуманітарними кафедрами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Черкаського технологічного університету, Уманського педагогічного університету, обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, краєзнавчими музеями, історико-культурними заповідниками, бібліотеками та іншими закладами.

Обласна організація Спілки працює виключно на громадських засадах. Приміщення і майна не має.

На ІV звітно-виборній конференції обласної організації Національної спілки краєзнавців України 16 жовтня 2008 року обрано правління і президію. Головою правління обраний Мельниченко Василь Миколайович, кандидат історичних наук, професор кафедри архівознавства, новітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Заступниками голови правління обрані Лазуренко Валентин Миколайович, доктор історичних наук, професор кафедри суспільних дисциплін і права, помічник ректора з гуманітарної освіти та виховання Черкаського технологічного університету; Борщ Микола Іванович, науковий працівник обласного краєзнавчого музею.


Осередок Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Черкасах

Понад 140 років тому передове українство заснувало Товариство імені Шевченка, яке з Літературного переросло в багатопрофільну академію наук з українознавчим ухилом. Товариство продовжує працювати до сьогоднішнього дня і нині відоме як Наукове товариство імені Тараса Шевченка.

Осер́едок НТШ у Черќасах – громадська організація, структурний підрозділ Наукового товариства ім. Шевченка в центральній Україні. Секції Черкаського Осередку НТШ охоплюють багато наукових напрямків від історії до математики. Окрім наукової діяльності, черкаське відділення НТШ активно виступає за збереження та розвиток української мови у регіоні. На сьогоднішній день Осередок об'єднує більше ста членів.

Історія Черкаського Осередку НТШ починається із формування у 1997 році Ініціативної групи на чолі з Володимиром Поліщуком. Прагнення учасників було підтримано Президією НТШ в Україні і вже 18 березня того ж року відбулись перші установчі збори Осередку, в яких взяли участь близько 30-ти науковців.

Під час зборів учасники обговорили необхідність створення, існуючі перспективи розвитку регіонального осередку та прийняли одностайне рішення заснувати регіональний Осередок НТШ при Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького (ЧНУ). Першим головою Осередку було обрано тодішнього  проректора з питань навчальної роботи ЧДУ, доцента Юрія Триуса . Його заступником став член громадської організації «Заповіт», історик Іван Бучовський, науковим секретарем – Віталій Масненко, доцент кафедри всесвітньої історії ЧДУ. Учасниками перших установчих зборів були у переважній більшості викладачі Черкаського національного університету та Черкаського інженерно-технологічного інституту. Громадські та обласні організації, Національна спілка художників України і Українське товариство охорони пам’яток історії та культури також не оминули своєю увагою захід. Одними з фундаторів Черкаського осередку були Федір Боєчко, Борис Воєводченко, Валентин Бондаренко, Данило Нарбут, Іван Бучовський та ін.

У 2002 році НТШ у Черкасах було зареєстровано як громадську організацію. 2002 р. головою Осередку НТШ у Черкасах було обрано професора Віталія Масненка.


  

сайт: http://gender-ck.inf.ua/

Ми у соц. мережах:

https://www.facebook.com/groups/gender.ua/ 

https://www.youtube.com/channel/UCCcryEI_arnm_0ERzaNJz7w
https://twitter.com/gender_ck

 

ПОЛОЖЕННЯ

про Центр гендерних досліджень

 (з 2015 року Центр гендерних досліджень і комунікацій)                   

  1. Загальні положення
  2. Центр гендерних досліджень Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (далі – Центр) – є структурним підрозділом ННІ історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, що об’єднує фахівців із гендерної проблематики.
  3. Діяльність Центру спрямована на виконання наказу Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України (МОНМСУ) «Про впровадження принципів гендерної рівності в освіті» від 10.09.2009 р. № 839, реалізацію державних та регіональних програм, на утвердження гендерної рівності в українському суспільстві.
  4. У своїй діяльності Центр керується Основним Законом України (Конституцією), законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказами МОНМСУ, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Статутом Університету, Положенням про науково-дослідну роботу, наказами ЧНУ ім. Б. Хмельницького та положенням про Центр.                                               

         1.4. Центр може мати статус юридичної особи та самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у банкових установах, а також печатки з зазначенням свого найменування. Під час організації діяльності Центру не виключається можливість використання печатки та реквізиту ННІ історії і філософії  ЧНУ ім. Б. Хмельницького.

1.5. Місце розташування Центру: 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка,81, каб. 519А.

  1. Мета та завдання діяльності Центру
  2. Метою діяльності Центру є активна участь у процесі формування та закріплення в світогляді української громадськості сучасних гендерних тенденцій.
  3. Завдання, включають в себе кілька напрямків роботи:

Перший – інформаційний:

  • поширення позитивного вітчизняного і світового досвіду в сфері реалізації ідей гендерної рівності;
  • інтеграція гендерного підходу в освіту;
  • встановлення гендерної рівності в українському суспільстві;
  • надання інформаційної та консультативної допомоги всім бажаючим, щодо підвищення рівня гендерної чутливості;
  • створення інформаційних ресурсів (гендерного: порталу, бібліотеки, друкованого видання тощо).

Другий – виховний:

  • підвищення рівня гендерної культури студентської молоді;
  • запровадження гендерної складової у процесі підготовки майбутніх фахівців із метою підвищення гендерної чутливості та формування професійної готовності до гармонізації гендерних взаємин.

Третій – науково-дослідний:

  • розробка наукових та науково-методичних матеріалів, спрямованих на попередження гендерного насильства, гендерної дискримінації та гармонізацію гендерних взаємин у суспільстві;
  • проведення наукових досліджень у сфері гендерних відносин, соціалізації та шляхів впровадження гендерної рівності;
  • організація та проведення науково-практичних конференцій, наукових семінарів, круглих столів, форумів, дискусій, зустрічей з науковцями, державними та громадськими діячами тощо.

Четвертий – навчальний:

  • розробка та впровадження навчальних курсів із гендерної проблематики;
  • написання підручників, навчальних та навчально-методичних посібників із даної теми;
  • організація та проведення просвітницьких заходів: курсів, інтерактивних семінарів і т. п.

П’ятий – зовнішні зв’язки:

  • співпраця з організаціями державної влади на регіональному та місцевому рівнях, представництвами міжнародних організацій та фондів, неурядовими та громадськими організаціями, навчальними закладами всіх ступенів та рівнів акредитації.

                         Напрями роботи

  1. Науково-дослідна діяльність:

         -         розробка та впровадження навчальних курсів    «Теоретико-методологічні та соціокультурні засади гендерної політики в Україні», «Актуальні проблеми досліджень візуальної репрезентації у мистецтві: гедерний аспект», «Філософські проблеми гендеру та фемінізму»для студенів-істориків денної та заочної форм навчання: 6.030300. Спеціальність – Історія; Спеціальність –Філософія.

  • дослідження гендерної ситуації в окремо взятому колективі, установі, місті, регіоні (виявлення гендерних проблем, рівня гендерної культури та впливу гендерних стереотипів і т. п.);
  • організація та проведення науково-практичних конференцій, круглих столів, тренінгів та семінарів із гендерної проблематики;
  • написання і видання наукових та науково-методичних матеріалів по темі;
  • організацію науково-дослідних проектів щодо повсякденного життя українського жіноцтва: «Війна очима жінок» та «Соціально-активна Черкащанка» шляхом проведення польових досліджень.
    1. Навчальна робота:
  • Підготовка та видання навчальної літератури (підручників, навчальних та навчально-методичних посібників: курс лекцій, семінарські заняття, самостійна робота, тренувальні тести і. т.п.);
  • організація освітньо-педагогічних проектів, які включають в себе координуючу роботу викладача та  дослідницькі, комунікативні якості студентів (метод інтерв’ювання).
    1. Інформаційно-консультативна діяльність:
  • проведення консультацій з питань міжстатевого спілкування, гармонізації гендерних взаємин, консультативна допомога в ситуаціях пов’язаних із гендерним насильством;
  • організація виставок та інформаційних проектів, проведення конкурсних робіт із гендерної тематики;
  • активне використання інтерактивних форм роботи з молоддю (гендерний: туризм та орієнтування, театр, школа гендерної рівності).
    1. Науково-громадська діяльність:

Співпраця:

  • з провідними українськими Гендерними Центрами інших університетів, зокрема, м.м. Києва, Луцька, Полтави, Тернополя, Харкова, Севастополя;
  • зарубіжними жіночими організаціями:  канадським , американським (США), європейськими та на пострадянському просторі;
  • молодіжними місцевими та регіональними організаціями, перш за все, «Молода Черкащина»;
  • з педагогічними колективами та учнями Черкаських ЗОШ, районними та сільськими ЗОШ. позашкільними закладами області.
    1. Гуманітарно-виховна робота:
  • Організація в стінах ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького заходів, присвячених популяризації серед громади університету та їх рідних традицій та духовних символів українства, зокрема, проведення напередодні святкування Великодня «Тижня української духовності».
  1. Структура Центру

Штатний склад працівників визначається реальними можливостями фінансування і відповідно до цього корегується.

Мінімальний штатний склад включає трьох осіб:

  • директор;
  • заступник директора;
  • технічний секретар.
  1. Фінансування Центру

Фінансування і матеріальне забезпечення Центру відбувається з різних джерел:

  • за рахунок цільового бюджетного фінансування державних і регіональних програм;
  • за рахунок цільового фінансування програм і проектів, що фінансуються Програмами розвитку ООН (ПРООН);
  • за рахунок цільової спонсорської допомоги юридичних і фізичних осіб України та зарубіжжя;
  • за рахунок вітчизняних і зарубіжних грантів;
  • з інших джерел, не заборонених законодавством України.
  1. Заключні положення

Положення набуває чинності з моменту його затвердження.

 

 


 

ПОЛОЖЕННЯ

про Науково-дослідний центр

Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького

з вивчення пам’яток археології

 

  1. Загальні положення

1.1. Науково-дослідний центр Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького з вивчення пам’яток археології (далі Центр), який є науково-навчальним підрозділом Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (далі Університет), створюється на громадських засадах з метою здійснення сучасних теоретичних та польових досліджень пам’яток археології, обміні методиками досліджень, базованих на використанні новітніх технологій, підготовки наукових публікацій та підготовки кадрів (аспірантів, докторантів).

1.2. Центр зосереджує теоретичний і прикладний доробок його членів.

1.3. Центр створюється (ліквідується) за наказом ректора.

1.4. Діяльність Центру регулюється чинним законодавством України, Статутом університету, Положенням про науково-дослідну роботу в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького та цим положенням.

1.5. Організаційне й науково-методичне керівництво діяльністю Центру здійснює директор; загальний контроль за діяльністю Центру покладається на проректора з наукової та інноваційної діяльності.

1.6. Центр має право на прийняття самостійних рішень у межах чинного законодавства, Статуту Університету та цього Положення.

1.7 Директор Центру призначається на посаду ректором Університету. Призначення директора здійснюється на основі чинних нормативно-правових актів.

1.8 Центр за наслідками своєї роботи звітує перед Вченою радою університету.

1.9 Рішення з основних питань наукової роботи Центру ухвалюються на засіданнях Центру та затверджуються Вченою радою Університету.

1.10 Центр забезпечує ведення відповідної документації.

  1. Основні завдання й повноваження Центру

2.1. Створення єдиного науково-дослідного центру Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького з вивчення пам’яток археології.

2.2. Реставрування, відтворення пам’яток із залученням новітніх технологій консервації та музеєфікації.

2.3. Розроблення нових методик дослідження.

2.4. Поширення результатів досліджень у наукових та викладацьких колах. Просвітницька діяльність з метою ознайомлення громади з основними пам’ятками археології.

2.5 Забезпечення виконання науково-теоретичних та польових планових робіт членами Центру.

2.5. Координація науково-прикладних досліджень Центру з діяльністю наукових і громадських організацій України. 

2.6 Робота з докторантами, аспірантами, магістрантами та студентами ННІ історії і філософії, сприяння підвищенню якості підготовки фахівців.

2.7 Запровадження вивчення студентами та молодими науковцями передових технологій комплексного вивчення пам’яток археології.

2.8 Результати теоретичних досліджень, здійснених Центром, викладаються в статтях, монографіях, доповідях на наукових конференціях. Результати польових досліджень репрезентуються у музеях та на виставках.

  1. Статус та керівництво Центру

3.1. Центр є науково-навчальним підрозділом Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, який створюється на громадських засадах та не входить до структури та штатного розпису університету.

3.2. Вищим науково-методичним органом Центру є науково-методична рада, склад якої формується наказом ректора університету. Науково-методична рада щорічно затверджує план роботи Центру та приймає звіт директора.

3.3. Центр очолює провідний фахівець – директор, що призначається наказом ректора університету.

  1. Права та обов’язки директора Центру

     4.1. Організовує роботу Центру та несе персональну відповідальність за результати роботи Центру перед Вченою радою університету і ректором університету.

     4.2 Здійснює контроль за виконанням планів науково-дослідних робіт у Центрі.

     4.3 Забезпечує координацію та інтеграцію наукової діяльності Центру з іншими науковими установами.

     4.4 Подає керівництву університету пропозиції щодо залучення у встановленому порядку до виконання науково-дослідних робіт професорів, доцентів, викладачів, аспірантів і студентів.

     4.5. Подає керівництву університету пропозиції щодо морального й матеріального заохочення співробітників Центру, а також щодо заходів дисциплінарного впливу.

  1. Ресурси Центру

     5.1. У розпорядження Центру передається ауд. 501 (корпус 1) – археологічний кабінет ННІ історії і філософії.

     5.2. Штат Центру включає посади для забезпечення організаційних науково-методичних та допоміжних господарських функцій – директор (на громадських засадах), лаборант (на громадських засадах).

  1. Фінансування

6.1. Центр не є юридичною особою і не має самостійного балансу.

6.2. Фінансування діяльності Центру та його матеріально-технічне забезпечення здійснюється шляхом фінансування загального та спеціального фондів держбюджету за статтями, передбаченими на наукову діяльність, за рахунок госпрозрахункових робіт, за рахунок добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, спонсорської допомоги, а також з інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.