У межах тижня науки на базі ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відбувся вже традиційний шостий круглий стіл «Крим і Україна: історія, сьогодення, перспектива», присвячений деокупації українських територій.
Модерував засідання завідувач кафедри історії України, доктор історичних наук, професор Віталій Масненко.
З привітаннями до учасників заходу звернулися перший проректор, кандидат історичних наук, професор Василь Мойсієнко, голова Меджлісу кримськотатарського народу, член Консультативної ради з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Рефат Чубаров, директорка ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, докторка історичних наук, професорка Наталка Земзюліна.
На круглому столі були обговорювали питання Криму як невіддільна частини України, історії та культури, історії кримськотатарського народу, репресій окупантів проти українців Криму, мілітарні аспекти деокупації, протидії історичній політиці рф в тимчасово окупованому Криму та Севастополі, підготовки кадрів для органів державної влади та місцевого самоврядування, підготовки кримськотатарських наукових та педагогічних працівників закладів освіти.
Історичні аспекти були порушені в доповідях Віталія Масненка «Деокупація Криму як наукова проблема та практична модель для реалізації», Рефата Чубарова «Крим як невіддільна частина України: питання статусу», доцента кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олега Купчика «Діяльність Кримського підвідділу Закордонного відділу ЦК КП(б)У (літо-осінь 1920 року)», професора кафедри історії України ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Юрія Присяжнюка «Інцидент злочинної (без)діяльності: АР Крим у «національній» політиці президента В. Януковича». Зокрема, Рефат Чубаров висловив переконання, що набуття статусу національної кримськотатарської територіальної автономії прискорить процес деокупації Криму і повернення його до складу України.
Наслідки геноцидної політики окупантів були розглянуті у доповідях: провідного наукового співробітника Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, представника Крайової ради українців Криму Андрія Іванця «Посилення дискримінації окупантами української громади Криму під час широкомасштабної фази агресії Росії проти України (2022—2023 рр.)», директорки ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Наталки Земзюліної «Політика Росії щодо дітей і молоді на тимчасово окупованих територіях України (Крим, Донбас) — акт геноциду проти корінного населення», студента ОР «Магістр», ОП «Публічна історія» ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Богдана Нетудихатки «УПЦ МП (РПЦ) як осередок політики зросійщення в Криму».
Реальні шляхи деокупації півострова були проаналізовані у доповідях: капітана 3-го рангу ВМС України, аспіранта кафедри історії України ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Олександра Калька «Формування сприятливого для ЗСУ цивільного середовища в процесі деокупації Криму», головного редактора газети «Кримська світлиця», представника Крайової ради українців Криму Андрія Щекуна «Спротив українців в Криму проти російської окупації 2014-2023 рр.», старшої наукової співробітниці Інституту культурології Національної академії мистецтв Надії Гончаренко «Кримськотатарська проза: перекладаючи українською, скасовуємо зросійщення», студентки ОР «Магістр», ОП «Сходознавство» Київського національного університету імені Тараса Шевченка Богдани Халімон «Кримськотатарське питання у зовнішній політиці Туреччини (1991—2022 рр.)», студента ННІ міжнародних відносин, історії та філософії ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Миколи Калька та студента ННІ економіки та права ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Ігоря Медведєва «Розвиток громадського сектору під час постокупаційної відбудови Криму».
Кандидатка наук з державного управління, доцентка кафедри менеджменту та державної служби Лариса Самойленко висвітлила перспективи підготовки кадрів для органів державної влади та місцевого самоврядування в деокупованому Криму.
Зрештою організатори й учасники обговорення дійшли до спільної думки про шляхи звільнення півострова: силовий та несиловий. Перший передбачає повноцінну і добре сплановану військову операцію, яка поєднується з диверсійними діями проти окупантів, із партизанською війною. Несиловий шлях деокупації Криму полягає у кількох аспектах. По-перше, це — моральна, юридична, матеріальна підтримка кримськотатарського народу. По-друге, це — послідовна дипломатична діяльність української держави щодо актуалізації проблеми деокупації Криму на міжнародному рівні (через Кримську платформу та інші інституції). По-третє, це — судові позови державних інституцій і громадян, стосовно незаконного позбавлення майна, волі тощо. Четверте, що потрібно робити, це — реалізувати культурну (ментальну) деокупацію Криму, з відповідною політикою історичної пам’яті, в якій постулюватиметься основна теза «Крим це — Україна!»
Відеозапис заходу можна переглянути за посиланням