25 травня в ННІ міжнародних відносин, історії та філософії відбулася Регіональна студентська наукова конференція «Актуальні проблеми сучасної археології», що об’єднала понад 20 учасників із Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Захід проходив під егідою Черкаського регіонального підрозділу ВГО «Спілка археологів України».

Конференція передбачала змішаний формат, аби всі бажаючі мали змогу висловитися. Загалом на пленарному й секційних засіданнях було заслухано 12 змістовних, актуальних і цікавих доповідей. Модератором заходу виступив студент 3-Б курсу, лаборант археологічної лабораторії Василь Лук’яниця, технічну підтримку забезпечував студент 4-А курсу, лаборант кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Сергій Овдій.

Відкрила конференцію директорка ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Наталка Земзюліна, котра побажала наснаги й натхнення учасникам, навела приклади здобутків черкаських археологів. «Часто кажуть, що в археології вже все вивчено, однак насправді на кожного дослідника ще чекає своє відкриття та свій скарб», – підкреслила Наталка Іванівна.

З вітальним словом звернувся також старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, голова Черкаського регіонального підрозділу ВГО «Спілка археологів України» Дмитро Куштан, котрий наголосив, що повномасштабне вторгнення РФ не повинно зупиняти наукових досліджень, продовження яких, у тому числі задля спростування російських міфів, зокрема археологічних, є нашою відповіддю агресору. «Крім того, Черкащина багата на всесвітньовідомі пам’ятки археології, тому ця галузь потребує особливої уваги й популяризації», – зауважив Дмитро Павлович. До його слів долучився завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЧНУ Анатолій Морозов, який підкреслив важливість нашого краю для археології та навпаки, адже саме тут протягом усіх хронологічних періодів спостерігалося надзвичайне різноманіття культур. Анатолій Георгійович також окреслив інший видатний археологічний феномен – комплекс Гебеклі-Тепе на південному сході Туреччини, адже йому на конференції була присвячена низка доповідей.

Зацікавлення учасників викликала й доповідь Дмитра Куштана про минулорічні археологічні дослідження черкаського Подолу, що нещодавно відновилися, а також розповідь студентки 3 курсу ТНПУ ім. В. Гнатюка Софії Сивук про вивчення полікультурного (однак переважно черняхівського) могильника Чернелів-Руський тернопільським археологом Ігорем Геретою в останній чверті ХХ ст. Надзвичайно актуального питання української археології – інтерпретації т. зв. мегаструктури з поселення-гіганта Небелівка трипільської культури – торкнувся Сергій Овдій.

Основна частина конференції була присвячена близькосхідній археології, проблематиці Гебеклі-Тепе й т. зв. Родючого Півмісяця, вивчення якої інтенсивно відбувається останніми десятиліттями, сприяючи кращому розумінню ключової у світовій археології події: переходу від привласнювальних (мисливство, збиральництво) до відтворювальних (землеробство, скотарство) форм господарства. Розглянуто було й питання зародження месопотамських міст і цивілізації, археологічних досліджень у регіоні, зокрема Ура (крізь призму першої жінки у професійній археології – Кетрін Вуллі) в сучасному Іраку та Александрійського маяка в Єгипті (що дозволило торкнутися ще однієї актуальної й перспективної теми – підводної археології), а також – надзвичайно цікавий аспект археологічних свідчень біблійних історій.

Плідна робота сприяла обміну думками, досвідом і кращому розумінні визначальних віх і проблем сучасної близькосхідної й української археології. За підсумками конференції учасникам буде видано сертифікати й опубліковано електронний збірник матеріалів.

Василь Лук’яниця, студент 3-Б курсу

• Попередня
• Наступна