Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького організував засідання XXXIV березневої наукової сесії осередку Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Черкасах. Захід присвятили 150-річчю створення НТШ.
— Ми співголосно з усім українським народом, нашими громадянами боремось проти російської агресії. Українська наука працює саме на українську ідентичність. І саме вона створює базу для формування української модерної нації, — наголосив голова осередку НТШ у Черкасах Віталій Масненко.
Слухачі мали змогу дізнатися, що центр товариства розташований у Львові. У Черкасах осередок НТШ почав свою діяльність із 1997 року. Осередки також існують і закордоном.
Доцентка кафедри туризму і готельно-ресторанної справи Ольга Радченко поділилась власним дослідженням теми українсько-білоруських відносин в умовах вторгнення російської федерації, а також власним аналізом історії, діяльності та активної позиції Чернігівської області в період повномасштабної війни.
Також учасники засідання слухали коротку історію створення організації та її безпосередній вплив на формування свідомості сучасної української молоді.
— У нашому повсякденні так складається, що історія увесь час нагадує про те, хто ми є, які цінності маємо, яких пріоритетів маємо дотримуватися. Кожного з нас особисто вона перевіряє на стійкість у громадянській позиції, на відповідальність, на розуміння свого відношення до рідної землі, до краю, до Батьківщини, до родини. Тому захід, на якому ми зараз, є досить символічним і важливим для нашої ідентифікації, — зазначила директорка ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Наталія Земзюліна.
Доктор історичних наук, професор Сергій Корновенко коротко поділився своїми думками з приводу того, як ідеологія «російського світу/руського міра» розуміється в новітньому академічному українському дискурсі. Після виступу дослідник дав відповіді на поставлені запитання від аудиторії.
Далі учасники розглянули дослідження доктора історичних наук, професора Анатолія Чабана, який долучився до зустрічі онлайн, оскільки перебуває за кордоном. Одними із ключових аспектів дослідження були територіальні межі, природні умови, а також особливості населення Середньої Наддніпрянщини.
— Хочу зазначити, що ще розпочинаючи з 90-их років минулого століття в Черкасах, на базі нашого тоді ще педагогічного інституту, а нині національного університету, розпочалася плідна праця і робота над дослідженням Середньої Наддніпрянщини, її геополітичних аспектів, — розповів Анатолій Чабан.
Науковець Максим Попов коротко поділився цікавими аспектами дослідження ранньої біографії Ольги Чемерис. Він познайомив присутніх із її постаттю та розповів, чому ж важливо дослідити й реконструювати саме ранню біографію.
Жваве обговорення викликала доповідь професора кафедри української літератури та компаративістики Василя Пахаренка «Життєтворчість Григорія Сковороди як вияв геніяльности».
— Що спонукає нас сьогодні, під час війни, в час, здавалося б, геть не найкращий для літератури і філософії, знову повертатися до спадщини, до особистости письменника-мислителя Григорія Сковороди? На мою думку, є щонайменше дві причини. Передовсім 3 грудня нам усім поталанило відзначити 300-літній ювілей Сковороди. А головне — нинішня війна занурила нас в екзистенційну ситуацію, ми опинилися перед вибором: або переможемо, або зникнемо як держава і нація. Саме екзистенційна проблематика у спадщині Сковороди провідна, — підреслив у своїй доповіді Василь Пахаренко.
Тема виступу доктора історичних наук Юрія Присяжнюка стосувалася інформаційного простору України як царини історичних досліджень. Також спікер висловив своє захоплення тим, що причетний до НТШ. Оскільки такі зустрічі є місцем, де можна висловити свої думки, хвилювання, пропозиції, що стосуються певної проблеми.
Завершуючи захід, Віталій Масненко висловив сподівання, що студентам було корисно відвідати пленарне засідання.
— Сьогодні ми були присутні на засіданні з нагоди 150-річчя НТШ. Це по-своєму унікальний захід і я рада долучитися до цього. Тут обговорювали цікаві й актуальні теми, тому, сподіваюся, що кожен зробив для себе певні висновки. На мою думку, це для всіх нас було дуже корисно, – зазначила студентка 1-Б курсу спеціальності «Історія та археологія» Софія Дяченко.
Джерело: cdu.edu.ua