8 квітня 2022 р. відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Археологічні дослідження на Черкащині останніх років: підсумки та перспективи». Організаторами та учасниками заходу стали представники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Інституту археології НАН України, Спілки археологів України, Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини, Черкаського обласного краєзнавчого музею, Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура». З вітального слова та побажання плідної праці розпочав захід проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Сергій Корновенко. Директор ННІ МВІФ Наталка Земзюліна подякувала присутнім за участь у роботі конференції у цей нелегкий час, в умовах війни; археологам-керівникам експедицій – за співпрацю з нашим Інститутом; науковцям – за популяризацію знань про Україну в усьому світі, а також закликала посилити цю діяльність.

Не дивлячись на дистанційний формат зустрічі, конференція порадувала великою кількістю цікавих доповідей з останніми результатами археологічних досліджень на терені нашої області. Варто вказати й на багату палітру напрямків та методів наукових пошуків, втілених на археологічних об’єктах Черкащини. Юрій Башкатов (ІА НАНУ) розповів про поселення та могильник І-ІІ ст. н. е. біля с. Івківці та його місце в пізньозарубинецьких старожитностях. Його презентація викликала жвавий інтерес, зважаючи на те, що студенти нашого Інституту вже кілька років поспіль проходять польову археологічну практику на цій пам’ятці. Ксенія Бондар (КНУ ім. Т. Шевченка) доповнила тему вивчення івковецького комплексу результатами геомагнітної зйомки та окреслила перспективні ділянки для подальших досліджень. А у доповіді Тетяни Слободян (ІА НАНУ) йшлося про можливості отримання інформації з тілопальних поховань загалом та розкривалися попередні результати антропологічних досліджень за матеріалами могильника Івківці.

Аналіз фібули-«Монстр», а також інших знахідок, що походять з поховального комплексу черняхівської культури в с. Лебедин здійснили Михайло Сиволап (ЧАМ) та Олег Петраускас (ІА НАНУ). Дослідники презентували фото та графічну реконструкцію фібули, здійснили пошук аналогій та з’ясували питання її датування.

Не менш цікавим для студентів, які брали участь в розкопках в нашому місті, та й загалом для всіх, хто цікавиться давньою історією Черкас, став виступ Дмитра Куштана (ІА НАНУ), який поділився з аудиторією основними результатами досліджень 2020 року. Минулого літа студенти-практиканти приєдналися й до розкопок у с. Пастирське під керівництвом Андрія Скиби (ІА НАНУ). На конференції науковець присвятив свій виступ подальшим перспективам дослідження Пастирського археологічного комплексу. Євгенія Яніш (ІА НАНУ) проаналізувала археозоологічні матеріали з гори Лисуха, виявлені під час досліджень 2017 р. (також знайомий об'єкт для наших студентів).

Ці, а також інші доповіді, заявлені у програмці, планується опублікувати у збірнику матеріалів конференції.

Дякуємо організаторам та всім учасникам конференції за чудові виступи та кілька годин мирного забуття. Наступну зустріч обов’язково проведемо офлайн після нашої Перемоги!

 

Олена Абразумова,

старший викладач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки

• Попередня
• Наступна