- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
6 грудня, у день Збройних Сил України, студенти кафедри військової підготовки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького отримали посвідчення.
Розпочалися урочистості зі вшанування загиблих за волю України, до пам’ятника яких у центрі Черкас майбутні офіцери понесли квіти.
Ректор університету Олександр Черевко у зверненні до присутніх зазначив, що Україна потребує сильної армії і рішення студентів опанувати військову спеціальність заслуговує на повагу. Без їхньої участі в Черкасах не проходить жодний захід військово-патріотичного спрямування. Саме за таку активну життєву позицію, а також за успішне виконання планів навчальної та бойової підготовки ректор вручив студентам ІІ курсу військової кафедри подяки. Серед них був і студент 4 курсу ННІ історії і філософії – Віталій Каракай, а посвідченя військової кафедри отримали магістр 1 курсу Аліна Кривошея і студент 3 курсу Андрій Цариковський. Колектив викладачів і студрада Інституту вітає студентів зі святом і бажає успіхів.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
6 грудня - День Збройних сил України – данина пам’яті тисячам воїнів, які загинули в битвах за свободу, волю та незалежність України. Неоголошена війна на Донбасі триває вже більше трьох років. Багато молодих українців пішли захищати Батьківщину. Кожного з тих, хто пішов і вже повернувся додому, можна охарактеризувати як небагатослівний, змужнілий і загартований захисник. – Чим Ви займалися до початку російської агресії на Сході України?
– На той момент я навчався на 4 курсі історичного. Думав спокійно отримати ступінь бакалавра.
– Коли Ви вирішили взяти зброю в руки для оборони країни ?
– Бажання узяти до рук зброю з’явилося, ще коли відбувалися події на Майдані, коли снайпери «беркуту» почали розстрілювати людей. Але, оскільки батьки оплатили моє навчання, мені не хотілося їх підставляти, тому вирішив після закінчення бакалаврату піти на фронт.
– Яким було ставлення місцеве населення до вас на території бойових дій?
– Тоді під Маріуполем стояли ми і місцеві. Розтлумачу: ДНР – «сепари», якщо можна так назвати, поголовно. ЛНР - сепари поголовно, але вони ще й морально забиті ідеологією… Відповідно ставлення місцевих до нас було негативне. Лише коли пройшов певний час, трохи більше двох місяців, коли місцеві люди побачили, що «немовлятами ми не харчуємось , жінкам горло не перерізаєм», добре себе ведемо, алкоголь не вживаємо, почалося потепління у стосунках. Проте залишалися деякі високоідейні «деенерівці»…
Детальніше:Побувавши на фронті, зненавидів «зазомбованих» росіян, – учасник АТО
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
У грудні цього року виповнюється 100 років відтоді, як були сформовані перші дипломатичні установи Української Народної Республіки, які повноцінно запрацювали в інтересах українського народу. Цій річниці науковці Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького 5 грудня присвятили круглий стіл «До 100-річчя української дипломатії».
У заході взяли участь проректор із наукової, інноваційної роботи та міжнародної діяльності Сергій Корновенко, заступник Генерального директора національного історико-культурного заповідника «Могила Тараса Шевченка», колишній посол України в Республіці Білорусь Ігор Ліховий, а також професори навчально-наукового інституту історії і філософії Наталія Земзюліна, Анатолій Чабан, Василь Мельниченко. До обговорень під час круглого столу також долучились студенти-першокурсники, що опановують в університеті спеціальність «міжнародні відносини».
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
6 грудня в Україні відзначається загальне професійне свято усіх українських військовослужбовців - День Збройних Сил України.
Воїне, лицарю славний,
Ти зброю тримаєш в руках,
Щоб на нашу країну-державу
Злий не позарився враг.
Будь мужній і будь достойний
Ти слави своїх батьків,
Відважний вкраїнський воїне,
Нащадку славних віків.
У цей день ми вшановуємо всіх молодих захисників Батьківщини - студентів ННІ історії і філософії, які сьогодні є учасниками АТО. Від Вас залежить суверенність нашої держави, мир і спокій українського народу. Дякуємо Вам та бажаємо незламної волі, надійного родинного тилу, богатирського здоров’я та звершення всіх мрій і побажань!
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
До уваги науково-педагогічних та адміністративних працівників!
З 05.12.2017 року відкрито конкурсний набір на програму ERASMUS+ до Опольського державного Університету (Польща). Відбір проводиться для участі у staff for teaching week
(1 людина, 5 днів + 2 дні відрядження) для навчання в галузі «Історія та археологія».
ЗАУВАЖТЕ, що кінцевий термін подачі документів – 20 грудня 2017 року!
Більш детальну інформацію щодо умов та термінів конкурсу ви можете знайти в Навчально-науковому Центрі міжнародних зв’язків Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького.
Детальніше:ТЕРМІНОВО! Конкурс ERASMUS+ до державного університету в Ополе ВІДКРИТО!
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
На базі кафедри історії України ННІ історії і філософії відбувся Черкаський історіографічний семінар «Нові сенси історичного знання: перспективи розвитку дослідної лабораторії історіографа».
Модератор заходу професор Віталій Масненко звернув увагу учасників на два основних аспекти обговорення. Перший стосувався нових перспективних напрямів і сучасних методологічних засад історіографічних досліджень. Другий полягав у їх практичному застосуванні при написанні наукових праць, передовсім молодими дослідниками. Реалізації цих завдань сприяло те, що в роботі семінару взяли участь знані українські науковці.
Обговорення розпочав патріарх української історіографії, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ярослав Степанович Калакура. Його доповідь «Методологічні засади співвідношення проблеми і теми, предмета й об’єкта історіографічного дослідження» з інтересом була сприйнята присутніми, оскільки містила практичні рекомендації і поради молодим вченим щодо визначення структурних елементів наукових текстів історіографічної та історичної тематики.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
30 листопада 2017 року в навчально-науковому інституті історії і філософії відбувся І тур Всеукраїнської студентської олімпіади з історії. У ньому брали участь студенти ІІІ і IV курсу.
Результати І-го туру Всеукраїнської студентської олімпіади з історії:
Вітаємо переможців!
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
29 листопада в 15.00 у Черкаському обласному художньому музеї було презентовано студентську платформу «ПАЛІМПСЕСТИ ПАМ᾿ЯТІ У ФІЛОСОФІЇ ТА МИСТЕЦТВІ»
Було обговорено проблематику пам᾿яті у філософії, психології, культурології та візуалізацію її сучасних моделей у кіномистецтві ХХ - початку ХХІ ст., зв'язок пам᾿яті, історії та ідентичності у мистецьких артефактах минулого і сучасності, їх проекції у майбутнє.
Учасники заходу: студенти ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
Організатор: Пушонкова О.А., кафедра філософії та релігієзнавства.
Модератори: Кравченко Катерина (ННІ історії і філософії), Мірошніченко Вікторія (ННІ історії і філософії).
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
27 листопада у студентів І курсу подвійне свято – вони отримали залікові книжки і здали свій перший залік. Аудиторія, де відбувався підсумковий контроль із латинської мови, нагадувала справжній бджолиний вулик, де кожен студент намагався викластися на всі сто задля отримання заповітного заліку.
Отож вітаємо наших першачків із першим бойовим хрещенням та бажаємо успішної сесії!
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Кафедра історії НаУКМА, Центр польських та європейських студій імені Єжи Ґєдройця, студентське наукове товариство гуманітаріїв «Potluck» запрошують студентів, аспірантів та «постдоків» до участі в Міжнародній науковій конференції для молодих дослідників «Досліджуючи минуле: нова соціальна історія на перехрестях методологічних віянь», яка відбудеться 22-23 березня 2018 р. у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».
Трансформаційні процеси, що розпочалися в історіографії на початку XX ст. під впливом розвитку соціології, заклали основи кардинального зміщення акцентів у розумінні минулого. Відходячи від історії «зверху», що вивчала переважно «великих» людей у «великих» державах, дослідники вперше звернули увагу на «безмовну» більшість. Методологічна революція, пов’язана з іменами Якоба Брукхарда, Йогана Гейзинґи, Люсьєна Февра та Марка Блока, запропонувала дивитися на історію через доти ігноровану оптику, яка в центр розуміння минулого ставила суспільство. Цей поворот скерував розвиток історичної науки в нове, досі невідоме дослідникам річище, яке за декілька десятиліть стало методологічним фарватером, у контексті якого писалося чимало класичних праць.
Детальніше:Досліджуючи минуле: нова соціальна історія на перехрестях методологічних віянь