Hовини

Щорічно 21 листопада в Україні — День Гідності та Свободи.

Ця дата встановлена на відзначення подій, що стали важливими кроками утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії —Помаранчевої революції та Революції Гідності.

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького дбають про збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про Помаранчеву Революцію восени 2004 року та Революцію Гідності у листопаді 2013 року – лютому 2014 року. Університетська спільнота віддає належну шану патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

Детальніше:Студенти вивчають події Помаранчевої революції та Революції Гідності

Анатолій Нетудихатка

Колектив та студентська спільнота ННІ міжнародних відносин, історії та філософії висловлюють щирі співчуття магістранту першого курсу освітньої програми "Публічна історія" Богданові Нетудихатці з приводу загибелі його батька - Анатолія Нетудихатки.

Анатолій Нетудихатка, вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність в бою за нашу Батьківщину, загинув 13 листопада 2022 року під Бахмутом.

Невимовна вдячність Воїну!

Низький уклін родині Героя, мужності перенести втрату.

 

Підтримати родину можна за номером картки: 5168757390554121 - Нетудихатка Богдан Анатолійович.

 

Новообрана студентська рада Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

у Міжнародний день студентів презентувала себе для університетської спільноти, партнерів і друзів.

 

Пропонуємо переглянути промовідео: 

Детальніше:До Міжнародного дня студентів студрада ЧНУ підготувала промовідео

На одному з фото з деокупованих територій Херсонщини жителі Лисянки побачили свого земляка, командира 1-го загону ССО «Азов» Петра Горбатенка, випускника Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, який ще з 2014 року захищає Україну на передовій.

Про це повідомляють кореспонденти інтернет-видання «ЗMI.ck.ua».

— Бачити щасливі очі українців в звільнених селах — безцінно. Наша батальйонна тактична група продовжує рухатися вперед. Наступ триває. Навіть крутому російському спецназу і «славним» десантно-штурмовим війскам не вдалося нас зупинити, — поділився боєць.

Детальніше:Випускник ННІ міжнародних відносин, історії та філософії допомагає звільняти Херсонщину від ворога

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років від  дня народження видатного українського мислителя, письменника і педагога Григорія Савича Сковороди (1722-1794).

Його доля тісно пов’язана з Черкащиною. У 1753-1759 роках він жив, працював і творив у с. Каврай на Золотоніщині, тут почав плекати свою знамениту збірку віршів «Сад божественних пісень», написав низку відомих поезій, зокрема й вірш «De Libertate» («Про свободу»). Саме в Кавраї, за оцінками вчених, Григорій Сковорода формував свої філософські та педагогічні погляди.

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького разом з усією Україною вшановують видатного українця. Заходи з відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди охоплять всі сфери університетського життя.

Детальніше:ЧНУ відзначає 300-річчя Сковороди

Студенти та викладачі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького яскраво провели посвяту першокурсників у студенти. Дві з половиною тисячі юнаків та дівчат поповнили ряди студентської молоді.

На святі панував особливий настрій, адже під час заходу провели благодійний ярмарок, на якому вдалося зібрати понад 65 тисяч гривень на потреби Збройних Сил України.

Яка атмосфера була на Університетській площі під час посвяти, дивіться у відеоролику: 

Детальніше:Відеоспогади про посвяту першокурсників

Традиційними в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького є науково-просвітницькі заходи для студентів, аспірантів, науковців та для всіх, хто потребує перевіреної інформації з широкого кола питань.

Чергова серія науково-просвітницьких заходів ініційована навчально-науковим інститутом міжнародних відносин, історії і філософії. Вона буде присвячена актуальним питанням історії минулого та сьогодення. Відкрив серію науково-просвітницьких заходів професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Сергій Корновенко з темою «Панрусизм — соціальна інженерія втручання в історичний процес».

Детальніше:Відбулась відкрита лекція Сергія Корновенка «Панрусизм — соціальна інженерія втручання в...

Історична ментальність

Уже з дитинства українці пізнають красу обрядовості народного християнства (народного православ’я). А ось у лиху годину більше уваги звертають на канонічні символи віри, передусім Старий і Новий Завіт. Коли Президент України В. Зеленський оцінює героїчний спротив нашого народу російському агресору, він свідомо каже про водорозділ між добром і злом саме в християнському (Біблійному) значенні. У такому ж сенсі ми розуміємо слова Т. Шевченка «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!..»

Задля вузько політичних цілей, пропагандистських намірів, тим більше – з метою масового вбивства братів і сестер у Христі, Ім’я і Слово Боже використовувати неприпустимо. Усе ж трапляється, що «лукаві люде», буває і в рясах, із позолоченими хрестами на грудях, публічно виправдовують російське широкомасштабне вторгнення. Вони умисно уникають слів «агресія», «війна», «депортація», при цьому не втомлюються цинічно заявляти про так звану «церковну єдність», хоча обман їхній очевидний, бо не Всевишнім ті промови благословенні.

Детальніше:Українці – люди християнської віри

Цьогоріч 104-у річницю відновлення незалежності Республіки Польща відзначили в Полонійному центрі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького у форматі дискусійної панелі.

Головні учасники та цільова аудиторія заходу — студенти різних спеціальностей, які вивчають польську мову й усі симпатики Польщі.

До урочистої дискусії долучилися ректор Олександр Черевко, проректор з наукової та інноваційної діяльності Олександр Спрягайло, директорка ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, професорка Наталія Земзюліна, директорка ННІ іноземних мов, доцентка Людмила Швидка.

Детальніше:У Полонійному центрі ЧНУ відзначили День незалежності Республіки Польща

11 листопада виповнилося 104 роки з Дня відродження незалежності Польщі. Сьогодні кожний українець знає про значну і щиру допомогу Польщі українським переселенцям, допомогу Украйні озброєнням,  кредитами, дипломатичною і культурно-науковою підтримкою. Ми вдячні польському народу за цю безкорисну допомогу!

Студенти нашого Інституту вже традиційно проходять восени стажування  в Університеті м. Ченстохова, і традиційно висловлюють свої враження від цього свята.

Нероба Софія: «Протягом багатьох років поляки з цей день брали участь у великих парадах в різних містах, маршах в столиці, спортивних пробігах, патріотичних концертах та всім тим, що змушувало поляків масово залишати свої домівки, щоб насолодитися незалежністю.

Цікава історія цього свята. 11 листопада було підписано Комп'єнське перемир'я, що констатувало поразку Німеччини у війні, а в Польщу у той час повернувся Юзеф Пілсудський, якому Регентська Рада передала верховне керівництво підпорядкованим їй Військом Польським. На жаль, поляки не мали можливості після 1945 р. відзначати це свято, як до початку Другої світової війни. Після війни воно було скасовано комуністичною владою і відновлено лише в 1989 році. Нині воно є одним із двох найбільших важливих державних свят у Польщі.

Детальніше:День незалежності Польщі очима наших студентів

Уже стала традицією участь викладачів і студентів Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії у Всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю «Соціально-економічний і політичний розвиток країн Східної Європи (ХVІІ–ХХІ ст.)», яка пройшла на базі Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини 4 листопада 2022 р. у форматі онлайн.

На пленарному засіданні  Віталій Масненко – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України – виступив з доповіддю «Сучасна історична політика рф як знаряддя легітимізації геноциду українського народу», Юрій Присяжнюк – доктор історичних наук, професор кафедри історії України – висловив точку зору щодо «Синдрому більшовизму як чинника російської агресії». Обидві доповіді привернули увагу учасників конференції. 

Детальніше:Викладачі та студенти взяли участь у Всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю...