- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Колір завжди посідав значне місце у народних уявленнях та сприйнятті навколишнього світу. Колір впливає на підсвідомість, психологічний стан, викликає різні емоції і почуття. В багатьох культурних практиках та геральдичних системах кольори виступають як символи, що вбирають усі його чуттєво-емоційні характеристики.
Українці здавна намагалися через колір вплинути на непідвладні сили зла і привернути до себе сили добра. Прапор України - синьо(блакитно)-жовтий біколор. У жовтому - тепло (золоті хлібні лани під палахким сонцем), світло (божественна турбота про людей), свобода (активність, динаміка і рух). Стихія відтінків синього - повітря. Синій і блакитний у прапорах - це об'єднання, духовна сила, приналежність до структури цілого і, також - свобода. Свобода внутрішня, що йде з глибини синього.
Разом з великою кількістю характеристик жовтого і синього (блакитного), свобода є їх спільною символічною рисою у прапорі України. Так і є. Свобода - найвища цінність для кожного українця.
До розгляду пропонуємо незвичне полотно доби раннього бароко «Щасливе суспільство, яке перемогло нещастя» (1624-1625 рр., Лувр). Чому саме на цю картину сьогодні звернули увагу та що насправді в ній є пророчим? Італійський художник XVII століття Ораціо Джентілескі у своїй творчості віддавав перевагу жовтому і синьому. Мимоволі сьогодні це сприймається у символічному просторі боротьби українців з агресором.
Детальніше: Ораціо Джентілескі «Щасливе суспільство, яке перемогло нещастя»
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
8 квітня 2022 р. відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Археологічні дослідження на Черкащині останніх років: підсумки та перспективи». Організаторами та учасниками заходу стали представники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Інституту археології НАН України, Спілки археологів України, Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини, Черкаського обласного краєзнавчого музею, Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура». З вітального слова та побажання плідної праці розпочав захід проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Сергій Корновенко. Директор ННІ МВІФ Наталка Земзюліна подякувала присутнім за участь у роботі конференції у цей нелегкий час, в умовах війни; археологам-керівникам експедицій – за співпрацю з нашим Інститутом; науковцям – за популяризацію знань про Україну в усьому світі, а також закликала посилити цю діяльність.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Запрошуємо!
Колектив викладачів та студентів навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії запрошує учнів (а також їхніх батьків та вчителів) шкіл м. Черкаси і Черкаської області взяти участь у онлайн-зустрічі: «Стань студентом навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на один день», що відбудеться у суботу 16 квітня 2022 р. об 11.00.
Щоб приєднатися до зустрічі в Google Meet, натисніть це посилання: meet.google.com/pyf-oizi-ryp
Також можна відкрити Meet і ввести цей код: pyf-oizi-ryp
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
8 квітня 2022 року
відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція
«АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ЧЕРКАЩИНІ ОСТАННІХ РОКІВ: ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»
До участі у Всеукраїнській науково-практичній конференції запрошуються археологи, історики, представники закладів вищої освіти України, викладачі, вчителі, державні та громадські діячі, аспіранти, студенти, науковці.
Конференція проходитиме дистанційно через платформу Google Meet
https://meet.google.com/bxr-vjcv-nky
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Пропоную усім небайдужим (але байдужих вже немає!) співвітчизникам непросту тему для розмислу. Бо ж максимально ефективною може бути лише та дія, той вчинок, який здійснений не інстинктивно і не реактивно, але осмислено і відтак з повним усвідомленням правоти і рішучості.
Пропонована тема є дуже дражливою, часто незручною і неприємною. Та ця обставина не має зупиняти і відмовляти нас від її розгляду. Йдеться про реакцію обурення, злості й ненависті, а відтак і почуття агресивності як налаштованостей до дії. Бо що інше може відчути КОЖЕН українець і українка, переживаючи жахіття бійні, насильств і страшних страждань свого народу, – своїх ближніх?!. Це така природна реакція. Вона зрушує з місця, та що там зрушує, – негайно кидає у бій, настійно спонукає до спротиву до кінця, хоч і до смерті…
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Попри воєнний стан, Черкаси традиційно чепуряться до весни. Міський голова Анатолій Бондаренко закликав усіх долучитися до генерального прибирання. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького прибирає разом із містом.
Упорядкували Ботанічний сад університету та прилеглу до нього територію вулиць Є. Кухарця, Гетьмана Сагайдачного та Громова.
— Цьогоріч з особливим завзяттям взялися до благоустрою. Усім колективом попрацювали в нашому Ботанічному саду. Ректорат, інститути, факультети, профспілковий комітет під керівництвом науковців ННІ природничих та аграрних наук і працівників Ботанічного саду прибрали дослідні ділянки і територію прилеглих міських вулиць. Роботи там ще вдосталь і ми продовжимо її. А найбільше чекаємо, коли завершиться війна і студенти повернуться до аудиторій, прийдуть сюди на заняття і на практику. Україна, як і весна, переможе! — розповів ректор університету Олександр Черевко.
Викладачі ННІ міжнародних відносин, історії та філософії активно долучилися до заходу та навели порядок на прилеглій до Ботанічного саду території по вулиці Громова.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
У ніч на 24 лютого 2022 року (як зазвичай, коли наступного дня лекції не з самого рання) я читав у тиші й темряві. Екран планшету світився, вікна студентських гуртожитків кампусу університету вже майже згасли, бо було вже по четвертій годині ранку. Текстові побудови з українського перекладу нової книжки С. Пінкера (S. Pinker) «Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу» («Enlightenment now. The case for reason Science, Humanism and Progress» 2018, укр. переклад 2019) вже почали мерехтіти в очах через втому, і нарешті я вирішив спробувати трохи поспати. Але перед цим, аби відволіктися від наукового стилю, розгорнув нещодавно куплену поетичну збірку Ю. Іздрика (Ю. Іздрик. Ліниві і ніжні, К. А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2021). І прочитав: «Закрити цей світ немов недочитану книжку/де автор незграбно тримає сюжет і мотив/де гори героїв розпродуються зі знижкою/де горе героїв возведене в імператив/...».
А на ранок дізнався, що старого світу вже нема. Що ту сторінку перегорнуто і книгу закрито.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Наш випускник-філософ, аспірант та соліст черкаського гурту “Сонце в кишені” Олександр Дубина наразі боронить українську землю від російських загарбників.
Олександр Дубина: “Вступив до лав Збройних сил за покликом серця. Вважаю, що наразі це справа усіх чоловіків – боронити свою землю, Батьківщину, рідних та близьких.
Маємо бути усі разом як велика родина.
Допомагати, підтримувати, молитися одне за одного та виборювати саму можливість творити наше майбутнє!
Детальніше:Олександр Дубина: Справа усіх чоловіків – боронити свою землю
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Наш випускник Дмитро Кухарчук (український політик, громадський діяч, учасник війни на Сході України, член Вищої ради політичної партії «Національний корпус») наразі боронить українську землю від російських окупантів.
Не дивлячись на всі жахіття війни, Дмитро закликає зберігати людяність за будь-яких обставин.
Дмитро Кухарчук: “Ми відповідаємо за тих, кого приручили. Я розумію всю біль, що доводиться переживати людям, які залишають свої домівки. Я розумію страждання тих, хто залишився без будинків у вщент знищених мордвою містах. А найкраще я розумію тих, хто вже не поверне своїх близьких і друзів. Але я не розумію як можна покинути своїх улюбленців помирати під обстрілами ворожої авіації і артилерії. Не забувайте про своїх домашніх улюбленців, адже всіх ми забрати теж не можемо”.
Детальніше:Димтро Кухарчук: Ми відповідаємо за тих, кого приручили
