Hовини

7 грудня в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулися Десяті Богданівські читання. Ця Всеукраїнська конференція проводиться з 2003 року і розрахована на молодих істориків, які мають змогу отримати необхідний досвід наукової роботи, спілкуючись зі старшими колегами.

У цьому році до участі в заході зголосились понад 80 учасників, які представляють університети та академічні інститути майже з усієї України.
Директор ННІ історії і філософії і модератором пленарного засідання, професор Наталя Земзюліна звернула увагу на важливість співпраці з науковцями Інституту історії України НАН України, в тому числі й з дослідниками козацької проблематики. Їх участь допомагає надати навчальному процесу новаційного змісту.

— Ідея, яка лягла в основу Богданівських читань, актуальна і по цей день, — наголосив проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності ЧНУ Сергій Корновенко, вітаючи від імені ректора Олександра Черевка учасників конференції. — Черкащина — це безсумнівно колиска козацтва. Богдан Хмельницький є знаковою постаттю в історії України. Більше того, він є знаковою постаттю для формування національної історичної пам’яті українців. І коли ми сьогодні говоримо про образ України, про її позиціювання серед інших держав, то, безсумнівно, ми говоримо і про величні постаті, які зробили вагомий внесок у розвиток українського державотворення. І серед них — Богдан Хмельницький.

Учасників конференції привітав крайовий отаман Черкаського крайового товариства Українського козацтва Віталій Чепелуха, який нагородив «Козацькими грамотами» співробітників університету: проректора з виховної роботи та іміджевої діяльності Галину Гаврилюк, професора Віталія Масненка, доцента Юрія Михайлюка.
Завідувач кафедри історії України Віталій Масненко зупинився на традиції дослідження козацької доби, яка склалась у Черкаському національному. Він нагадав присутнім, що сучасна історична концепція Української козацької держави сформувалася значною мірою завдяки обговоренням, які відбувалися на традиційних козацьких читаннях.

Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук Дмитро Вирський запропонував кілька нестандартних підходів до розуміння української історії ранньомодерного часу. Зокрема, зупинився на особливостях господарювання, у якому, на його думку, не завжди домінувало хліборобство, на «шляхетській і козацькій революціях» як чинниках формування нових суспільних відносин у Речі Посполитій.
Директор науково-дослідного інституту козацтва, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук Тарас Чухліб на основі ґрунтовного аналізу джерел показав еволюцію понять «Україна», «Українна держава», «Отчизна», «народ» в офіційному дискурсі Війська Запорозького.

Доцент Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Юрій Степанчук розповів про внесок науковців Поділля у формування новітнього історіографічного образу Богдана Хмельницького.

Професор кафедри історії України Черкаського національного університету Юрій Присяжнюк зосередився на історіософських аспектах державотворення козацької доби та їхній актуальності для сучасної України.

Під час Читань відбулася презентація нових видань з козацької проблематики: Дмитра Вирського «Війни українні: хроніки татарського прикордоння України (ХVI-середина XVII ст.)» та Тараса Чухліба «Козаки і татари. Українсько-кримські союзи 1500-1700-х років», «Гетьмани України: війна, політика, кохання», «Донеччина та Луганщина — козацькі землі України (XVI-XVIII ст.)». Автори передали ці видання до фондів наукової бібліотеки ЧНУ.
Робота конференції була продовжена у секційних засіданнях. Зокрема, доцент кафедри історії України Черкаського національного університету Костянтин Івангородський зупинився на нових аспектах проблеми «Черкаси як осередок формування українського козацтва». Особливий інтерес також викликали доповіді студентів Анастасії Побіткової, Дар’ї Найбоченко, Алана Мєйнартаса, Марини Дяченко. 

За матеріалами Читань готується збірник наукових праць.


Кафедра історії України