Hовини

У Навчально-науковому інституті міжнародних відносин, історії та філософії завершилася обов’язкова музейно-архівна практика для студентів 3 курсу. Так, у рамках проходження музейної частини практики на чолі з докторкою історичних наук, професоркою кафедри історії України Ларисою Синявською майбутні історики й археологи ознайомлювалися не лише з експозиціями різноманітних музеїв, а й із принципами і специфікою їхньої роботи, вивчали особливості музейної «кухні».

Зокрема, студенти 3 курсу спеціальності «Середня освіта. Історія» мали змогу відвідати екскурсію Музеєм українського рушника Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, яку радо провела докторка філологічних наук, професорка кафедри української літератури та компаративістики Наталія Ярмоленко.

Музей вразив насиченістю різноманітними автентичними вишиваними рушниками із власною історією, інтерпретаціями та родом походження. Студенти дізнались про різні міфологеми; те, як бачили світ наші предки, як від трипільців і до сьогодення прийшли звичаї зображення «думки»; що в рушник вкладали його творці та як це реалізувалось.

Основою екскурсії був огляд рушників центрального Подніпров’я, зокрема Черкащини, Полтавщини, Чернігівщини, Кіровоградщини. На прикладі компаративістики практиканти дізнались, якими були рушники Заходу України –з більш поширеним геометричним орнаментом. Проте сенси та спосіб «кодування» інформації в рушнику – однакові по всій Україні. Було цікаво дізнатись про конкретні символи на рушниках та їхній сенс: роль звірів у зображенні, форми виразу чоловічого та жіночого початків. Кожна істота несе в собі певний символ та значення.

Студенти змогли насититись новими знаннями, доторкнутись до історії через до того незвичну призму вивчення минулого. Рушник та його орнамент – це сила, міць та мудрість, яка несла і буде нести сенси та енергетику, раніше невідому новому поколінню. Це про долю, «зашиту молитвами» у них, про світобудову, про глибину екзистенції.

У свою чергу, студенти 3 курсу спеціальності «Історія та археологія» в ході музейної практики відвідали Музей історії університетської книги, який знаходиться в Науковій бібліотеці імені Михайла Максимовича ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Від жовтня 2008 р. бібліотеку очолив кандидат історичних наук, доцент Григорій Голиш. Саме він є натхненником і засновником музею, тому з радістю провів для практикантів пізнавальну екскурсію.

Експозиція музею розділена на декілька частин у хронологічному порядку, доповнена ілюстраціями розвитку книжкової справи. Експозиційну основу становлять раритетні книги з бібліотечного фонду та окремі речові артефакти давнього зберігання. Особливу увагу привертають книжкові вітрини, де можна побачити рідкісні видання другої половини XVIII – початку ХХ ст. Також представлена досить велика добірка діаспорної літератури першої третини ХХ ст. До огляду студентів пропонувалися й навчальні книги колишніх професорів університету, зокрема Ф. Боєчка, М. Фонкіча, М. Жовтобрюха та інших.

Неабияк зацікавили періодична преса початку ХХ ст., книги з автографами відомих літераторів та особисті речі класиків новітньої української літератури. Надзвичайно пізнавальним було й ознайомлення з копіями документів та світлинами, які демонструють сторінки історії бібліотечної справи міста Черкаси.

Майбутні археологи також відвідали Черкаський обласний краєзнавчий музей. Старша наукова співробітниця відділу історії краю сектору новітньої історії Олена Володько провела інтерактивну лекцію, де присутні обговорили, що таке музей у цілому та його функції, музейну роботу та її особливості, принципи побудови експозиції й відбору музейних предметів. Цікавою була розповідь про історію краєзнавчого музею.

Практичний аспект у лекцію вносили предмети 50 – 80-х рр. XX ст. Оскільки було наголошено, що найбільш інформативними предметами, як правило, є документальні матеріали, особливу увагу студенти звернули на газети й журнали минулого століття. Крім того, були оглянуті й інші музейні предмети, що найкраще репрезентували післявоєнний період, такі як авоська, фото випуску студентів, значок про закінчення технічного вузу. Дівчат найбільше вразила туш для вій та брів. Загалом це дало можливість практикантам заглибитися в звичайне життя людей того часу.

Студенти до того ж отримали змогу побачити місця, недоступні для пересічного відвідувача – фондосховища, – в яких екскурсію провела старший науковий співробітник науково-дослідного відділу фондів Ліна Біла. Вона розповіла про роботу музею в перші тижні війни, продемонструвала інвентарні номери на музейних предметах і показала, як знаходити за інвентарною книгою необхідний предмет. Тож із відвідин краєзнавчого музею практиканти винесли багато вражень і нових знань.

Два дні майбутні археологи провели в Черкаському обласному художньому музеї, де їхнім провідником у світ мистецтва стала вчена секретарка музею, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії, соціальних та політичних наук ЧНУ Оксана Пушонкова. Спершу обговорили концептуальний бік музейної справи, історію як її розвитку, так і Черкаського художнього музею, його відмінності від краєзнавчого. З фондовою роботою та способами зберігання предметів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва у фондосховищах студентів познайомила головна зберігачка фондів Ірина Шамрай.

Надзвичайно пізнавальною була робота з експозицією однієї зі складових художнього музею – Меморіального музею Данила Нарбута, де практиканти не лише дізналися більше про цього знаменитого художника та його батька Георгія, а й обговорили особливості низки картин Данила Нарбута, присвячених історичній тематиці. Вони отримали можливість проаналізувати стиль та ідеї художника, розкрити історичні аспекти зображеного, спробувати себе в ролі художніх критиків та екскурсоводів.

Крім того, оглядову екскурсію іншими експозиційними залами для студентів провела заступниця директора Черкаського обласного художнього музею Світлана Савісько, котра зосередила увагу на основних аспектах представлених колекцій іконопису, портретів, італійського живопису, соцреалізму, графіки, сучасного мистецтва, а особливо – роботах черкаських живописців. Також практиканти мали змогу ознайомитися з методикою проведення начальницею науково-просвітницького відділу Лілією Півтористою квестів – однієї з основних форм втілення функції популяризації музею для молодшої аудиторії.

Насичений і пізнавальний курс практичної підготовки майбутніх істориків та археологів, занурення в особливості музейної справи ще на крок наблизили їх до здобуття фаху та становлення як професіоналів, а також стали чудовим завершенням третього навчального року.

 

Студенти 3 курсу ННІ міжнародних відносин, історії та філософії:

Василь Лук’яниця, Євген Рягузов, Єлізавета Люта, Ірина Нерух