Hовини

12 квітня в ННІ МВІФ пройшов студентський Круглий стіл «Російсько-українська війна і пострадянські країни: допомога Україні в боротьбі, невирішеність і співпраця з агресором» (онлайн). На ньому взяли участь студенти 4 курсу спеціальності «Історія» і  «Історія та археологія». Студентів привітала директорка Інституту проф. Н. І. Земзюліна. Вона зазначила актуальність теми зустрічі, необхідність висвітлювати відношення кожної країни пострадянського простору  до агресії росії проти України і намагатися надати відповідь на те, як оцінка і відношення до агресії пов’язане із соціально-економічною і політичною ситуацією в цих країнах.

Модератор заходу доцент О. В. Сухушина відзначила, що сьогодні маркером оцінки сучасних міжнародних відносин на пострадянському просторі є позиція кожної з них щодо російсько-української війни. На її думку тринадцять країн цього регіону можна поділити на 4 групи: країни, які з першого дня щиро допомагають Україні на дипломатичному фронті, зброєю, гуманітарною допомогою (Литва, Латвія, Естонія); країни, які певним чином підтримують Україну різними засобами (Молдова, Казахстан, Азербайджан); країни, які чітко не визначилися у війні і побічно допомагають агресору (Грузія, Вірменія, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан) і країна, яка відкрито співпрацює з фашистським режимом росії – білорусь.

Студенти В. Панасенко, Є. Ребров і О. Лазаренко за допомогою яскравих презентацій розповіли про військову допомогу Литви, Латвії, Естонії зброєю, яка складалась із гаубиць, джавелінів, протитанкових мін, легкого озброєння, засобами індивідуального захисту, бронежилети, каски,  а також вантажівки, польові шпиталі. Означені країни одними із перших засудили агресію росії, закрили свій повітряний простір для країни-агресора, підтримали ініціативу відключення росії від SWIFT і підтримали надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.

Про політику керівництва білорусі за рік війни, що триває, поділилася власними поглядами Т. Цап. Вона зазначила, що білорусь «впевнено» перетворюється із країни-союзника путіна в країну-агресора. У той же час населення білорусі засуджують агресію росії, політику лукашенка проти участі білорусів у війні. Тетяна навела приклад місцевих виступів білорусів проти війни і розповіла про історію формування і боротьбу по захисту Київщини у березні 2022 р. Білоруського батальйону імені Кастуся Калиновського.

Республіка Молдова чітко підтримує Україну в супротиві у повномасштабній війні росії, але не має можливості надавати допомогу Україні сучасним озброєнням. Однак Молдова за рік війни скоротила експорт власної продукції до росії на 31%, відправила до України п’ять вантажівок гуманітарної допомоги. Про ці, та інші приклади допомоги Молдови у боротьбі України доповів С. Вознюк. Окрім того, він звернув увагу на те, що Молдова на всіх міжнародних форумах під час війни активно підтримує Україну; президентка М. Санду постійно спілкується з українським президентом і посадовцями задля вирішення різних питань допомоги. 

Позиція закавказьких пострадянських країн – Грузії, Азербайджану і Вірменії – на агресію росії проти України була висвітлена у виступах М. Журавського, О. Петрика і Я. Кузьменка. Азербайджан підтримує територіальну цілісність України і вважає, що принцип міжнародного права не повинен спотворюватися через політичну перевагу. М. Журавський зазначив, що економічні зв’язки Азербайджана з росією не сприятимуть більш рішучій допомозі Україні. Азербайджан офіційно займає нейтральну позицію. В доповіді О. Петрика підкреслювалось, що керівництво Грузії посідає сьогодні проросійську позицію, воно відмовилось запроваджувати санкції проти росії. Населення Грузії виступає за повну підтримку України, по всій країні майорять жовто-блакитні прапори. Вимогами неодноразових  мітингів є підтримка і допомога Україні. Після таких виступів грузинський уряд направляв в Україну гуманітарну допомогу. Я. Кузьменко, розповідаючи про позицію Вірменії відмічав, що вона не визнавала до 24 лютого 2022 р. і не визнає сьогодні незалежність так званих ЛНР і ДНР, але відносно повномасштабної війни росії проти України не робить жодних заяв. Вірменія була єдиною країною, крім росії, яка проголосувала проти виключення росії з Ради Європи.

Оцінка і дипломатична допомога Казахстана Україні була висвітлена в доповіді А. Бегейми. Він зазначив, що формально країна є союзником росії, але відмова участі Казахстану в окупаційних військах росії і публічне засудження «квазіреспублік» на Донбасі казахським президентом було певною допомогою Україні в міжнародному засуджені війни. Про політичні та геополітичні аспекти відношення Узбекистану до російсько-української війни розповів М. Богун.  Аналіз студентом узбецьких сайтів свідчить, що керівництво  країни проти участі її громадян у війні, воно вважає, що війна впливає на деколонізацію інших сусідніх країн і підштовхує до пошуків пострадянськими країнами нових союзників, а не співпрацювати з росією. Офіційно Узбекистан займає нейтральну позицію в російсько-українській війні.

Позиції інших пострадянських держав стисло висвітлила модератор зустрічі доцент О. Сухушина. Вона, зокрема, зазначила що Киргизстан підтримав росію проти України. Президент Киргизстана С. Жапаров засудив негативну позицію України відносно Мінських переговорів і угод. Туркменістан офіційно «нейтральна» країна, в засобах масової інформації війна зовсім не згадується. Таджикистан також не поспішає пояснювати свою позицію щодо війни в Україні. Офіційний Душанбе, залежний від росії в умовах її протистояння з сусідами, насамперед Афганістаном, вичікує, і незважаючи на тривалість війни понад рік, не зробив жодних чітких заяв. Подібне ставлення обох країн, на думку експертів, можна розглядати, як відкладення на майбутнє оцінки російсько-української війни в залежності від її результатів.

Олена  Сухушина