15 грудня 2022р. на базі Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відбулася Міжнародна науково-практична конференція «ДИПЛОМАТІЯ ДОБИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: НОВІ ВИКЛИКИ ТА ЗАВДАННЯ».

Вже традиційно в грудні наш інститут проводить подібний захід.  Приурочений він до Дня працівників дипломатичної служби України (відзначається 22 грудня). Тема цьогорічної конференції: «Україна на шляху до ЄС».

В організації і проведенні конференції взяли участь представники: Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв (місто Київ); Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин (місто Київ); Державної науковї установи «Енциклопедичне видавництво», Поморської Академії в Слупську, Польща (Akademia Pomorska w Słupsku, Polska); Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері, Німеччина (Europa–Universität Viadrina in Frankfurt, Deutschland); Університету Марії Кюрі-Склодовської, Польща (Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie, Polska); Центру публічної дипломатії та політичної комунікації департаменту засобів масової інформації Кентерберійського університету, Нова Зеландія (University of Canterbury, New Zealand); Департаменту політики та міжнародних відносин Університету Отаго, Нова Зеландія (Department of Politics and International Relations, University of Otago, New Zealand); Факультету політики та дипломатії Університету Вітовта Великого, Литва (Faculty of politics and diplomacy at the Vytautas Magnus University, Lithuania); Союзу Українського Студентства Канади; Посольства України в Лівані та української дипломатичної служби суверенної України; представники наукових, громадських та державних установ області; студенти та викладачі Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імен Богдана Хмельницького та ін.

Понад 70 науковців з 12 ЗВО України та 6 закордонних ЗВО змогли, попри серйозні труднощі, приєднатися і взяти участь у заході.

Модератором заходу була докторка історичних наук, директорка Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професорка Наталка Земзюліна.

Відкрив конференцію професор, ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Черевко.

З вітальними словами до форуму звернулися український дипломат, Міністр закордонних справ України (з березня по жовтень 2009 р.), президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій; український політик та дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані (2016–2022) Ігор Осташ; докторка історичних наук, директорка Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, професорка Ірина Матяш. Привітав зібрання український дипломат, Надзвичайний та Повноважний Посол України Ігор Турянський.

Дипломати та науковці говорили про важливість двосторонніх відносини між Україною та Європейським Союзом у галузі міжнародної політики, економіки, освіти, науки та культури. Про життєву необхідність повної інтеграції та вступу України до Європейського Союзу (що прописано в Конституції України з 21 лютого 2019 року), особливо після початку 24 лютого 2022 року повномасштабного російського вторгнення в Україну.

З розгорнутою доповіддю «Collaborative Settings in the «New» Public diplomacy: A Potential of the Knowledge Grassroot Diplomacy to the EU–Ukraine relations» виступила директор наукового Центру публічної дипломатії та політичних комунікацій Кентерберійського університету (Нова Зеландія), президент Асоціації україністів Австралії та Нової Зеландії, співредактор Австралійського та Новозеландського журналу європейських студій, віце-лідер робочої групи «Сприйняття та комунікація» Європейської Комісії Наталка Чабан.

Про німецько-російський ревізіоністський консенсус щодо України в 1918–2022 рр. говорив доктор філософії, професор Європейського університету Віадріна в Франкфурті на Одері, ФРН (Europa-Universität Viadrina in Frankfurt) Франк Грелка (Frank Grelka).

Доктор габілітований, професор Університету Марії Склодовської Кюрі в Любліні, Польща (Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie) Роман Висоцький (Roman Wysocki) говорив про ставлення поляків до Європейського Союзу у світлі соціологічних опитувань.

Про специфіку та перспективи європейської освіти (в тому числі, польської та української) говорив Роман Дрозд (Roman Drozd) – доктор габілітований, професор Поморської академії в Слупську, Польща (Akademia Pomorska w Słupsku), голова Українського історичного товариства в Польщі.

Доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій Національного авіаційного університету, професор Сергій Троян приділив увагу російській агресії проти України 2014–2022, розмірковував про роз(про)рахунки провідних міжнародних акторів у цьому зв’язку.

Про курс України в НАТО та ЄС говорив Ігор Тодоров (доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету, професор).

Презентувала 23 випуск щорічника «Україна дипломатична» Інна Хоменська (директорка Медіацентру Державного підприємства «Генеральна дирекція із обслуговування іноземних представництв»).

Національний координатор Союзу Українського Студентства Канади, студентка 4 курсу спеціальності 033 «Філософія та конфліктологія» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Марія Боковня розповіла про свій досвід молодіжної дипломатії в умовах військової агресії.

Жваве обговорення викликала презентація видання «Слово – зброя дипломата» Бориса Гуменюка (український дипломат, доктор історичних наук, професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Кіпр (2012–2019)).

Підводячи підсумки, учасники заходу погодилися, що дипломатія в добу глобалізації залишається тим важливим інструментом, за допомогою якого держава захищає свої національні інтереси на міжнародній арені. Разом з тим, формування позитивного сприйняття України сьогодні, особливо в умовах гострої фази російсько-української війни, вимагає обʼєднаних зусиль держави і громадянського суспільства, в тому числі наукової спільноти. Зусиль, спрямованих на системне, практичне поширення українських наративів, з використанням усіх доступних форматів комунікації, залученням всіх можливих сучасних засобів. Тож, сподіваємося, наша конференція теж стане дієвим інструментом просування національних інтересів, поліпшення міжнародного іміджу і репутації нашої країни, прикладом тісної взаємодії дипломатів та науковців.

Найближчим часом буде оприлюднено електронний збірник матеріалів конференції. З програмою конференції можна ознайомитися за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1jp-54tnpTzNkezgGatMZPvUQN33cGsq8/view?usp=share_link

Більше фото за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1Wns8U9kvzRSmQMR2aMeeoY4Lnvs7Pk-Q 

Тетяна Терещенко

 

• Попередня
• Наступна