Hовини

 

З 2 по 16 липня група студентів 1 курсу Навчально-наукового інституту історії і філософії (спеціальність: Історія і археологія) проходила археологічну практику під керівництвом кандидата історичних наук, професійного археолога Нераденко Тетяни Миколаївни. Студенти брали участь у розкопках відомої археологічної пам’ятки доби неоліту та енеоліту  України і Східної Європи – поселення Молюхів Бугор. В складі експедиції працювали також студенти-практиканти 1 курсу факультету гуманітарних технологій Черкаського державного технологічного університету та черкаські школярі – учні-члени Малої академії наук України.

Історична довідка. Поселення розташоване в урочищі Молюхів Бугор, яке знаходиться в заплаві річки Тясмин на північ від с. Новоселиця Чигиринського району Черкаської області.  Відкрито у 1950  О. Тереножкіним,  у 1955  оглянуто Є. Ф. Покровською, у 1955–1956 розкопувалось В. М. Даниленком,  у 1988  – О. М. Титовою та В. Ю. Коєним, з 1992 досліджується Т. М. Нераденко. На поселенні виявлені культурні рештки кількох історичних періодів: неоліту (черкаський варіант києво-черкаської культури дніпро-донецької етнокультурної спільності), енеоліту (дереївська культура та молюховобугорська група середньостогівської історико-культурної спільності), бронзи (багатопружкової кераміки та зрубна культури), ранньозалізного віку (ранньоскіфський час), нового часу (XVIXІХ ст.). Але для наукового дослідження збереглися лише культурні шари неоліту та енеоліту. Саме тому Молюхів Бугор вважається побутовою пам’яткою нео-енеолітичного періоду та взято на державний облік під № 4273 як пам’ятка археології місцевого значення. Хоча результати  розкопок Молюхового Бугра засвідчують велике значення  пам’ятки  для дослідження давньої історії і культури, вони дозволяють не тільки підтвердити загальну лінію історичного розвитку давнього суспільства в VІ–ІV тисячоліттях до н.е. на території України і Східної Європи, а й уточнити окремі його моменти, зокрема – шляхи племінних міграцій, напрямки і характер культурно-економічних зв’язків, час одомашнювання коня, склад та особливості дикого та свійського стада, спільні риси і відмінності матеріальної культури, релігійні уявлення тjoj.  Під час розкопок знайдено численний археологічний матеріал, загальна кількість якого дорівнює  понад 106400 знахідок. Він складається із таких основних категорій, як керамічний комплекс, крем’яний інвентар, кам’яний інвентар, вироби із рогу та кістки, вироби з міді, та дає можливість доволі повно і всебічно охарактеризувати матеріальну культуру мешканців поселення в неолітичний та енеолітичний періоди. Знайдено також  понад 168500 кісток диких та свійських тварин, птахів, риб, черепах, молюсків, вивчення яких дало змогу виявити повний склад дикого та свійського стада мешканців поселення у ці періоди. Отримані радіовуглецеві датування остеологічних матеріалів з поселення дають змогу припустити існування на Молюховому Бугрі кількох різночасових поселень: щонайменше трьох у добу неоліту і двох в енеолітичний період.

Найпізніше з них, що існувало на Молюховому Бугрі у 3650–3550/3500 рр. до н.е., й досліджувалося у польовому сезоні 2019 року.

В ході розкопок студенти опанували основні методи і форми проведення польових археологічних досліджень, від розбивки квадратів, за якими досліджується культурний шар поселення, до первинної камеральної обробки, яка полягає у митті знайдених в ході розкопок матеріалів. Вони набули навичок розкопок поселення за допомогою звичайних та саперних лопат, шпателів, щіток, вивчення культурного шару за прошарками. Навчилися розпізнавати  та фіксувати археологічні знахідки різних історичних періодів – доби неоліту, енеоліту,  середньої бронзи, ранньоскіфського часу, козацької доби, нового часу. Отримали навички розрізняти основні ґрунтові шари, від дернового до материкового та фіксації в них меж господарських об’єктів – відкритих вогнищ, господарських ям, «стовпів» від дерев’яної конструкції над водою, ін. Також студенти здійснили польову камеральну обробку знайдених археологічних матеріалів, підготувавши їх до подальшого вивчення в кабінетних умовах.

Під час розкопок вони, разом з іншими учасниками експедиції, знайшли численний археологічний матеріал, серед якого переважать фрагменти енеолітичної кераміки з пористим тістом і гусеничною орнаментацією та кістки диких та свійських тварин, що складали дике та свійське стада мешканців поселення у енеолітичний період. Окрім них – крем’яні  знаряддя, вироби з кварциту, пісковику, граніту, кістки та рогу. Унікальною знахідкою Частина знайдених артефактів буде передана у музей археології Середньої Наддніпрянщини ННІ історії і філософії ЧНУ імені Богдана Хмельницького.

Окрім основних робіт – розкопок поселення, під час практики студенти брали участь у традиційному святкування Івана Купала за звичаями й обрядами, записаними протягом кількох років в селах Чигиринщини, а у вихідні дні – здійснили дві історико-краєзнавчі подорожі: до села Суботів, де ознайомилися з відомими пам’ятками – Іллінською церквою, замчищем і пам’ятником Богдана Хмельницького, хатою суботівського селянина ХІХ ст. з житловою кімнатою та гончарною майстернею, Трьома криницями тощо; до села Івківці, де в одному з тематичних сіл Черкащини «Зерноленді» познайомилися із відбудованим вітряком початку ХХ ст., цікавим етнографічним музеєм з ігровим майданчиком, Семідубовою горою, пам’ятником Максиму Залізняку та іншими пам’ятками.

Отже, по завершенню археологічної практики, студенти не тільки отримали необхідні навички та вміння з польової археології в ході розкопок відомої археологічної пам’ятки, а й змогли познайомиться з визначними пам’ятками історії та культури Чигиринщини в ході краєзнавчих мандрівок та залучитися до відродження народних традицій під час святкування Івана Купала.

 

Тетяна Нераденко, к.і.н,

керівник експедиції