Hовини

9 квітня 2019 року в Інституті історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького заходами кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки, а також Наукового товариства істориків-аграрників відбувся круглий стіл „Артільний батько Микола Левитський та інтелігенція його епохи”. Захід був проведений з нагоди 160-річчя відомого українського громадського і кооперативного діяча, літератора і етнографа Миколи Васильовича Левитського (1859-1936). Життя Левитського пов’язано з Черкаським краєм. Він народився 25 березня (за ст. ст.) 1859 року в селі Хмільна Канівського повіту Київської губернії (нині – Канівський район Черкаської області).

З 1894-го по 1905 рік Левитський організував понад 700 сільськогосподарських, промислових і трудових артілей. Високий організаторський талант Левитського дістав йому славу „артільного батька”. М.В.Левитський також активно займався пропагандистською і просвітньою роботою у сфері кооперації, брав участь у міжнародних кооперативних з’їздах, розробці кооперативного законодавства та питань теорії і практики кооперації. Користувався великим авторитетом серед різних кіл громадськості, особливо серед студентської молоді.

Микола Васильович Левитський брав участь у громадсько-політичному житті. У період революції був членом Української Центральної Ради, працював в уряді Української народної республіки на посаді директора відділу державного майна.

У ході проведеного в Інституті історії і філософії заходу учасники порушували принципові питання діяльності Миколи Левитського, суспільного життя в епоху, у яку він працював, та її зв’язок з сьогоденням. У роботі круглого столу взяли участь науково-педагогічні працівники кафедр названого інституту, а також Інституту економіки і права, Навчально-наукового центру „Інститут міжнародної освіти”, Черкаського комерційного технікуму та студенти. Високим гостем заходу став онук Миколи Васильовича Левитського – член Національної спілки краєзнавців України, Ветеран праці Ігор Євгенович Левитський. Круглий стіл пройшов під головуванням директора Інституту історії і філософії проф. Н.І.Земзюліної.

У центрі уваги учасників заходу були доля артільного батька та інтелігенції ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. Проблему збереження у суспільній пам’яті діяльності Левитського та культурно-ідеологічного обличчя інтелектуальної еліти в різні епохи порушив проф. І.А.Фареній. Ігор Євгенович Левитський розповів про маловідомі факти з життя діяча, особливості родоводу Левитських, і подарував присутнім літературні праці Миколи Левитського та кооперативну символіку, розроблену артільним батьком. Проф. А.Г.Морозов актуалізував проблему використання історичного досвіду кооперативного господарювання та виховного потенціалу постаті артільного батька Миколи Левитського. Проф. В.В.Масненко представив загальну характеристику інтелігенції другої половини ХІХ – перших десятиліть ХХ ст., що дало можливість побачити діяльність Левитського в контексті визначальних соціокультурних, національних та політичних тенденцій відповідної епохи. Вплив освітньої мережі та модернізаційних процесів на формування інтелігенції, її культурно-ідеологічне обличчя було розкрито в доповіді проф. О.О.Драч. Доц. С.О.Шамара представив соціокультурний портрет сільських інтелігентів, їх роль у суспільному житті і національному поступі другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Учасники наукового зібрання обмінялися думками щодо соціокультурних наслідків епохи, у яку жив і працював Микола Левитський. В обговоренні виступили Ігор Євгенович Левитський, проф. В.В.Масненко, проф. І.А.Фареній, доц. С.О.Шамара, проф. Л.І.Синявська, доц. Т.В.Терещенко та ін.

Зібрання виявило єдність у думці про непересічні наслідки соціальних процесів столітньої давнини для сучасного стану суспільства та необхідність пошанування і популяризації громадської роботи артільного Миколи Васильовича Левитського, яка має великий виховний потенціал у справі просування і утвердження позитивних культурно-ідеологічних та морально-етичних тенденцій у сьогоденні.

 

 

д.і.н., професор І. А. Фареній