Hовини
В ННІ міжнародних відносин, історії та філософії стартує другий семестр 2021-2022 року! Бажаємо вам отримувати більше позитивних емоцій не лише від стипендії, а й завдяки інтелектуальному збагаченню, спілкуванню між собою та цікавими особистостями!
Стартує наш новий проект: "За лаштунками студентського життя ННІ МВІФ"!
Його метою є як наповнення студентського повсякдення яскравими подіями, так і мотивування знайти себе у собі. Проект передбачає різні акції, інтерв'ю, конкурси та життєстверджуючі миті саме вашого повсякдення! 
Звичайно, переможці будуть заохочені призами від квитків до заліків)
Наша команда:
Авторами проекту є Олександра Святченко, Вікторія Гончаренко, Викович Марія, Косов Андрій! Куратором проекту є Тітіка Олена Олександрівна, модератором - Захарченко Марина Василівна.
Крім того, беруть участь і студенти ННІ МВІФ, і цікаві та дієві особистості!

Детальніше:Стартує новий проект "За лаштунками студентського життя ННІ МВІФ"!

Учениця 9-А класу Черкаської міської гімназії №31 Вероніка Дмитрик перемогла у відбірному міському етапі конкурсу Малої академії наук України (секція історія України). Цим успіхом юна дослідниця завдячує науковому керівнику Юрію Присяжнюку — учителю історії цієї гімназії, професору Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктору історичних наук. Тема наукового пошуку «Покоління українців 1980-их років: час і люди». У редакції газети «Черкаський край» конкурсантка та її наставник поділилися деталями своєї співпраці.

У такому конкурсі я брала участь уперше, — зізналася Вероніка Дмитрик. — Передусім із цікавості та задля саморозвитку. Із восьмого класу нас почав навчати історії новий учитель, Юрій Петрович Присяжнюк. Він і зацікавив предметом. Тому вже в дев’ятому класі під його керівництвом вирішила взяти участь у конкурсі МАН. Активна стадія дослідження тривала впродовж двох місяців. Ми провели опитування й опрацювали три десятки анкет: якусь половину я сама, а в чомусь мені допомагав науковий керівник. Респондентами стали мої батьки, родичі, учителі. Ми опитували їх про молодість, що припала на 1980-ті роки: які в них були уподобання, пріоритети, загалом про спосіб життя та рівень добробуту в той час.

Детальніше:Юна черкащанка досліджує покоління 1980-их

«Назад у майбутнє» – історичний клуб, котрий зорганізувала і проводить з  листопада 2021 р. магістрантка Інституту міжнародних відносин, історії та філософії Юлія Дзюра. Зустрічі проводяться щосуботи у приміщені Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Григоровича Шевченка. Тематика засідань різноманітна, задля зручності один тиждень зустріч присвячена всесвітній історії, наступний – історії України.

Юля спрямовує зустрічі на те, що їх учасники покращать свої знання з історії, дізнаються про щось нове, обговорять дискусійні питання на історичну тематику і звичайно ж полюблять цю науку. За оновленнями клубу та тематикою зустрічей можна слідкувати у Instagram @woa.cherkasy та у Facebook Woa Cherkasy.

Детальніше:Власний проект магістрантки Юлії Дзюри

Соборність — це єдність людини й суспільства, відповідальність усіх за всіх, що в ідеалі потребує особистого духовного вдосконалення та загального національного ствердження. Як філософський і моральний принцип, ідея соборності спрямована до широкого загалу, водночас до кожної людини, яка має здоровий глузд, проте передусім вона адресована елітним прошаркам населення.

Вважається, що практичне застосування технологій соборності потерпає від некомпетентності, егоїзму та зрадництва політиків. Чи справді це так? Не складно помітити, що в Україні саме «мисливці за владою» схильні «печалитися» за відсутністю злагоди в суспільстві, затребуваних часом консолідуючими та інтегруючими процесами, але при цьому вбачають ці недоліки майже виключно у своїх політичних опонентів, опозиційно налаштованих активістів, зрештою — протестній поведінці виборців. Із користю для власної репутації вони з легкістю переводять стрілки, так би мовити, «з хворої голови на здорову».

Детальніше:Соборність як основа духовної та національної єдності

Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин ЧНУ ім. Б. Хмельницького традиційно відвідує вебінари від «Clarivate». У січневій сесії взяла участь доц. кафедри Анжела Іржавська. Прослухала більш як 90% основного часу вебінарів протягом трьох робочих днів та отримала сертифікати. На вебінарах акцентувалася увага на актуальних темах процесу наукових досліджень та проєктної роботи:

20 січня 2022, тема: Аналіз грантової підтримки та ефективності співпраці в Web of Science та InCites

26 січня 2022, тема: Можливості референс-менеджера EndNote для роботи з бібліографією

27 січня 2022, тема: Оновлена платформа Web of Science: швидше, зручніше, ефективніше.

Детальніше:Участь у вебінарах «Clarivate»

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Аспірант Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, член Національної спілки краєзнавців України Олексій Компанієць пропонує дослідження про ті події на Черкащині.
1 листопада 2005 року Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію № 60/7, якою 27 січня було оголошено Днем пам’яті жертв Голокосту. «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» — зазначається у Резолюції.

Детальніше:27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

 Всеукраїнська молодіжна олімпіада, присвяченій 200-річчю проголошення Незалежності Мексики, проводилась протягом вересня – жовтня 2021 р. кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн Історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центром латиноамериканських та іберійських студій «Casa Iberoamericana», Освітнім департаментом Історичного факультету, Асоціацією іспаністів України і Посольством Мексики в Україні. Студент 3 курсу Інституту Ілля Опарін брав у ньому участь. Олімпіада проходила в два етапи, перший – написання есе про культурні зв’язки між Україною і Мексикою, другий – тестування з історичних та культурно-архітектурних особливостей Мексики.

Ілля Опарін: «Особисто для мене ця участь була абсолютно новим і цікавим форматом.

Детальніше:Ілля Опарін нагороджений відзнакою за трете місце у Всеукраїнській молодіжній олімпіаді

Перші кроки в науковій діяльності студенти ННІ міжнародних відносин історії та філософії здійснюють при написанні рефератів та курсових робіт, а також беручи участь в роботі різноманітних студентських наукових гуртків, конкурсів та конференцій.

На сьогодні на всіх кафедрах Інституту функціонують понад десять  студентських наукових гуртків. Щомісячні засідання, чисельність учасників і захопленість студентами темами обговорення свідчать, що Генеалогічна та літературна студія, котрою керує протягом декілька років доцентка Лариса Лисиця, - найпопулярніший та найбільш результативний гурток на базі ННІ (детальніше: 1234). Не поступається йому і об’єднання студентів в межах гуртка «За лаштунками історії мистецтв» на чолі з доценткою Мариною Захарченко (1), саме тут любителі історії мистецтва відвідують експозицій музеїв, театр, концерти в філармонії, влаштовують безліч творчих майстер-класів. Серед лідерів традиційно залишаються гуртки філософського спрямування, зокрема: Центр філософсько-теологічних досліджень та когнітивної риторики на чолі з доцентом Павлом Кретовим (123), гурток «Логопетрія мистецтвом» на чолі з доценткою Оксаною Пушонковою (123), науковий філософський гурток, який очолює доценткою Світланою Зайцевою.

Детальніше:Сьогодення і плани на майбутнє студентського наукового товариства ННІ МВІФ

«У фокусі подій» на ТРК «Ільдана» опинився доктор історичних наук, професор кафедри історії України Черкаського Національного університету Юрій Присяжнюк.

Він розповів про історію Дня соборності України, зокрема про історичні передумови цього свята та його значення. 

— 1919 року на Софіївській площі в Києві УНР і ЗУНР прийняли рішення щодо об'єднання в складі єдиної української народної держави. Ми відзначаємо це свято вже 22 роки. Соборність — це єднання передусім, на мій погляд, родинного, духовного, національного аспектів, — розпочав Юрій Присяжнюк.

Детальніше:Юрій Присяжнюк розповів про значення Дня Соборності в студії «Ільдани»

22 січня Україна відзначає День Соборності, присвячений Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування.  Прикметно, що день Соборності припадає на період великої радості від Різдва Христового, радості людини, що благоговіє перед таїною Спасіння, переживає чудо великого оновлення. Утвердження єдності народу у соборній державі, чуття великої родини як у далекому 1919, так і сьогодні завжди було і є чудом оновлення.

Детальніше:З Днем Соборності України!