- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
З нагоди річниці Незалежності нашої держави бажаємо вам міцного здоров'я, великого родинного щастя, миру, взаєморозуміння, злагоди та добробуту. Нехай кожен день вашого життя буде сповнений радістю, теплом та новими здобутками!
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Професор навчально-наукового інституту історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Віталій Масненко став гостем програми UA:Черкаси «Доброго ранку, Черкащино».
Науковець розповів глядачам історичні факти про Державний Прапор України.
Детальніше дивіться у відео:
https://youtu.be/zwTaMprQqis
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
8 серпня на телестудії «Ільдана» стартував новий спільний проект інституту історії та філософії Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького та журналістів телестудії. Цього разу він присвячується вікопомній події історії України – 370-ій річниці створення Української козацької держави середини XVII ст. Презентували його доктор історичних наук, професор Анатолій Чабан та кореспондент Валентина Рабцун.
Відзначалося, що відновлення формату проведення історичних четвергів науковцями Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького викликано значним інтересом у телеглядачів до історичної проблематики, професіоналізмом інтерв’юерів, актуальністю піднятих проблем для сучасності.
Саме такою важливою подією історії України є утворення Української козацької держави у 1649 році. У серпні цього року виповнюється 370-а річниця Зборівської угоди, яка по-суті задекларувала початки Української козацької держави середини 17 століття.
Передбачається, що в час проведення історичних четвергів будуть розглянуті актуальні питання державотворення українського народу.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Всесвітній день археолога щорічно відзначається 15 серпня. Це свято приурочене всім працівникам, які хоча б якось пов'язані з археологічною діяльністю. Таке свято з'явилося в нашій країні в 2008 році, коли Президент України підписав указ № 694/2008 від 6.08.2008. І у Всесвітній день археолога бажаємо нашим майбутнім дослідникам об'їхати увесь світ, допомогти людям зрозуміти своє минуле, знайти скарб та рідкісні артефакти)
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
VOLUNTEERS FOR SOLIDARITY
Проект, який дозволить вам набути нових навичок та досвіду роботи з дітьми. Протягом навчального року ви будете працювати в місцевих початкових школах, навчаючи англійську мову, ведучими семінарами чи допомагаючи вчителям.
Ви також матимете можливість проводити культурні семінари та обмінюватися знаннями про свою культуру. Ми разом підготуємо деякі міжнародні заходи для інтеграції нашої спільноти.
KALEIDOSCOPE FOR SOLIDARITY
Проект, орієнтований на роботу з місцевою громадою та організацію зустрічей, семінарів, а також заходів протягом тижня. Волонтер працюватиме здебільшого в нашому молодіжному клубі, але кожен тиждень він також матимете можливість відвідувати різні школи, дитячі садки, державні установи, щоб провести майстер-класи з питань власної культури. Не хвилюйтесь, ми підтримаємо вас, і ви будете працювати в творчій, міжнародній команді!
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Незабутні враження та емоції залишили по собі два тижні археологічної практики студентів ННІ історії і філософії у с. Легедзине Тальнівського району. Першокурсники на славу попрацювали у складі Трипільської експедиції Інституту археології НАН України, а також не менш яскраво відпочили на землях, де шість тисяч років тому розвивалася трипільська цивілізація.
Завершенням археологічного польового сезону стала посвята в археологи студентів ННІ історії і філософії. В останній вечір практикантів чекали веселі конкурси та випробування, урочиста присяга, іменні сертифікати та символічні подарунки на згадку про участь в експедиції.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Студенти-першокурсники, які проходять практику у селі Легедзино, у суботу, 27 липня долучилися до археологічного експерименту під час трипільської толоки. Вже традиційний захід цього року носив, крім культурно-просвітницького та розважального, ще й науковий характер. Суть експерименту полягала у випробовуванні нової техніки побудови даху трипільської хати. За словами Владислава Чабанюка, директора ДІКЗ "Трипільська культура" цілком зрозуміло, які були стіни у хатах трипільців, — наука про це більше знає, ніж про те, якими ж були в їхніх оселях дахи. Про дахи дуже мало інформації. Припускається, що на хатах міг бути і глиняний круглий верх. Він обґрунтовує свою гіпотезу тим, що на маленьких моделях трипільських будівель найчастіше дах є напівсферичним і без стріхи переходить у стіни. За великої щільності забудови трипільських поселень дах міг бути глиняним, тобто плетеним, як корзина, і накиданим глиняним замісом.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
Третій заїзд студентів-першокурсників ННІ історії і філософії 22 липня розпочав археологічну практику у складі Трипільської експедиції Інституту археології НАН України, яка досліджує найбільше в світі поселення міднокам’яної доби - Тальянки (розташоване між селами Легедзино та Тальянки Тальнівського району). Цей трипільський мегаполіс, який існував у ІV-ІІІ тис. до н. е. займав площу понад 450 гектарів, містив близько 2700 жител та нараховував до 15000 жителів. Трипільці створили високо розвинуту хліборобську культуру, що наближала занепад первісного ладу.
Цього року студенти-практиканти долучилися до польового дослідження двох трипільських жител та господарської ями. Експедицію очолює вчений секретар ІА НАН України - Олексій Генріхович Корвін-Піотровський. Свій досвід, знання та майстерність передають першокурсникам знанні дослідники Інституту Едуард Вікторович Овчинников та Дмитро Костянтинович Черновол. Керівниками студентської практики є доценти кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки - Лариса Григорівна Лисиця, Марина Василівна Захарченко та старший викладач кафедри АСГІН - Олена Миколаївна Абразумова. Постійний супровід та всіляку підтримку студентської практики здійснює директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» - Владислав Васильович Чабанюк.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
На базі кафедри філософії та релігієзнавства працює Філософська школа.
12 та 18 липня проводились заняття з обдарованими дітьми з табору “Еврика”.
12 липня відбувся тренінг із нестандартного мислення. Учасникам були запропоновані сучасні підходи до формування нешаблонного мислення, школярі брали участь у цікавих тестах, вирішували логічні задачки.
18 липня відбувся інтерактивний семінар на тему “Сучасне нефігуративне мистецтво”.
Учні познайомились з роботами В. Кандінського, П. Клєє, К. Малевича, С. Твомблі, П. Поллока, К.МакКоннера, М. Примаченко.
Заняття провела доцент кафедри філософії та релігієзнавства Астапова О. І.
Дякуємо школярам, вихователям з табору “Еврика” за цікаве і незабутнє спілкування!
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
18 липня 2019 р. завершилася двотижнева археологічна практика у с. Івківці Чигиринського району. Студенти здійснили різні види польових робіт на об'єкті: розбивка, власне розкоп, фіксація артефактів, первинна обробка виявлених матеріалів, шифрування, консервування тощо. У результаті проведеного дослідження було виявлено пізньозарубенецький могильник, який може свідчити про розширення ареалу розселення цієї археологічної культури.
Завершальним акордом студентської практики стала вже традиційна посвята: після низки випробувань та символічної клятви юні дослідники були урочисто оголошені археологами.
- Деталі
- Автор: Олена Абразумова
З 2 по 16 липня група студентів 1 курсу Навчально-наукового інституту історії і філософії (спеціальність: Історія і археологія) проходила археологічну практику під керівництвом кандидата історичних наук, професійного археолога Нераденко Тетяни Миколаївни. Студенти брали участь у розкопках відомої археологічної пам’ятки доби неоліту та енеоліту України і Східної Європи – поселення Молюхів Бугор. В складі експедиції працювали також студенти-практиканти 1 курсу факультету гуманітарних технологій Черкаського державного технологічного університету та черкаські школярі – учні-члени Малої академії наук України.
Історична довідка. Поселення розташоване в урочищі Молюхів Бугор, яке знаходиться в заплаві річки Тясмин на північ від с. Новоселиця Чигиринського району Черкаської області. Відкрито у 1950 О. Тереножкіним, у 1955 оглянуто Є. Ф. Покровською, у 1955–1956 розкопувалось В. М. Даниленком, у 1988 – О. М. Титовою та В. Ю. Коєним, з 1992 досліджується Т. М. Нераденко. На поселенні виявлені культурні рештки кількох історичних періодів: неоліту (черкаський варіант києво-черкаської культури дніпро-донецької етнокультурної спільності), енеоліту (дереївська культура та молюховобугорська група середньостогівської історико-культурної спільності), бронзи (багатопружкової кераміки та зрубна культури), ранньозалізного віку (ранньоскіфський час), нового часу (XVI–XІХ ст.). Але для наукового дослідження збереглися лише культурні шари неоліту та енеоліту. Саме тому Молюхів Бугор вважається побутовою пам’яткою нео-енеолітичного періоду та взято на державний облік під № 4273 як пам’ятка археології місцевого значення. Хоча результати розкопок Молюхового Бугра засвідчують велике значення пам’ятки для дослідження давньої історії і культури, вони дозволяють не тільки підтвердити загальну лінію історичного розвитку давнього суспільства в VІ–ІV тисячоліттях до н.е. на території України і Східної Європи, а й уточнити окремі його моменти, зокрема – шляхи племінних міграцій, напрямки і характер культурно-економічних зв’язків, час одомашнювання коня, склад та особливості дикого та свійського стада, спільні риси і відмінності матеріальної культури, релігійні уявлення тjoj. Під час розкопок знайдено численний археологічний матеріал, загальна кількість якого дорівнює понад 106400 знахідок. Він складається із таких основних категорій, як керамічний комплекс, крем’яний інвентар, кам’яний інвентар, вироби із рогу та кістки, вироби з міді, та дає можливість доволі повно і всебічно охарактеризувати матеріальну культуру мешканців поселення в неолітичний та енеолітичний періоди. Знайдено також понад 168500 кісток диких та свійських тварин, птахів, риб, черепах, молюсків, вивчення яких дало змогу виявити повний склад дикого та свійського стада мешканців поселення у ці періоди. Отримані радіовуглецеві датування остеологічних матеріалів з поселення дають змогу припустити існування на Молюховому Бугрі кількох різночасових поселень: щонайменше трьох у добу неоліту і двох в енеолітичний період.
Найпізніше з них, що існувало на Молюховому Бугрі у 3650–3550/3500 рр. до н.е., й досліджувалося у польовому сезоні 2019 року.
Детальніше:Археологічна практика студентів на Молюховому Бугрі