Обов’язкова археологічна практика традиційно завершує навчальний рік для студентів 1 курсу спеціальності А4.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Протягом 24 червня — 5 липня вони долучилися до роботи Трипільської археологічної експедиції Інституту археології НАН України на базі Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» в с. Легедзине Звенигородського району. Керували практикою директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Андрій Касян, а також завідувач науково-дослідної лабораторії просторової археології Василь Лук’яниця. До розкопок доєдналася випускниця ЧНУ, вчителька історії Єлизавета Люта.

Уже 45 років Трипільська експедиція, керівником якої нині є Олексій Корвін-Піотровський, розкопує найбільше поселення у світі часів мідно-кам’яної доби — Тальянки, що охоплює площу близько 320 га. Цьогоріч студенти мали змогу працювати на по-справжньому особливому об’єкті, адже для дослідження було обрано велику споруду, наближену до центру поселення — у секторі, який досі не вивчався. Сягаючи понад 21 м у довжину та 5–6 м у ширину, ця будівля стала найбільшою з усіх, що розкопувалися на Тальянках.

Виконуючи вказівки керівника розкопу Едуарда Овчинникова, практиканти оволоділи основними методами й поняттєвим апаратом польової археології, навчилися робити розмітку за допомогою єгипетського трикутника, розширювати ділянку дослідження, правильно розчищати рештки трипільської споруди у вигляді завалів випаленої глини — обмазки. Орудуючи лопатами, кельмами, ножами, щітками та навіть ложками, вони поступово розкривали залишки величезної споруди з двома приміщеннями, вівтарем, піччю, що були поховані під землею майже 6 тисяч років. До того ж було виявлено фрагменти керамічного посуду та цілі посудини-кубки, знаряддя з кременю, уламки глиняних фігурок, кістки тварин, а також вимостку за межами будівлі — робоче місце.

Окрім набуття практичних навичок польового археолога, студенти розширювали свої теоретичні знання про культурний комплекс Кукутень-Трипілля та феномен його поселень-гігантів. Вони заслухали лекцію Василя Лук’яниці про історію дослідження й особливості мегапоселення Тальянки та відвідали музей трипільської культури, де екскурсію для них провів директор Владислав Чабанюк. Родзинкою стала можливість побувати всередині реконструйованого повнорозмірного трипільського житла, побачити справжні горна для випалення посуду, створені на тисячоліття раніше від месопотамських, а також насолодитися переглядом «народного» фільму «Чорний козак».

Археологічна практика завжди особлива, адже робота на розкопі під палючим сонцем, опанування нових знань та навичок супроводжуються табірним експедиційним життям, спільним побутом і дозвіллям: походами в магазин і на ставок, піснями, посиденьками біля багаття та настільними іграми. Подолавши всі труднощі й набувши важливого досвіду, першокурсники довели, що достойні звання археолога, наприкінці практики пройшовши урочисту церемонію посвяти.

Тож попри виклики воєнного часу, освітній процес і дослідження тривають, а науковці з допомогою практикантів, зокрема представники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, продовжують відкривати таємниці Трипілля та його найбільшого поселення.

Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького