Завершилася важлива подія у житті студентів спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) – виробнича педагогічна практика, яка тривала шість тижнів і стала вагомим етапом їхнього професійного становлення.

Це не просто складова освітньої програми, а особливий період, коли теоретичні знання оживають у шкільному класі, а студент поступово входить у роль учителя. Шість тижнів роботи в закладах освіти стали для майбутніх учителів історії часом професійних відкриттів, перших викликів і важливих особистісних рішень, що формують їхній подальший шлях у педагогіці.

Практика розпочалася настановчою конференцією, під час якої директор інституту Касян Андрій Іванович привітав студентів із початком роботи та побажав плідного професійного зростання. Ліпська Лариса Григорівна детально ознайомила з алгоритмом проходження практики, Іржавська Анжела Петрівна наголосила на важливості дотримання академічної доброчесності та вимог щодо використання штучного інтелекту, Лещенко Ірина Тимофіївна окреслила завдання з педагогіки, а Раджабова Сабіна Шаїдівна – з психології.

Студенти проходили практику в закладах загальної середньої освіти м. Черкаси, Черкаської області та інших регіонів України, зокрема: у Черкаському академічному ліцеї «Перспектива», Першій міській гімназії, Черкаських гімназіях №31, №26, №6, спеціалізованих школах №3, №17, №18, №33, приватній школі «Софія», фізико-математичному ліцеї «ФІМЛІ», а також у закладах Києва та інших областей. Керівництво практикою здійснювали викладачі інституту та вчителі баз практики, які забезпечили професійний супровід студентів.

На підсумковій конференції керівники практики (Земзюліна Н. І., Кірєєва В. О., Іржавська А. П., Тітіка О. О., Михайлюк Ю. М., Присяжнюк Ю. П.) відзначили належний рівень підготовки студентів, проаналізували проведені уроки та акцентували на професійному зростанні практикантів.

Найціннішим результатом виробничої педагогічної практики стали враження самих студентів, які відобразили їхній особистий і професійний досвід.

Артишко Аліна проходила педагогічну практику в Черкаській спеціалізованій школі І–ІІІ ступенів №18 імені В’ячеслава Чорновола Черкаської міської ради Черкаської області. Робота проводилася у 7-А класі (33 учні) під керівництвом класного керівника Лозової Ірини Василівни: «Хочу висловити щиру вдячність класному керівнику – Лозовій Ірині Василівні, з якою було надзвичайно легко та приємно співпрацювати; її підтримка допомогла швидко знайти спільну мову з великим учнівським колективом. Щодо взаємодії з адміністрацією закладу, вона виявилася досить складною в організаційному плані, що створювало певні труднощі в роботі, проте загалом практику вважаю успішною».

Подібний досвід здобув і Добрівський Антон, який також проходив практику в цьому ж закладі: «Хочу висловити щиру вдячність класному керівнику – Лозовій Ірині Василівні, з якою було надзвичайно легко та приємно співпрацювати; її підтримка допомогла швидко знайти спільну мову з великим учнівським колективом. Щодо взаємодії з адміністрацією закладу, вона виявилася досить складною в організаційному плані, що створювало певні труднощі в роботі, проте загалом практику вважаю успішною».

Ковальова Владислава, працюючи під керівництвом учителя-предметника Маляр Ольги Василівни та класного керівника Демешко Тетяни Василівни, зазначає: «Мої враження від практики цілком позитивні. Це був цікавий та корисний досвід для розуміння специфіки професії».

Ліцкевич Діана проходила практику в Першій міській гімназії під керівництвом Сухенко Катерини Олегівни: «Під час проходження практики я набула нових знань і практичних умінь у роботі з дітьми. Мала змогу застосувати теоретичні знання в реальних умовах освітнього процесу та краще зрозуміти особливості педагогічної діяльності. Практика була корисною та пізнавальною, допомогла краще усвідомити вимоги до професії та визначити подальші напрямки власного розвитку».

Живими й емоційними є враження Бічуля Дмитра: «Практика мені дуже сподобалася. Було круто нарешті вийти до класу та розказати дітям про те, як жили в Месопотамії чи як будували перші грецькі міста. Найбільше зачепило, як учні жваво обговорювали закони Хаммурапі та сперечалися, чи справедливими були покарання в давнину. Я зрозумів, що головне – це зацікавити живою розповіддю про богів та героїв, щоб діти самі хотіли ставити питання. Звісно, було трохи важко встигнути все розказати за сорок хвилин, бо про ту ж Грецію можна говорити годинами, але це навчило мене вибирати найцікавіше. Після цих уроків я впевнився, що бути вчителем – це моє».

Коновал Катерина, яка працювала під керівництвом класного керівника Корнієнко Ірини Вікторівни та вчителя-предметника Корнієнко Галини Леонідівни, зазначає: «Практика в школі була водночас цікавою та виснажливою: найбільше захоплював живий діалог із учнями, але постійна концентрація на дисципліні забирала багато сил. Це був корисний досвід, який показав, що робота вчителя вимагає не лише знань, а й величезного терпіння та вміння тримати увагу класу. Виявилося, що зацікавити аудиторію – це справжній виклик, який робить цей процес складним, але результативним».

Третяк Назар Романович, працюючи під керівництвом Громової Галини Вікторівни, підкреслює: «Педагогічна практика залишила у мене позитивні враження та стала цінним досвідом. Я мав можливість проводити уроки та виховні години у 5–6 класах, що допомогло краще зрозуміти особливості роботи з учнями цього віку. Під час занять я вдосконалив свої комунікативні та організаційні навички. Було цікаво спостерігати за реакцією дітей і бачити результати своєї роботи. Практика дала змогу відчути себе в ролі вчителя та усвідомити відповідальність цієї професії. Загалом, цей досвід підтвердив мій інтерес до педагогічної діяльності».

Малий Ростислав, закріплений за Маньком Василем Володимировичем, зазначає: «Педагогічна практика на місці вчителя пройшла напрочуд гарно. Усі діти спокійні, слухають тебе, із першого дня налагодив контакт із ними, тому що вони одразу зрозуміли, хто ти такий і навіщо ти прийшов. Тому враження гарні, і хочеться повторити проходження».

Танцюра Аміна, працюючи під керівництвом Рашко Людмили Василівни, ділиться: «Педагогічна практика в школі залишила позитивні враження. Вона допомогла мені застосувати теоретичні знання на практиці та відчути себе в ролі вчителя. Під час проведення уроків я спочатку хвилювалася, але з часом стала впевненішою. Практика дала змогу краще зрозуміти учнів і особливості роботи з ними».

Кудрінська Вікторія, під керівництвом Федорків Марини Володимирівни, зазначає: «Педагогічна практика залишила у мене виключно позитивні враження. Проведення уроків давалося мені легко, я швидко знайшла спільну мову з дітьми. Звичайно, були і труднощі, але вони лише загартували мене. Після практики я остаточно вирішила зв’язати своє життя з навчанням дітей історії».

Особливою є рефлексія Найдан Марії, яка проходила практику під керівництвом Широкопояс Ніни Василівни та за підтримки Павленок Алли Михайлівни: «Практику я проходила у школі, в якій колись навчалась, тому керівником у мене була моя ж вчителька Широкопояс Ніна Василівна. Проте я дуже вдячна своїм вчителям історії: Широкопояс Ніні Василівні та Павленок Аллі Михайлівні. Обидві вчительки були моїми наставниками та порадницями. Ніна Василівна у свій час стала моїм провідником у світ майбутнього викладання історії і цього разу допомогла не загубитися серед насиченого матеріалу шкільної програми. Алла Михайлівна була моїм психологічним наставником, помічником у виборі методів навчання та управління учнями. Щиро вдячна всім учителям школи за підтримку та поради і за те, що багато з них зробили свій вагомий внесок у те, що я зараз стала тією, ким є: трішки з приколами, з наполегливістю та впертістю; не боюся викликів і сміливо їх приймаю».

Огілько Валентин, який проходив практику під керівництвом Козлюк Алли Борисівни, зазначає: «Практику я проходив у своїй рідній школі, де мав змогу спостерігати за роботою досвідчених педагогів та відвідати багато уроків різних учителів. Спробувавши себе в ролі вчителя, я зрозумів, що педагогіка – це справді моє покликання, і я хочу продовжувати розвиватися в цьому напрямку. На початку практики я відчував певну невпевненість у собі, однак з часом освоївся і став діяти впевненіше. Дисципліна в класі загалом була на належному рівні, а взаємодія з учнями складалася позитивно. У підсумку я залишився задоволений пройденою практикою і вважаю її важливим кроком у своєму професійному становленні».

Глибоким і рефлексивним є досвід Залевської Аліни Валентинівни, яка працювала за підтримки наставниці Берко Наталії Василівни: «Завершення педагогічної практики стало для мене моментом глибокого аналізу всього мого професійного шляху, який розпочався ще у 2024 році. Це не були просто шість тижнів для звіту – це було продовження моєї реальної роботи в ролі вчителя історії, де кожен день приносив нові виклики. Через велику кількість документації мені не завжди вдавалося забезпечити ту ідеальну, повноцінну підготовку до уроків, яку малювала уява. На початку мого вчительського шляху у 2025 році мені було особливо складно, але я завжди з вдячністю згадую підтримку моєї наставниці – Берко Наталії Василівни. Хоча ми викладаємо різні предмети, саме її поради та віра в мене допомогли мені встояти і не розгубитися. Мої учні – це моє найбільше джерело енергії та, водночас, найбільший чинник втоми. Робота на контрасті між допитливим 5-м класом та емоційним, гіперактивним 9-м класом навчила мене головному: психологічні техніки з підручників не є універсальними. Те, що працює з однією дитиною, інша може абсолютно ігнорувати. Я пам’ятаю, як спочатку учні ставилися до мене не зовсім серйозно, ніби випробовуючи мене на міцність. Були моменти, коли важко було зацікавити клас чи втримати дисципліну. Проте за цей час ситуація докорінно змінилася. Сьогодні я відчуваю їхню щирість та готовність до всього нового. Цей досвід, що триває вже другий рік, довів мені: школа – це не про ідеальні плани, а про живих людей. Попри втому та брак часу, я залишаюся з позитивними враженнями. Я бачу результат своєї праці в тому, як змінилося ставлення дітей до мене та до історії, і це дає мені сили рухатися далі в цій непростій, але важливій професії та постійно вдосконалювати себе».

Роздобудько Аліна, яка проходила практику під керівництвом Онопрієнко Наталії Яківни, підсумовує: «Педагогічна практика справила на мене надзвичайно позитивне враження. Це був цінний і водночас натхненний досвід для мене як майбутнього вчителя. Під час практики я мала змогу глибше зрозуміти особливості роботи з дітьми, навчилася ефективніше взаємодіяти з учнями та знаходити індивідуальний підхід до кожного з них. Особливо важливим для мене стало усвідомлення ролі вчителя не лише як джерела знань, а й як наставника, який підтримує, мотивує та допомагає розкривати потенціал кожної дитини. Я також отримала практичні навички планування уроків, організації навчального процесу та створення сприятливої атмосфери в класі».

Щиро дякуємо вчителям баз практики – Берко Н. В., Громовій Г. В., Демешко Т. В., Козлюк А. Б., Корнієнко Г. Л., Корнієнко І. В., Лозовій І. В., Маляр О. В., Маньку В. В., Онопрієнко Н. Я., Павленок А. М., Рашко Л. В., Сухенко К. О., Федорків М. В., Широкопояс Н. В., – та іншим педагогам за професіоналізм, підтримку, наставництво й вагомий внесок у підготовку майбутніх учителів історії.

Виробнича педагогічна практика стала не лише етапом навчання, а справжнім професійно-екзистенційним випробуванням і відкриттям водночас. Для когось – це перший вихід до класу, для когось – утвердження у виборі професії, а для когось – глибока внутрішня відповідь на запитання: «Чи моє це?». І саме в цих шести тижнях, наповнених уроками, хвилюванням, живими очима учнів і щирими розмовами з наставниками, народжується не просто досвід – формується вчитель.

 

• Наступна