17 грудня у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася Всеукраїнська наукова конференція «ХІІІ Богданівські читання».
Вона була присвячена 430-й річниці від народження Великого Гетьмана України Хмельницького, чиє ім’я носить заклад освіти. Конференція підтвердила, що Черкащина є не лише прабатьківщиною козацтва, краєм, із яким найтісніше пов’язана доля самого Богдана Хмельницького, а й регіоном, де ця тематика систематично потрапляє в епіцентр громадських ініціатив, наукових досліджень та дискусій, літературних і мистецьких творів, комеморативних практик. Під назвою «Богданівські читання» вона відбулася тринадцятий раз. Її організаторами виступили навчально-науковий інститут міжнародних відносин, історії та філософії й науково-освітній центр Українського козацтва.
Учасники зібрання стали свідками продуктивних зв’язків університету з інституціями, що покликані акумулювати та популяризувати історичні знання. У ньому взяли участь проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності університету Олександр Спрягайло, заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Світлана Павлова, керівник Національного природного парку «Холодний Яр» Богдан Легоняк. У своїх вітальних словах вони подякували науковцям, студентам, усьому колективу навчального закладу за багаторічну й плідну співпрацю, принагідно наголосили на тому незаперечному факті, що в історіографічному зрізі «Богданів багато, а це свідчить, що він, безумовно, був видатною постаттю». Аналогічне твердження містилося й у вітальному адресі учасникам конференції випускника університету, кандидата історичних наук, доцента, а нині командира відділення 46-ї бригади ДШВ ЗС України Сергія Шамари.
У «Богданівських читаннях» узяли участь відомі науковці Києва, Черкас, Кропивницького, Вінниці та інших міст. З базовими доповідями, що визначили характер полеміки, зокрема й на секційних засіданнях, виступили професор Валерій Ластовський (нові джерела про постать легендарного старосту Остафія Дашковича), доцент Юрій Степанчук та професор Віталій Масненко (дискусія навколо образу Хмельницького в історичній пропаганді країни-агресорки), професор Анатолій Морозов (українська художня література як джерело вивчення Козацької революції), професор Юрій Присяжнюк (тлумачення подій Хмельниччини в совєтській і сучасній історичній дидактиці). Окремо треба сказати про чимало інноваційних думок, що прозвучали в цих та інших виступах. Одна із них та, що нам належить краще розуміти історичні епохи та зміни, що визначали їхню динаміку. Так, поняття «гетьман» попервах означало отамана, урядника, воєначальника, а під час Хмельниччини набуло радикально інакшого значення — глава держави.
Ключовим завданням конференції було якнайширше залучення до обговорення й дискусії молоді. І це вдалося. Загальна кількість учасників форуму, пленарне засідання якого відбулося в конференц-залі університету, сягнула близько сотні осіб. Із них понад дві третини — аспіранти, студенти, учні старших (профільних) класів. Оригінальні виступи, присвячені різним аспектам Козацької революції 1648–1676 рр., становлення політичних (козацько-старшинських) еліт, безпосередньо постаті Великого Богдана, а також історії релігійно-церковного питання, виникнення та формування кримськотатарського етносу, розвитку сучасної козацької педагогіки запропонували дев’ять учнів Черкаської гімназії №31 та одна представниця Золотоніської гімназії ім. С. Д. Скляренка. Перший досвід участі в наукових дискусіях здобувачі середньої освіти отримали спочатку на пленарному засіданні, а потім на секційному, де оприлюднили матеріали своїх авторських розвідок.
Організатори конференції висловлюють щиру вдячність усім співробітникам університету, причетним до її проведення.
Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького