15 грудня 2025 року в межах вивчення навчального предмета «Історія історичної науки та сучасна історіографія зарубіжних країн» відбувся підсумковий круглий стіл. Захід став завершальним етапом курсу, який викладала доцент Лариса Григорівна Ліпська.

Формат круглого столу передбачав наукову дискусію з проблемних питань, винесених на самостійну роботу студентів. Учасники мали змогу презентувати результати власних досліджень, обговорити методологічні підходи сучасної історіографії та продемонструвати вміння аргументовано відстоювати наукову позицію.

Під час круглого столу було представлено широкий спектр історіографічних проблем, що відобразили різні напрями й методологічні підходи сучасної історичної науки. У своїх виступах Антон Добрівський звернувся до мікроісторії як нового напряму історичних досліджень, зосередившись на здобутках італійської школи; Вікторія Кудрінська проаналізувала проблематику історичних досліджень на сучасному етапі розвитку науки. Значну увагу філософським засадам історичного пізнання приділили Катерина Коновал, яка розкрила історичні погляди Карла Ясперса та його вчення про «вісьову епоху», а також Денис Коваль, що порушив проблему єдиного походження й єдиного шляху розвитку світової історії в працях представників екзистенціалізму.

У контексті розвитку західноєвропейської історичної думки Віктор Коваль висвітлив особливості просвітницької історіографії у Франції, тоді як Данило Кляпко зосередився на історико-філософських ідеях Р. Коллінгвуда. Українська історіографічна традиція була представлена доповіддю В’ячеслава Шепелюка, присвяченою історичним поглядам М. І. Костомарова. Проблеми вивчення античної історіографії розкрив Олег Чумак, а Назар Третяк проаналізував історичні погляди та метод історичного дослідження Освальда Шпенглера. Окрему увагу було приділено формам наукової комунікації та інституціоналізації історичної науки: Дмитро Бічуль розглянув роль історичних конгресів, а Ростислав Малий окреслив основні риси американістики та американської історичної школи.

Обговорення доповідей засвідчило високий рівень підготовки студентів, їхню обізнаність із сучасними історіографічними концепціями та здатність працювати з теоретичними моделями історичного пізнання.

Проведення круглого столу стало важливим елементом формування історіографічної культури студентів, розвитку критичного мислення та навичок наукової комунікації, що є необхідними складовими професійної підготовки майбутніх істориків.

Підсумкове обговорення засвідчило, що курс сприяв не лише засвоєнню ключових етапів розвитку історичної науки, а й усвідомленню багатоманітності історіографічних підходів, ролі філософії історії та значення методологічного вибору дослідника. Формат круглого столу дозволив інтегрувати індивідуальні напрацювання студентів у спільний науковий простір, перетворивши навчальну діяльність на живий діалог і важливий крок до становлення власної дослідницької позиції.

• Попередня
• Наступна