В одному з найстаріших і найбільш авторитетних друкованих видань української діаспори, щотижневику «Свобода», газеті Українського Народного Союзу, опублікована стаття професора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Анатолія Чабана.
Пропонуємо ознайомитися.
Наприкінці жовтня цього року всіх свідомих українців вразила новина, що збройні сили російського агресора завдали авіаудару по центру Харкова, влучили у приміщення Держпрому, що є пам’яткою архітектури й містобудування національного значення та перебуває під тимчасовим посиленим захистом ЮНЕСКО. Це свідоме знищення культурної спадщини в Україні.
Саме про це йшла мова на Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи 15 жовтня 2024 року.
Звертаючись до учасників Конгресу, Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький підкреслив, що Україна продовжує зазнавати втрат, зокрема в культурній сфері через агресію з боку Росії.
За останніми даними, 129 артистів та діячів культури були вбиті, а 1169 об’єктів культурної спадщини пошкоджені або повністю знищені, серед яких 117 – об’єкти національного значення. Крім того, постраждали 2,093 заклади культури, з яких 361 був зруйнований повністю – наголосив Микола Точицький.
Вражає далеко неповний перелік історичних пам’яток, музеїв, храмів та інших об’єктів культурної значущості, які зазнали пошкоджень або були знищені внаслідок бомбардувань та артилерійських обстрілів в час повномасштабного вторгнення рашистів в Україну.
Найбільше пошкоджень культурних об’єктів ЮНЕСКО зафіксувало в Донецькій (78 об’єктів), Харківській (55 об’єктів), Київській (38 об’єктів), Луганській (33 об’єкти) та Чернігівській областях (17). Також є ушкодження в Запорізькій та Сумській (по 12 об’єктів), Одеській та Миколаївській (по 8), Херсонській (6), Житомирській (3), Вінницькій (2) і Дніпропетровській та Львівській областях (по 1).
Ці дані приводяться станом на 12 травня 2024 року.
Серед пошкоджених пам’яток Донецької області: Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі, Свято-Георгіївський скит у селі Долина, храм Казанської ікони Божої Матері в місті Мар’їнка, Маріупольський краєзнавчий музей, Будинок культури в Лимані, мечеть Аль-Кадар у Бахмуті, Будинок культури в Нью-Йорку.
В Харківській області від воєнних дій постраждали: Будинок “Слово“ у Харкові, Харківський національний академічний театр опери та балету, Меморіал Голокосту "Дробицький Яр“, Свято-Вознесенський катедральний собор в Ізюмі, Меморіал жертв тоталітаризму, Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у Сковородинівці, Половецькі кам’яні баби (IX-XIII ст.) в Ізюмі, Куп’янський краєзнавчий музей та інші пам’ятки.
Серед об’єктів Київщини, що постраждали від нападу росіян: Іванківський історико-краєзнавчий музей, Георгіївська церква у Заворичах, погруддя Тараса Шевченка та пам’ятник Архангелу Михаїлу в Бородянці, дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, Музей Ханенків у Києві, Національний музей Тараса Шевченка у Києві, Свято-Троїцька церква (1909-1915 рр.).
У Луганській області пошкоджені будівлі колишніх казарм Содового заводу (1895 року побудови) у Лисичанську, Ісламський культурний центр «Бісмілля» у Сєвєродонецьку, залізничний вокзал Попасної, збудований у 1878-1893 роках, Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр у Сєвєродонецьку.
На Чернігівщині пошкоджень серед іншого зазнали історична будівля обласного молодіжного центру, колишній кінотеатр ім. Щорса, Чернігівський військово-історичний музей, церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудована у 18011804 рр. у Новому Бикові, обласний художній музей ім. Г. Галагана, Меморіальний музей-садиба Михайла Коцюбинського.
Серед пошкоджених пам’яток в Запорізькій області: історико-архітектурний музей «Садиба Попова», колишній будинок Генріха Янцена в Оріхові, церква Архангела Михаїла у Комишувасі, Будинок культури у Малій Токмачці.
У Сумській області серед іншого постраждали: Охтирський міський краєзнавчий музей, Будинок управителя маєтками Леопольда Кеніґа в Тростянці, паровозне депо «Смородине», Музей лісу у Тростянці. В Одеській області пошкоджено музеї: художній, археологічний, морський, літературний, Церква Святого Миколая, Спасо-Преображенський собор.
А ще варто назвати особливі знакові об’єкти, які зазнали пошкоджень. Серед них Святогірська лавра – одна з найвідоміших православних святинь України, розташована на вершині гори в місті Святогірську Донецької области, Спасо-Преображенський собор — один з найстаріших і найкрасивіших соборів періоду Київської Русі, що зберігся до наших днів у Чернігові. Собор був закладений першим літописним чернігівським князем Мстиславом Володимировичем у 1030-х роках і став головною святинею та окрасою Чернігово-Сіверської землі, Успенський собор що є найстарішим православним храмом Харкова і має велику історичну та мистецьку цінність, заповідник на острові Хортиця його унікальність полягає в рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів, геологічних, культурних та історичних пам’яток – потрібні роки аби відновити ці сакральні пам’ятки не лише української культури, а всього людства.
Які ж рішення прийняв Конгрес провідних європейських держав? Насамперед він підтвердив свою непохитну прихильність до незалежности, суверенітету та територіальної цілісности України в її міжнародно визнаних кордонах. Конгрес висловив жаль з приводу продовження атак Російської федерації на об’єкти культурної спадщини в Україні, що є порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Конвенції ЮНЕСКО про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (Гаазька конвенція 1954 року).
Конгрес підкреслив, що цілеспрямоване знищення та пограбування культурних об’єктів виглядають як систематична політика, спрямована на знищення історичної та культурної ідентичности України, що виглядає як геноцидний намір.
Конгрес ухвалив Декларацію, яка наголошує, що Російська федерація повинна виплатити компенсації за пошкодження історичної, культурної та релігійної спадщини; у цьому контексті українські місцеві та регіональні органи влади відіграють важливу роль у сприянні роботі реєстру збитків та поданні заяв до цього реєстру в межах своєї компетенції.
Конгрес підкреслив, що збереження культурної спадщини допомагає поєднати минуле з майбутнім через спільне відчуття ідентичности і що європейська культурна спадщина нерозривно пов’язана з правами людини; тому настав час поставити українську культурну спадщину та її відновлення на перше місце в політичному порядку денному, зокрема на Конференції з відновлення України у 2025 році, яка відбудеться в Римі.
Відтак, необхідність захисту культурної спадщини від російських атак міжнародною спільнотою стає все більш актуальною, вимагаючи консолідованих зусиль та рішучих дій для збереження історичних і культурних цінностей українського народу.
На завершення варто привести слова М. Точицького, які прозвучали у звернені до членів Конгресу: «Наші пам’ятки культури – це мур, на якому побудовано спільний дім нашої європейської ідентичности. Їх знищення – це виривання серця з того дому, де ми всі разом живемо. Коли під постійною загрозою історичні центри Львова та Одеси, внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, кожен з нас відчуває, що може втратити частину спільної історії, яка єднає нас. Це не лише наш біль, це спільний біль усієї Європи».
Анатолій Чабан, доктор історичних наук, професор
«Свобода» (США) № 46, від 15 листопада 2024 року
Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького