Закінчення календарного року завжди спонукає до підведення підсумків аудиторної та позаудиторної роботи. Остання дає можливість осягнути глибини нашої вічної науки та ще більше розкрити потенціал натхненної, енергійної студентської когорти. Засідання проходять в атмосфері дружньої, проте запальної і безкомпромісної дискусії, на обрану учасниками студії тему. Керівник студії має честь спрямовувати словесні батли в єдине русло і споглядати свято зацікавленості та допитливості майбутніх колег. Тематика засідань часто виходить за межі генеалогічної науки, і темами зібрань стають актуальні історичні події та постаті.

На думку студента 3 курсу Максима Попова важливим результатом роботи студії є можливість вивчити свій родовід і презентувати історію своєї сім’ї; під час дискусії розглянути актуальні питання пошуку та застосування архівних даних для генеалогічного дослідження. Також Максим запропонував на наступних засідання розробити герб своєї родини і вивчити тонкощі геральдичної науки.

Студент 4 курсу Сергій Корнієнко вважає, що генеалогічна наука є важливою складовою навчання для кожного історика. Без неї неможливе розуміння основних історичних процесів, рушійними силами яких є Особистості. Відомі постаті часто «тягнули за собою» до влади своїх рідних, яким потім і залишали цю владу. Із часів початку цивілізації і до сьогодення родинний зв’язок відіграє головну роль у політиці: родини створюють сімейні капітали й світові банки, займають європейські престоли та утримують їх століттями, воюють між собою. Уся політична історія світу – це «історія родин»: римські магістрати проводять своїх родичів, зятів та сватів до Сенату; Ланкастери та Йорки воюють між собою за англійську корону; Наполеон саджає на трони васальних держав своїх братів, а Ф. Д. Рузвельт є родичем Дж. Вашингтону, А. Лінкольну та У. Гранту. Більше року ми, учасники генеалогічної студії, досліджуємо родоводи як відомих особистостей, так і власні. Я вважаю, що за цей час ми всі зрозуміли істинну цінність родознавства: саме генеалогія «пов'язує» сучасні покоління з минулими, а істориків – з Давниною.

Студент 2 курсу Ілля Опарін, зауважує, що для нього генеалогічна студія – це чудова можливість розширити свій кругозір, подивитися на важливі речі під іншим кутом. Під час засідань гуртка учасники мають змогу дослідити й обговорити різні історико-культурні напрями: власне методологію генеалогічних досліджень, питання національної самобутності України, правила етикету й моралі різних епох. Це також можливість глибше ознайомитися із спеціальними історичними дисциплінами, взяти участь у цікавих історичних і філософських дискусіях. Цей проєкт буде цікавим людям з критичним підходом мислення, прихильникам різних філософсько-політичних ідеологій і всім поціновувачам жвавого наукового спілкування.

Студентка 3 курсу Анна Сіренченко підкреслює, що генеалогічна студія — це прекрасна можливість для студентів-істориків значно поглибити свої знання щодо різних історичних постатей. Вивчаючи їхній родовід, можна усвідомити причини історичних подій, вчинки історичних діячів та багато іншого. Також при обговоренні важливих питань студенти можуть прокачати навички інтелектуальної дискусії, вміння висловлювати свою думку лаконічно і доречно, удосконалити здібність переконувати та вислуховувати різні точки зору. Це прекрасна нагода для пошуку нових друзів та однодумців, з якими можна поспілкуватися на проблемні теми історичної науки.

Висвітлюючи роботу студії, Богдан Нетудихатка зауважує, що історична наука є досить складною системою дисциплін, у коло яких входить і генеалогія. Саме тому за згодою студентів та викладачів при університеті було створено студію генеалогічних досліджень. Головною темою досліджень студії є вивчення минулого не за історичними подіями, а за постатями, які її безпосередньо творили. На засіданнях можна подискутувати на різноманітні історичні теми, послухати доповіді інших студентів, долучитися до творчої та наукової діяльності. «Вважаю вивчення історії та генеалогії є обов'язковим для громадян України. Не знання історії своєї родини та держави прирівнюється до неповаги до народу України, її минулого та її культурної спадщини. Нехтуючи історією сьогодні, у майбутньому виникає загроза втрати своїх культурних здобутків та національної єдності, яку кров’ю виборювали і продовжують виборювати патріоти України.

Тож, натхненні продовжувати діяльність студії і на далі, запрошуємо всіх зацікавлених до співпраці!

 

Лариса Лисиця,

доцент кафедри АСГІН

• Попередня
• Наступна