Навчальні програми: кафедра історії України

СЕРЕДНЬОВІЧНА ТА МОДЕРНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ: СВІТ СВІДОМОСТІ ТА МЕНТАЛЬНОСТІ

 

Академічна характеристика дисципліни

Рік вивчення (курс)

Семестр

Кількість кредитів

ECTS

Кількість годин

Кількість годин на тиждень

Форма підсумкового контролю

Система оцінювання

Всього

Лекції

Лабораторні

Практичні

Семінарські

Самостійна робота

1

І

5

150

10

 

 

12

128

3

іспит

100-бальна, ECTS,

національна (4-бальна)

Тип дисципліни – нормативна.

Викладач – Присяжнюк Юрій Петрович, доктор історичних наук, професор.

Мова вивчення – українська.

Форми організації освітнього процесу – лекції, семінарські заняття, самостійна робота, індивідуальні навчально-дослідні завдання (реферати, анотації), виконання кваліфікаційної (магістерської) роботи.

Заплановані результати навчання: У результаті вивчення дисципліни (з огляду на її хронологічні межі) студент повинен:

  • знати основні етапи розвитку населення українських земель та європейського простору від найдавніших часів до початку ХХ ст.;
  • розуміти хід історичного процесу в політичній, соціально-економічній, культурно-духовній сферах, його головні події і явища та їх хронологію, етапи та зміст українського та європейського державотворення в окреслений період;
  • уявляти й аналізувати загальні закономірності історичного розвитку європейської цивілізації та схожості, типовості, й водночас самобутності цих явищ (процесів) на “українському ґрунті”;
  • з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки подій і явищ української та європейської історії;
  • визначати місце й роль тієї чи іншої видатної постаті на певному історичному етапі;
  • прогнозувати і моделювати альтернативні варіанти розгортання історичних подій;
  • професійно працювати з науковою літературою, картографічними, статистичними та іншими специфічними джерелами й матеріалами, мережею Інтернет.

Компетентності студента:

  • вміння критично й творчо працювати з науковою літературою, писемними, картографічними, статистичними та іншими специфічними джерелами та матеріалами;
  • здатність комплексного, зокрема й компаративного аналізу наукової літератури з історичної проблематики;
  • спроможність встановлювати та аналізувати причини та наслідки найважливіших історичних подій і явищ, а також взаємозв’язок між ними;
  • здатність прогнозувати й моделювати альтернативні варіанти розгортання історичних подій;
  • здатність аргументовано доводити власну точку зору під час дискусії.
  • вміння глибоко аналізувати різноманітні події, процеси і явища та робити відповідні власні судження і висновки;
  • володіння елементарними навичками ведення науково-дослідної роботи;
  • уміння застосовувати набуті знання для аналізу історичних явищ минулого та робити проекцію у сьогодення.

 

Змістові модулі (перелік тем):

 

Модуль 1. Середньовічна Україна в контексті

європейської суспільної еволюції

Тема 1. Русь-Україна і європейський світ (ІХ – перша третина ХІІ ст.)

Тема 2.  Роздробленість Русі. Галицько-Волинська держава у європейському просторі

Тема 3. Русь-Україна і Європа в культурному полі

Тема 4. Україна у складі Великого князівства Литовського у період

кризи європейської феодальної системи

 

Модуль 2. Європеїзація українського суспільства

на початку раннього нового часу

Тема 5. Соціально-політичний розвиток України в контексті “європеїзації”

наприкінці XV – першій половині XVII ст.

Тема 6. Ренесанс, Реформація і Контрреформація на Україні

 

Модуль 3. Українська державність ранньомодерного часу

в європейському вимірі

Тема 7. Український 1648 рік: Хмельниччина очима європейців

Тема 8. Україна-Гетьманщина в системі європейських відносин

(друга половина ХVІІ – початок ХVІІІ ст.)

Тема 9. Європейський вимір України між “ранньомодерним занепадом” і “модерним відродженням” (перша половина ХVІІІ – початок ХІХ ст.)

 

Модуль 4. “Модерне відродження” України

Тема 10. Початки українського національного відродження та інтелектуальна думка Європи (перша половина – середина ХІХ ст.)

Тема 11. Модернізація України в контексті європейського впливу

(друга половина ХІХ ст.)

Тема 12. Габсбурзька альтернатива в перспективі

національного розвитку

 

Рекомендована література

Основна:

  1. Брехуненко В. Московська експансія і Переяславська рада 1654 року / В. Брехуненко. – К. [Б. в.], 2005. – 368 с. – Бібліогр.: с. 322–340.
  2. Винар Л-Р. Козацька Україна. Вибрані праці / Ред. В. Степанков; упоряд. А. Отаманенко. – К.–Л.–Нью-Йорк–Париж, 677 с.; іл. – Бібліогр.: с. 645–652.
  3. Вілсон Е. Українці: несподівана нація / Е. Вілсон; пер. з англ. – К.: К.І.С., 2004. – 552 с.
  4. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. / Я. Грицак. – К.: Генеза, 1996. – 360 с.
  5. Гудь Б. Загибель Аркадії. Етносоціальні аспекти українсько-польських конфліктів ХІХ – першої половини ХХ ст. / Б. Гудь. – Львів: ПП “ІПП”, 2006. – 448 с. – Бібліогр.: с. 385–420.
  6. Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів / Л.О. Зашкільняк, М.Г. Крикун. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. – 752 с.; іл.. – Бібліогр.: с. 701–727.
  7. Історія європейської ментальности / За ред. П. Дінцельбахера; пер. з нім. В. Кам’янець. – Львів: Літопис, 2004. – 720 с. – Бібліогр.: с. 716.
  8. Костюк М.П. Німецькі колонії на Волині (ХІХ – початок ХХ ст.) / М.П. Костюк. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – 384 с. – Бібліогр.: с. 257–310.
  9. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства: навчальний посібник. – Вид. 2-ге, стереотипне / Ю.В. Павленко; відп. ред. С. Кримський. – К.: Либідь, 2000. – 360 с.
  10. Світленко С.І. Світ модерної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: Герда, 2007. – 460 с.
  11. Цьолнер Е. Історія Австрії / Е. Цьолнер; пер. з нім. Р. Дубасевич на ін. – Львів: Літопис, 2001. – 712 с. – Бібліогр.: с. 575–668.
  12. Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663-1713) / Т. Чухліб. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2004. – 288 с.
  13. Шевченко Ф.П. Іван Франко про польсько-українські відносини та історію Польщі / Ф.П. Шевченко // І.Я. Франко як історик. – К.: АН УРСР, 1956. – С. 51–79.
  14. Яковенко Н.М. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України / Н.М. Яковенко. – 3-є вид., перероблене та розшир. – К.: Критика, 2006. – 584 с. – Бібліогр.: с. 531–537.
  15. Терещенко Ю. І. Україна і європейський світ: Нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця XVI ст.: Навч. посібник. – К.: Перун, 1996. – 496 с.

 

Допоміжна

  1. Моця О. П. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов'янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів // УІЖ. – 2007. – № 1. – С. 4 – 19.
  2. Головко О. Б. Галицька держава Ростиславичів в історії Центрально-Східної Європи (ІХ – ХІІІ ст.) // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.). – Вип.5. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – С.87-131.
  3. Яковенко Н. Здобутки і втрати Люблінської унії // Київська старовина. – 1993. – № 3. – С. 77 – 85.
  4. Шевченко В. Два берестейські собори: тріумф і трагедія // Людина і світ. – 2004. – № 4. – С.25 – 30.
  5. Тимошенко Л. Єзуїти і Берестейська унія // Київська старовина. – – № 4. – С. 43-56.
  6. Шевченко В. Русь-Україна: шлях від унії Ферраро-Флорентійської до Берестейської // Пам’ять століть. – 1996. – № 3. – С. 121 – 135.
  7. Тимошенко Л. Угода з Ватиканом чи Польщею? (До 400-річчя Берестейської унії) // Пам’ять століть. – 1996. – № 3. – С. 113 – 121
  8. Грачотті С. Українська культура XVІІ ст. і Європа // Україна XVІІ ст. між Заходом і Сходом Європи. – Київ-Венеція, 1996. – С. 1 – 34.
  9. Пахльовська О. Культура та ідеологія України у XVІІ ст. // Україна XVІІ ст. між Заходом і Сходом Європи. – Київ-Венеція, 1996. – С. 85 – 114.
  10. Дмитрієв М. Про деякі шляхи проникнення гуманістичної ідеології в українську культуру кінця XVІ – першої половини XVІІ ст. // Європейське відродження та українська література XІV – XVІІІ ст. – К., 1993. – С. 110 – 126.
  11. Кашуба М. В., Яртись А. В. Культурні традиції українського Ренесансу (XV – перша половина XVІІ ст.) // Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 2005. – С. 416 – 440.
  12. Русина О. В. Україна під татарами і Литвою // Україна крізь віки: В 15-ти т. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1998. – Т. 6. – 320 с.
  13. Гуревич А.Я. Историк конца ХХ века в поисках метода. Вступительные замечания / А.Я. Гуревич // Одиссей. Человек в истории. Ремесло историка на исходе ХХ века. – Москва: Coda, 1996. – С. 5–10.
  14. Яковенко Н.М. Парадокси інтерпретації минулого в українському ранньонаціональному міфові (на пам’ятках ХVІІ – початку ХVІІІ ст.) / Н.М. Яковенко // Генеза. Філософія. Історія. Політологія. – К.: Генеза, 1997. – С. 18–26.
  15. Historia – mentalność – tożsamość. Miejsce i rola historii oraz historyków w życiu narodu polskiego i ukraińskiego w XIX i XX wieku / Pod redakcją J. Pisulińskiej, P. Sierżęgi, L. Zaszkilniaka. – Pzeszów: Widawnicnwo uniwersytetu Pzeszówskiego, 2008. – 703 s.
  16. Rojas C. Die “Schule” der Annales. Gestern, heute, morgen / C. Rojas; аus dem Spanischen von R. Lohmann. – Leipzig: Leipziger Universitätsverlag, 2004. – 233 s. – Bibliogr.: s. 208–233.