Цьогоріч 104-у річницю відновлення незалежності Республіки Польща відзначили в Полонійному центрі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького у форматі дискусійної панелі.
Головні учасники та цільова аудиторія заходу — студенти різних спеціальностей, які вивчають польську мову й усі симпатики Польщі.
До урочистої дискусії долучилися ректор Олександр Черевко, проректор з наукової та інноваційної діяльності Олександр Спрягайло, директорка ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, професорка Наталія Земзюліна, директорка ННІ іноземних мов, доцентка Людмила Швидка.
11 листопада виповнилося 104 роки з Дня відродження незалежності Польщі. Сьогодні кожний українець знає про значну і щиру допомогу Польщі українським переселенцям, допомогу Украйні озброєнням, кредитами, дипломатичною і культурно-науковою підтримкою. Ми вдячні польському народу за цю безкорисну допомогу!
Студенти нашого Інституту вже традиційно проходять восени стажування в Університеті м. Ченстохова, і традиційно висловлюють свої враження від цього свята.
Нероба Софія: «Протягом багатьох років поляки з цей день брали участь у великих парадах в різних містах, маршах в столиці, спортивних пробігах, патріотичних концертах та всім тим, що змушувало поляків масово залишати свої домівки, щоб насолодитися незалежністю.
Цікава історія цього свята. 11 листопада було підписано Комп'єнське перемир'я, що констатувало поразку Німеччини у війні, а в Польщу у той час повернувся Юзеф Пілсудський, якому Регентська Рада передала верховне керівництво підпорядкованим їй Військом Польським. На жаль, поляки не мали можливості після 1945 р. відзначати це свято, як до початку Другої світової війни. Після війни воно було скасовано комуністичною владою і відновлено лише в 1989 році. Нині воно є одним із двох найбільших важливих державних свят у Польщі.
Уже стала традицією участь викладачів і студентів Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії у Всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю «Соціально-економічний і політичний розвиток країн Східної Європи (ХVІІ–ХХІ ст.)», яка пройшла на базі Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини 4 листопада 2022 р. у форматі онлайн.
На пленарному засіданні Віталій Масненко – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України – виступив з доповіддю «Сучасна історична політика рф як знаряддя легітимізації геноциду українського народу», Юрій Присяжнюк – доктор історичних наук, професор кафедри історії України – висловив точку зору щодо «Синдрому більшовизму як чинника російської агресії». Обидві доповіді привернули увагу учасників конференції.
12 листопада 2022 року другий день роботи Обласного науково-методичного семінару "Медіація як соціокомунікативна практика: освіта, культура, мистецтво" завершився врученням сертифікатів учасникам програми.
Учасники семінару мали можливість прослухати онлайн-лекції, ознайомитись із презентаціями навчальних матеріалів, долучитись до арт-медіації виставковими проєктами Черкаського обласного художнього музею (з повною програмою заходу можна ознайомитись нижче).
11 листопада 2022 року відбувся студентський круглий стіл «СРСР як найвища форма тоталітаризму» у форматі онлайн, в якому взяли участь студенти 4 курсу ННІ міжнародних відносин, історії та філософії.
З вітальним словом виступили директорка інституту, професорка Наталка Земзюліна та заступниця директора з організації наукової роботи доцентка Тетяна Терещенко. Вони відзначили актуальність тематики заходу та побажали плідної роботи. Модераторка заходу доцентка кафедри АСГІН Олена Сухушина також звернула увагу на необхідність для всіх громадян України ідеологічної та історичної зброї під час російсько-української війни у формі наукової оцінки минулого радянського тоталітаризму.
У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за ініціативи навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії тривають науково-просвітницькі онлайн-заходи для студентів, аспірантів, науковців та вчителів.
Студентів, викладачів та всіх, хто потребує перевіреної інформації з широкого кола питань, запрошують на відкриту лекцію «Українська політична еміграція в Другій Речі Посполитій». Лектор – професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин, доктор історичних наук, професор Євген Григорович Сінкевич.
10 листопада під Луганськом трагічно загинув випускник філософського відділення ННІ міжнародних відносин, історії та філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького, юрист Міністерства культури та інформаційної політики, головний спеціаліст відділу взаємодії з органами державної влади Департаменту правового забезпечення, Богдан Северенчук. Богданові був 31 рік.
Про це повідомила пресслужба відомства.
Богдан пішов добровольцем захищати Україну від російських окупантів 24 лютого – у перший день повномасштабної війни. Протягом всього часу перебував на передовій і вчора трагічно загинув від уламкового поранення в шию.
У межах заходів соціогуманітарної лабораторії ННІ міжнародних відносин, історії та філософії відбулась творча зустріч з черкаською художницею Тетяною Сосуліною.
Вже не перший рік художниця долучається своєю творчістю до проєктів Центру гендерних досліджень і комунікацій та Інтерактивної просвітницької платформи. Спілкування з митцями – це поєднання у темах творчого спрямування теоретичного погляду і практики, можливість обговорення мистецтва у вимірі естетичного досвіду. Гобелени, живописні картини, левкаси Тетяни Сосуліної не залишають байдужими глядача, а мистецькі рефлексії художниці спрямовують нашу уяву до прадавніх часів, витоків та джерел формування самосвідомості українців.
З 11 по 13 листопада 2022 року з нагоди святкування Національного Дня Незалежності Польщі буде проведено благодійний онлайн-диктант.
Це захід, який організовує сайт Dyktanda.pl, цього року відбудеться втретє. Щороку до написання диктанту долучаються тисячі учасників, які допомагають і водночас завзято змагаються за найкращий результат. Взяти участь може кожен охочий, незалежно від віку.
Кошти, зібрані під час заходу, будуть передані до фонду «Zarys», який відправляє медичну допомогу в Україну. Наразі фонд вже відправив 8 вантажівок підтримки на загальну суму 2,6 млн. злотих. У межах написання диктанту до Національного Дня Незалежності Польщі йде збір коштів на ще одну вантажівку.
В Україні бути патріотом – це передусім бути українцем, стверджуватися вільною, орієнтованою на примат національної державності людиною, а в умовах російської агресії – усіма силами боронити рідну землю, щоб вистояти й… бути!
Ранньомодерну добу ХVІ–ХVІІІ ст. ми називаємо козацькою, вдумаймося – цілу епоху так іменуємо! Утім, цими трьома століттями козацтво не завершило своєї історичної місії. Його дотепер репрезентують вольності (які відбиває світогляд «без хлопа і пана»), що помітно в манерах поведінки, формах господарювання, політичній культурі людей. При цьому ментально козак / українець відрізняється від нинішнього «малороса» щонайменше двома ознаками: по-перше, духовне й національне він поціновує вище соціально-побутового («шлункового патріотизму»); по-друге, для нього найбільшим критерієм українськості була і є держава.
Змагання між пріоритетом свободи й схильністю йти на компроміс задля виживання і «процвітання» тривають досі. У цьому контексті слушними будуть такі міркування: у ХVIII ст. українське козацтво втратило дух свободи, «лягло під росію» на кілька століть. Чому так довго москва пануватиме? У сприйнятті українцями росіян завше буде присутнє (нав’язане, зокрема й через шкільні підручники), так би мовити, «більше зло» – колись тевтони, монголи, потім турецькі орди, польські шляхтичі, Наполеон, Гітлер, американський «імперіалізм», український «буржуазний націоналізм». Сусід-московіт до цього переліку ніколи не потраплятиме. Тож цьому «невидимому», підступному ворогу українці програватимуть насамперед ментально, інтелектуально, інформаційно.
9 листопада викладачі та студенти спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» ННІ міжнародних відносин, історії та філософії прослухали відкриту лекцію доктора Крістофера Міллера. Чергова зустріч є частиною проєкту Київської школи дипломатичних мистецтв «Громадянська освіта проти дезінформації: протидія фейковим історіям у міжнародній політиці та пропаганді», що має на меті запровадити в систему громадянської, вищої та післявищої освіти спеціалізовану навчальну програму, спрямовану на протидію тим практикам дезінформації, які спрямовані на культурну ідентичність, колективну пам’ять та інтерпретацію національної історії. Програма покликана сприяти створенню корпусу експертів, здатних нейтралізувати зловмисні наративи, що можуть розпалювати напруженість, суперечки та конфлікти на основі ідентичності серед сучасних спільнот у Європі, а також в інших регіонах світу.
