Hовини

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років від  дня народження видатного українського мислителя, письменника і педагога Григорія Савича Сковороди (1722-1794).

Його доля тісно пов’язана з Черкащиною. У 1753-1759 роках він жив, працював і творив у с. Каврай на Золотоніщині, тут почав плекати свою знамениту збірку віршів «Сад божественних пісень», написав низку відомих поезій, зокрема й вірш «De Libertate» («Про свободу»). Саме в Кавраї, за оцінками вчених, Григорій Сковорода формував свої філософські та педагогічні погляди.

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького разом з усією Україною вшановують видатного українця. Заходи з відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди охоплять всі сфери університетського життя.

Детальніше:ЧНУ відзначає 300-річчя Сковороди

Студенти та викладачі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького яскраво провели посвяту першокурсників у студенти. Дві з половиною тисячі юнаків та дівчат поповнили ряди студентської молоді.

На святі панував особливий настрій, адже під час заходу провели благодійний ярмарок, на якому вдалося зібрати понад 65 тисяч гривень на потреби Збройних Сил України.

Яка атмосфера була на Університетській площі під час посвяти, дивіться у відеоролику: 

Детальніше:Відеоспогади про посвяту першокурсників

Традиційними в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького є науково-просвітницькі заходи для студентів, аспірантів, науковців та для всіх, хто потребує перевіреної інформації з широкого кола питань.

Чергова серія науково-просвітницьких заходів ініційована навчально-науковим інститутом міжнародних відносин, історії і філософії. Вона буде присвячена актуальним питанням історії минулого та сьогодення. Відкрив серію науково-просвітницьких заходів професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Сергій Корновенко з темою «Панрусизм — соціальна інженерія втручання в історичний процес».

Детальніше:Відбулась відкрита лекція Сергія Корновенка «Панрусизм — соціальна інженерія втручання в...

Історична ментальність

Уже з дитинства українці пізнають красу обрядовості народного християнства (народного православ’я). А ось у лиху годину більше уваги звертають на канонічні символи віри, передусім Старий і Новий Завіт. Коли Президент України В. Зеленський оцінює героїчний спротив нашого народу російському агресору, він свідомо каже про водорозділ між добром і злом саме в християнському (Біблійному) значенні. У такому ж сенсі ми розуміємо слова Т. Шевченка «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!..»

Задля вузько політичних цілей, пропагандистських намірів, тим більше – з метою масового вбивства братів і сестер у Христі, Ім’я і Слово Боже використовувати неприпустимо. Усе ж трапляється, що «лукаві люде», буває і в рясах, із позолоченими хрестами на грудях, публічно виправдовують російське широкомасштабне вторгнення. Вони умисно уникають слів «агресія», «війна», «депортація», при цьому не втомлюються цинічно заявляти про так звану «церковну єдність», хоча обман їхній очевидний, бо не Всевишнім ті промови благословенні.

Детальніше:Українці – люди християнської віри

Цьогоріч 104-у річницю відновлення незалежності Республіки Польща відзначили в Полонійному центрі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького у форматі дискусійної панелі.

Головні учасники та цільова аудиторія заходу — студенти різних спеціальностей, які вивчають польську мову й усі симпатики Польщі.

До урочистої дискусії долучилися ректор Олександр Черевко, проректор з наукової та інноваційної діяльності Олександр Спрягайло, директорка ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, професорка Наталія Земзюліна, директорка ННІ іноземних мов, доцентка Людмила Швидка.

Детальніше:У Полонійному центрі ЧНУ відзначили День незалежності Республіки Польща

11 листопада виповнилося 104 роки з Дня відродження незалежності Польщі. Сьогодні кожний українець знає про значну і щиру допомогу Польщі українським переселенцям, допомогу Украйні озброєнням,  кредитами, дипломатичною і культурно-науковою підтримкою. Ми вдячні польському народу за цю безкорисну допомогу!

Студенти нашого Інституту вже традиційно проходять восени стажування  в Університеті м. Ченстохова, і традиційно висловлюють свої враження від цього свята.

Нероба Софія: «Протягом багатьох років поляки з цей день брали участь у великих парадах в різних містах, маршах в столиці, спортивних пробігах, патріотичних концертах та всім тим, що змушувало поляків масово залишати свої домівки, щоб насолодитися незалежністю.

Цікава історія цього свята. 11 листопада було підписано Комп'єнське перемир'я, що констатувало поразку Німеччини у війні, а в Польщу у той час повернувся Юзеф Пілсудський, якому Регентська Рада передала верховне керівництво підпорядкованим їй Військом Польським. На жаль, поляки не мали можливості після 1945 р. відзначати це свято, як до початку Другої світової війни. Після війни воно було скасовано комуністичною владою і відновлено лише в 1989 році. Нині воно є одним із двох найбільших важливих державних свят у Польщі.

Детальніше:День незалежності Польщі очима наших студентів

Уже стала традицією участь викладачів і студентів Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії у Всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю «Соціально-економічний і політичний розвиток країн Східної Європи (ХVІІ–ХХІ ст.)», яка пройшла на базі Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини 4 листопада 2022 р. у форматі онлайн.

На пленарному засіданні  Віталій Масненко – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України – виступив з доповіддю «Сучасна історична політика рф як знаряддя легітимізації геноциду українського народу», Юрій Присяжнюк – доктор історичних наук, професор кафедри історії України – висловив точку зору щодо «Синдрому більшовизму як чинника російської агресії». Обидві доповіді привернули увагу учасників конференції. 

Детальніше:Викладачі та студенти взяли участь у Всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю...

Обласний науково-методичний семінар "Медіація як соціокомунікативна практика: освіта, культура, мистецтво"

12 листопада 2022 року другий день роботи Обласного науково-методичного семінару "Медіація як соціокомунікативна практика: освіта, культура, мистецтво" завершився врученням сертифікатів учасникам програми.

Організатори заходу: Черкаське регіональне відділення Соціологічної асоціації України, Центр ґендерних досліджень і комунікацій ННІ міжнародних відносин, історії та філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького, Інтерактивна просвітницька платформа Черкаського обласного художнього музею.

Учасники семінару мали можливість прослухати онлайн-лекції, ознайомитись із презентаціями навчальних матеріалів, долучитись до арт-медіації виставковими проєктами Черкаського обласного художнього музею (з повною програмою заходу можна ознайомитись нижче).

Детальніше:Завершився Обласний науково-методичний семінар "Медіація як соціокомунікативна практика: освіта,...

11 листопада 2022 року відбувся студентський круглий стіл «СРСР як найвища форма тоталітаризму» у форматі онлайн, в якому взяли участь студенти 4 курсу ННІ міжнародних відносин, історії та філософії.

З вітальним словом виступили директорка інституту, професорка Наталка Земзюліна та заступниця директора з організації наукової роботи доцентка Тетяна Терещенко. Вони відзначили актуальність тематики заходу та побажали плідної роботи. Модераторка заходу доцентка кафедри АСГІН Олена Сухушина також звернула увагу на необхідність для всіх громадян України ідеологічної та історичної зброї під час російсько-української війни у формі наукової оцінки минулого радянського тоталітаризму.

Детальніше:Відбувся студентський круглий стіл «СРСР як найвища форма тоталітаризму»

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за ініціативи навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії тривають науково-просвітницькі онлайн-заходи для студентів, аспірантів, науковців та вчителів.

Студентів, викладачів та всіх, хто потребує перевіреної інформації з широкого кола питань, запрошують на відкриту лекцію «Українська політична еміграція в Другій Речі Посполитій».
Лектор – професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин, доктор історичних наук, професор Євген Григорович Сінкевич.

Детальніше:Запрошуємо на відкриту онлайн-лекцію Євгена Сінкевича «Українська політична еміграція в Другій...

Богдан Северенчук

10 листопада під Луганськом трагічно загинув випускник філософського відділення ННІ міжнародних відносин, історії та філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького, юрист Міністерства культури та інформаційної політики, головний спеціаліст відділу взаємодії з органами державної влади Департаменту правового забезпечення, Богдан Северенчук. Богданові був 31 рік.

Про це повідомила пресслужба відомства.

Богдан пішов добровольцем захищати Україну від російських окупантів 24 лютого – у перший день повномасштабної війни. Протягом всього часу перебував на передовій і вчора трагічно загинув від уламкового поранення в шию.

Детальніше:Під Луганськом загинув випускник філософського відділення ЧНУ ім. Б. Хмельницького Богдан Северенчук