Обов’язковим компонентом підготовки другокурсників Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького спеціальності В9 «Історія та археологія» є археологічна практика.
Цьогоріч вона проходила з 15 по 30 липня в с. Черниші на Канівщині на базі археологічної експедиції Києво-Могилянської академії під керівництвом кандидата історичних наук, завідувача кафедри археології НаУКМА Олега Білинського. Керівниками практики від університету були директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Андрій Касян і лаборант археологічної лабораторії Василь Лук’яниця.
Науковці досліджували нещодавно відкрите городище скіфського часу (друга-третя чверті V ст. до н. е.) Черниші площею 17 га. Пам’ятка інтенсивно розорюється й потребує нагального вивчення та збереження. Було закладено 4 розкопи загальною площею 180 м2, в яких виявлено ряд об’єктів, такі як житла й господарські ями. Серед знахідок — частина глиняної стіни, місцева ліпна кераміка з різноманітною орнаментацією, фрагменти грецьких амфор (що свідчать про активні економічні зв’язки Середнього Подніпров’я з античним світом). Особливу зацікавленість викликали металеві предмети — залізна шпилька та бронзові вістря стріл. До того ж часто траплялися уламки снарядів, а в одному з розкопів було виявлено окоп. Адже територія Трахтемирівського півострова, де розташоване городище, була частиною Букринського плацдарму, тому дуже постраждала під час Другої світової війни.
Студенти, для яких це була друга археологічна практика, успішно застосовували і вдосконалювали вже здобуті знання й навички, а також опановували нові: розмітка розкопу, основи роботи з теодолітом, засади стратиграфії, правила розбору культурного шару й заповнення об’єктів, особливості та труднощі дослідження розорюваних пам’яток... Понад те, вони здійснювали камеральну обробку отриманих під час розкопок матеріалів і мали можливість прослухати лекції професора Університету Глазго (Шотландія) Тоні Полларда про археологію поля битви при Ватерлоо (1815 р.) та Олега Білинського — про теоретичні й методологічні засади сучасної археології.
— Отже, перший досвід співпраці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Національного університету «Києво-Могилянська академія» в галузі археології виявився напрочуд успішним і засвідчив перспективи її продовження й поглиблення в наступні роки. Обидва заклади об’єднані метою дослідження надзвичайно багатої археологічної спадщини Черкащини. Спільне життя студентів у таборі та спільна праця на розкопі сприяли міжінституційній взаємодії, встановленню контактів та «культурному обміну» університетських спільнот. Дякуємо за можливість долучитися до Археологічної експедиції КМА та віримо у плідну співпрацю в майбутньому! — зазначає Андрій Касян.
Джерело: cdu.edu.ua
Сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького