- Details
- Written by Олена Абразумова
6 травня відбулося чергове засідання генеалогічної студії на тему: «Участь пращурів у ІІ Світовій війні». Студенти І–ІІІ курсів під керівництвом Л. Г. Лисиці зробили змістовні доповіді. Під час засідання відбулося декілька дискусій щодо питання ІІ Світової війни та ролі України у ній. Студенти обговорили проблематику «Дня перемоги» та «Дня пам’яті».- Details
- Written by Олена Абразумова
На пошану мільйонів громадян України,
які винесли тягар Другої світової війни.
Друга світова війна, в якій узяла участь 61 країна, серед них і Українська республіка, що входила до складу Радянського Союзу, належить до числа тих подій, що визначили маршрут світової історії в другій половині ХХ століття й суттєво впливають на неї й до сьогодення.
У геостратегічних та воєнних планах нацистської Німеччини Україні відводилася особливо важлива роль. Ще в своїй програмній праці «Майн кампф» (вийшла друком у 1924 році) майбутній фюрер, ставлячи питання про завоювання Німеччиною світового панування і закликаючи до війни, наголошував: «коли ми говоримо про завоювання нових земель у Європі, ми, звичайно, можемо мати на увазі насамперед тільки Росію і ті окраїнні держави, що їй підлеглі». Цілком зрозуміло, що до числа підвладних Німеччині у майбутньому «нових земель» Гітлер включав і Україну.
- Details
- Written by Олена Абразумова
75 років тому на європейському континенті замовкли гармати. Було здобуто перемогу над нацизмом у Другій світовій війні.
Згадуючи всіх, хто ціною своїх життів зупинив коричневу чуму та захистив від неї майбутнє людства, пам’ятаємо, що серед полеглих у найкривавішій у світовій історії війні — від восьми до десяти мільйонів українців.
Схиляючи голову перед пам’яттю тих, хто загинув у роки воєнного лихоліття, ми вшановуємо й тих, хто пройшовши важкими дорогами війни, повернувся до мирної праці, у тому числі і до нашого університету (тоді педагогічного інституту).
На превеликий жаль, час невблаганно йде вперед і нинішні студенти вже не застали у навчальних аудиторіях викладачів — учасників війни. Роки і підірване здоров’я забрали від нас людей, чий характер і доля пройшли нелегке випробування страшною за своєю жорстокістю і кровопролиттям війною.
Про них тепер ми лише згадуємо і бережемо світлу пам’ять. У ці травневі дні слів щирої вдячності і глибокої шани заслуговують фронтовики, усі, хто боронив рідну землю і трудився для Перемоги в тилу, у повоєнні та наступні роки чесно і сумлінно працював у колективі, були його душею, зразком високих громадянських і моральних якостей.
- Details
- Written by Олена Абразумова
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.
Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої – війна це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.
Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно вже шість років і ми не маємо права програти, бо, як і 75 років тому, захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.
Read more: День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
- Details
- Written by Олена Абразумова
До 16 травня 2020 року Офіс Програми академічних обмінів імені Фулбрайта приймає анкети на конкурс Fulbright Graduate Student Program - cтипендії на навчання в американських університетах від одного до двох років на здобуття ступеня магістра.
Післядипломна освіта в США (graduate studies) є поєднанням навчання з індивідуальною дослідницькою працею. Система цього рівня освіти передбачає широкий спектр можливостей: здобуття магістерського ступеня (master’s program); навчання за суміжною спеціальністю; підготовка до кваліфікаційних іспитів і вступу до аспірантури (doctorate program).
- Details
- Written by Олена Абразумова
Створення Ради Європи 5 травня 1949 р. стало важливою подією в міжнародних відносинах, однак її рішення носили рекомендаційний характер, а вся її діяльність була ускладнена «холодною війною». Дальший розвиток західноєвропейської інтеграції міг відбуватися двома шляхами. За першим акцент падав на створення військово-політичного об’єднання за участю Західної Німеччини (ФРН). Було зрозумілим, що Західна Європа ще не готовою була для такої політичної і військової інтеграції на наднаціональній основі, тому процес пішов за другим варіантом: з економічної сфери, щоб згодом включити і політичні інститути. Економічна інтеграція була покликана прискорити процес реконструкції, сприяти створенню в Західній Європі стабільної соціально-економічної ситуації, включити ФРН в західний блок і разом з тим забезпечити Франції деякі гарантії відносно її партнера-суперника. Брали до уваги також необхідність протидії Радянському Союзу і комунізму.
- Details
- Written by Олена Абразумова
Проєкт інтерв'ю «Кава з директором» продовжується в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.
Керівник кожного з інститутів та факультетів за чашкою кави розповість про університетське життя.
Ви дізнаєтеся про те, якими видатними викладачами і випускниками славляться наші інститути і які здобутки отримали студенти під час навчання. Вам розкажуть про особливості освітнього процесу та матеріально-технічну базу інституту, а також про те, де реалізують себе випускники ЧНУ. Звісно, в інтерв'ю не обійдеться без інформації про дозвілля студентів, діяльність студактиву тощо.
Read more: Запрошуємо на каву з директоркою ННІ міжнародних відносин, історії та філософії
- Details
- Written by Олена Абразумова
За ініціативи професора ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України Василя Мельниченка на сайті університету стартувала рубрика "На шляху до сторіччя", у якій публікуватимуться нариси науковців з історії ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Лариса Синявська, доктор історичних наук, професор, та Оксана Силка, доктор історичних наук, професор підготували дослідження про наукову бібліотеку університету.
Йдучи до 100-річчя університету і оглядаючи його історію, не можна обійти увагою надзвичайно важливий підрозділ, своєрідне інтелектуальне серце закладу — наукову бібліотеку. На своєму шляху книгозбірня знала різні часи — матеріальну скруту 1920-х, лещата тоталітарної системи 1930-х, воєнне лихоліття і повоєнну відбудову 1940-х років. Пам’ятною сторінкою університету є відновлення роботи бібліотеки після звільнення краю від нацистів.
Read more: Бібліотека університету у післявоєнний час (на шляху до 100-річчя)
- Details
- Written by Олена Абразумова
У зв’язку із продовженням карантину до 11 травня 2020 року реєстрація для складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови (ЄВІ) та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) перенесена та триватиме з 12 травня до 5 червня включно.
Реєстрація на ЄВІ та ЄФВВ відбуватиметься повністю онлайн.
Відтак вступники на магістратуру зможуть надіслати всі документи, необхідні для реєстрації на ЄВІ та ЄФВВ на офіційну електронну скриньку приймальної комісії, зазначену в ЄДЕБО та на сайті закладу вищої освіти, або з використанням іншого, визначеного закладом каналу зв’язку.
- Details
- Written by Олена Абразумова
ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ
для студентів, яким виповнилося 18 років (на 31.05.2020 р.), є закордонний паспорт, бажання пізнавати світ і себе!