СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ

Академічна характеристика дисципліни

Рік вивчення (курс)	Семестр	Кількість кредитів ECTS	Кількість годин						Кількість годин на тиждень	Форма підсумкового контролю	Система оцінювання
			Всього	Лекції	Лабораторні	Практичні	Семінарські	Самостійна робота
1	ІІ, ІІІ	7	210	34			50	126	3	Іспит	100-бальна, ECTS, національна (4-бальна)

Тип дисципліни – нормативна.

Викладач – Перехрест Олександр Григорович, доктор історичних наук, професор.

Мова вивчення – українська.

Форми організації освітнього процесу – лекції, семінарські заняття, самостійна робота, індивідуальні навчально-дослідні завдання (реферати), виконання курсової роботи.

Заплановані результати навчання: У результаті вивчення дисципліни (з огляду на її хронологічні межі) студент повинен:

• Розуміти роль спеціальних історичних дисциплін у процесі перетворення історичних знань у науку, у формуванні історичної науки, їх науково-теоретичного і практичного значення.
• Знати історія виникнення та розвитку спеціальних історичних дисциплін.
• Знати класифікаційні характеристики та особливості конкретних історичних дисциплін.
• Володіти методикою використання здобутих знань та практичних навичок у процесі вивчення дисципліни при опануванні окремих галузей історичної науки.
• Володіти методикою використання спеціальних історичних дисциплін у наукових дослідженнях.
• Вміти використовувати в процесі здобуті спеціальних історичних дисциплін знання та практичні навички при організації шкільних гуртків, музеїв та музейних кімнат проведенні просвітницької та краєзнавчої роботи.

Компетентності студента:

• вміння критично працювати з науковою літературою, писемними, картографічними, статистичними та іншими специфічними джерелами та матеріалами;
• здатність компаративного аналізу наукової літератури з історичних спеціальних дисциплін;
• спроможність встановлювати та аналізувати причини та наслідки найважливіших історичних подій і явищ, а також взаємозв’язок між ними ум контексті проблематики спеціальних історичних дисциплін;
• здатність прогнозувати і моделювати альтернативні варіанти відтворення історичних подій з використанням джерельної бази та методики спеціальних історичних дисциплін;
• здатність аргументовано доводити власну точку зору під час дискусії;
• вміння глибоко аналізувати різноманітні події, процеси і явища та робити відповідні власні судження і висновки у відповідності з проблематикою спеціальних історичних дисциплін;
• володіння навичками ведення науково-дослідної роботи з використанням науково-методичного інструментарію спеціальних історичних дисциплін;
• уміння застосовувати набуті знання для аналізу історичних явищ минулого та робити проекцію у сьогодення.
• володіти методикою спеціальних історичних дисциплін для вивчення явищ і подій новітньої історії (в плані використання національної державної символіки, відродження переосмислення крізь призму нової суспільної свідомості давніх народних обрядів, свят тощо.)

 

Змістові модулі (перелік тем):

Модуль 1. Предмет та методи вивчення дисципліни. Історична хронологія.

Тема 1. Предмет і основні завдання історичної хронології. Виникнення і розвиток хронології, як наукової дисципліни історичного циклу. Огляд літератури з хронології.

Тема 2. Поняття про час. Основні елементи його обчислення і лічби.

Тема 3. Системи лічби часу. Поняття про календар. Типи календарів і принципи їх побудови. Поняття ери. Види ер. Природні та штучні одиниці виміру, їх несумірність.

Тема 4. Історія календаря

Тема 5. Історія східнослов’янського літочислення

Тема 6. Методика хронологічних досліджень

Модуль 2. Палеографія

Тема 1. Предмет і завдання палеографії. Історія розвитку палеографії, як науки.

Тема 2. Історія виникнення та розвитку письма.

Тема 3. Письмо давніх слов’ян. Виникнення нового слов’янського письма. Роль Кирила і Мефодія у його створенні.

Тема 4. Слов’янські азбуки – глаголиця та кирилиця. Кириличне письмо та його основні види.

Тема 5. Матеріали і знаряддя письма. Техніка писання.

Тема 6. Рукописна середньовічна книга. Застосування палеографічного аналізу в процесі історичних досліджень.

Модуль 3. Геральдика

Тема 1. предмет і завдання геральдики, її місце і роль в системі спеціальних галузей історичної науки

Тема 2. Західноєвропейська, російська, радянська та пострадянська геральдика.

Тема 3. Герб як предмет вивчення геральдики.

Тема 4. Загальні правила геральдики.

Тема 5. Походження та історичні типи щитів. Види їх поділу.

Тема 6. Класифікація гербових фігур.

Тема 7. Розміщення фігур у щиті.

Тема 8. Правила блазонування (опису) гербів.

Тема 9. Теорія родової, державної та територіальної геральдики.

Тема 10. Герби в Росії, СРСР та Україні.

Модуль 4. Історична Метрологія

Тема 1. Предмет і завдання історичної метрології. Джерела її вивчення. Виникнення і розвиток метрології як спеціальної історичної дисципліни.

Тема 2. Виникнення мір у східних слов’ян і ступінь їх точності в докапіталістичні часи. Метрологія Стародавньої Русі у Х – на поч. ХІІ століть.

Тема 3. Східнослов’янська метрологія у ХІІ–ХV століттях.

Тема 4. Східнослов’янська метрологія у ХVІ–ХVІІ століттях.

Тема 5 – 6. Східнослов’янська метрологія у ХVІІІ – на поч. ХХ століть. Міжнародна метрична (десятична) система мір.

Модуль 5. Нумізматика

Тема 1. Нумізматика в системі історичних наук. Найдавніші монетні системи.

Тема 2. Монетний обіг на території східних слов’ян у ІІ – ХІІ ст. Руська грошово-лічильна система. Особливості монетного обігу в ХІІ – ХV ст.

Тема 3. Монетний обіг на українських землях та в Московській державі у XVI – XVII ст.

Тема 4. Монетний обіг на території України та Росії у XVIIІ ст. –поч. ХХ ст.

Тема 5. Особливості грошового обігу на території УНР та Радянської Росії у 1917–1921 рр. Радянська грошова система у 1922–1945 рр. Монетний обіг на західноукраїнських землях.

Тема 6. Грошова система СРСР у 1946–1991 рр. Становлення грошової системи незалежної України. Методика використання нумізматичного матеріалу.

Модуль 6.  Спеціальні історичні дисципліни (І частина).

Тема 1. Предмет і основні завдання антропоніміки.

Тема 2. Предмет і основні завдання археографії.

Тема 3. Предмет і основні завдання архівознавствоа.

Тема 4. Предмет і основні завдання берестології.

Тема 5. Предмет і основні завдання бібліографії історичної..

Тема 6. Предмет і основні завдання бібліотекознавства історичного.

Тема 7. Предмет і основні завдання боністики.

Тема 8. Предмет і основні завдання вексилології.

Тема 9. Предмет і основні завдання геортології.

Тема 10. Предмет і основні завдання герменевтики.

Тема 11. Предмет і основні завдання гомілетики.

Тема 12. Предмет і основні завдання джерелознавства історичного.

Тема 13. Предмет і основні завдання демографії історичної.

Тема 14. Предмет і основні завдання діловодства.

Тема 15. Предмет і основні завдання дипломатики.

Тема 16. Предмет і основні завдання документознавства.

Тема 17. Предмет і основні завдання епіграфіки.

Тема 18. Предмет і основні завдання епістології.

Тема 19. Предмет і основні завдання зброєзнавства.

Тема 20. Предмет і основні завдання іконографії.

Тема 21. Предмет і основні завдання історіографії.

Тема 22. Предмет і основні завдання картографії історичної

Тема 23. Предмет і основні завдання кінофотознавства.

Тема 24. Предмет і основні завдання книгознавства.

Модуль 7.  Спеціальні історичні дисципліни (ІІ частина).

Тема 25. Предмет і основні завдання кодикології історичної.

Тема 26. Предмет і основні завдання криптографії.

Тема 27. Предмет і основні завдання маргіналістики.

Тема 28. Предмет і основні завдання емблематики.

Тема 29. Предмет і основні завдання етноніміки.

Тема 30. Предмет і основні завдання літописознавства.

Тема 31. Предмет і основні завдання медальєрики.

Тема 32. Предмет і основні завдання музеєзнавства.

Тема 33. Предмет і основні завдання мемуаристики.

Тема 34. Предмет і основні завдання неографії.

Тема 35. Предмет і основні завдання ономастики.

Тема 36. Предмет і основні завдання папірології.

Тема 37. Предмет і основні завдання просопографії.

Тема 38. Предмет і основні завдання символіки.

Тема 39. Предмет і основні завдання сфрагістики.

Тема 40. Предмет і основні завдання текстології.

Тема 41. Предмет і основні завдання топоніміки.

Тема 42. Предмет і основні завдання уніформознавства військового.

Тема 43. Предмет і основні завдання фалеристики.

Тема 44. Предмет і основні завдання філателії.

Тема 45. Предмет і основні завдання філігранології.

Тема 46. Предмет і основні завдання філокартії історичної.

Тема 47. Предмет і основні завдання фольклористики.

Тема 48. Предмет і основні завдання фонодокументалістики.

Тема 49. Предмет і основні завдання челобитознавства.

 

 

Рекомендована література

. Рекомендована література

До теми: „Вступ до курсу „Спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни”

1. Введение в специальные исторические дисциплины. – М., 1990.
2. Введенский Л., Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни.Короткий курс. – К., 1963.
3. Вспомогательные исторические дисциплины: историография и теория. – К., 1988.
4. Вспомогательные исторические дисциплины. – Л., 1968–1990. – Вып. 1–XX.
5. Кобрин В. Б., Леонтьева Г. А., Шорин П. А. Вспомогательные исторические дисциплины. – М., 1984.
6. Перехрест О. Г. Зародження і розвиток історичної хронології // Вісник Черкаського університету. Серія соціально-гуманітарної науки. Вип.6 – Черкаси, 1998.
7. Перехрест О. Г. Історична хронологія: Навч. посібник. – Черкаси, 1999.
8. Перехрест О. Г. Історична хронологія: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Черкаси, 2004.
9. Пронштейн А. П., Данилевский И. Н. Вопросы теории и методики исторического исследования. – М., 1986.
10. Пронштейн А. П. Использование вспомогательных дисциплин при работе над историческими источниками: 2-е изд. – М.,
11. Пронштейн А. П., Кияшко В. Я. Вспомогательные исторические дисциплины. – М., 1973.
12. Янин В. Я. Очерки комплексного источниковедения. – М., 1977.

До дисципліни „Історична хронологія”

1. Бережков Г. Г. Хронология русского летописания. – М., 1963.
2. Бикерман Э. Хронология древнего мира. – М., 1976.
3. Бондаренко Г. Спеціальні (допоміжні ) історичні дисципліни. – Луцьк, 1997.
4. Буткевич А. В., Зеликсон М. С. Вечные календари. – М., 1969.
5. Буткевич А. В., Ганьшин В. Н., Хренов Л. С. Время и календарь. – М., 1961.
6. Введенский А., Дядиченко В., Стрельский В. Допоміжні історичні дисципліни. Короткий курс. – К., 1963.
7. Володимиров Н. В. Календарь: прошлое, настоящее, будущее. – М., 1987.
8. Гусарова Т. П. Хронология / Введение в специальные исторические дисциплины. – М., 1990. – С.174–189.
9. Ермолаев И. П. Историческая хронология. – Казань, 1980.
10. Завельский Ф. С. Время и его измерение. – М., 1977.
11. Заремба С. З. До питання про теорію і методику хронологічних досліджень // Український історичний журнал. – 1974. – № 2.
12. Історична хронологія. Хрестоматія. Укладач Перехрест О. Г. – Черкаси, 1999.
13. Каменцева Е. И. Хронология. – М., 1967.
14. Каменцева Е. И. Русская хронология.(Справочное пособие.) – М., 1960.
15. Климишин И. А. Календарь и хронология. – Изд. 3-е. – М., 1990.
16. Климишин І. А. Календар природи і людини. – Львів, 1975.
17. Кобрин В. Б., Леонтьева Г. А., Шорин П. А. Вспомогательные историчские дисциплины. – М., 1984.
18. О введении в Российской республике западноевропейского календаря //Декреты Советской власти. – Т.1. – М., 1957.
19. Пронштейн А. П., Кияшко В. Я. Хронология. – М., 1981.
20. Перехрест О. Г. Зародження і розвиток історичної хронології // Вісник Черкаського університету. Серія соціально-гуманітарної науки. Вип.6 – Черкаси; 1998.
21. Перехрест О. Г. Історична хронологія : Навч. посібник. – Черкаси, 1999.
22. Перехрест О. Г. Історична хронологія : Навч. посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Черкаси, 2004.
23. Селешников С. И. История календаря и хронология. – Изд. 3-е. – М., 1977.
24. Стрельский В. І., Титаренко П. Г. Історія календаря. – К., 1975.
25. Хронология // Советская историческая энциклопедия. – М., 1965.
26. Сюзюмов И. Я. Хронология всеобщая. Пособие к практическим занятиям для студентов. – Свердловск, 1971.
27. Титаренко П. Г. Історія календаря в Росії і на Україні в зв’язку з загальною історією календарів. – К., – 1972.
28. Цыбульский В. В. Календари и хронология стран мира. – М., 1982.
29. Черепнин Л. В. Русская хронология. – М., 1944.

До дисципліни „Палеографія”

1. Апанович Є. М. Рукописная светская книга ХУІІІ века на Украине.- К., 1983.
2. Бернштейн С. Б. Констянтин Философ и Мефодий. Начальные главы из истории славянской письменности. – М., 1984.
3. Буквицы древнерусского письма. – М.,1984.
4. Введенський А., Дядиченко В., Стрельский В. Допоміжні історичні дисципліни. – К., 1963.
5. Гаряєва М. А. Эпохи в зеркале письменности. – М., 1990.
6. Древнерусская книжная миниатюра в государственном историческом музее. – Вып. І–ІХ. – М., 1979–1988 (комплект открыток) .
7. Дирингер Д. Алфавит. – М., 1975.
8. Добиаш-Рождественская О. А. История письма в средние века. – М., 1987.
9. Житие Кирила и Мефодия. – М., 1975.
10. Жуковская Л. П. Развитие славяно-русской палеографии. – М.,1963.
11. Запаско Я. П. Орнаментальне оформлення української рукописної книги. – К., 1960.
12. Запаско Я. П., Мацюк О.Я. Львівські стародруки: Книгознавчий нарис. – Львів: Каменяр, 1983.
13. Ісаєвич Я. Д. Літературна спадщина Івана Федорова. – Львів: Вища школа., 1989.
14. Истрин В. А. Возникновение и развитие письма. – М., 1965.
15. Истрин В. А. 1100 лет славянской азбуки. – М., 1988.
16. Карский Е. Ф. Славянская кириловская палеография. – М., 1979.
17. Кісь Я. П. Палеографія. – Львів, 1975.
18. Кріль М. М. Основи палеографії. – К., 1995.
19. Клепиков С. А. Филиграни и штемпели на бумаге русского и иностранного производства ХVII–ХХ вв. – М.: Изд. Всесоюз. книж. палаты, 1959.
20. Клепиков С. А. Филиграни на бумаге русского производства ХVIII-начала ХХ века. – К.: Наука, 1978.
21. Кобрин В. Б., Леонтьева Г. А., Шорин П. А. Вспомогательные исторические дисциплины. – М.,
22. Мацюк О. Я. Папір та філіграні на українських землях (ХУІ – початок ХХ ст.). – К.: Наук. думка, 1974.
23. Павленко Н. И. История письма.-Минск: Вішэйш. шк.,
24. Панашенко В. В. Палеографія українського скоропису другої половини ХVII ст. – К.: Наук. думка, 1974.
25. Победов О. И. Миниатюры русских исторических рукописей. – М., 1965.
26. Рейсер С. А. Русская палеография нового времени (Неография). – М.: Высш. шк., 1982.
27. Сборник документов для практических занятий по источниковедению истории СССР. – М.: Высш. шк., 1980.
28. Сказание о начале славянской письменности. – М.: Наука, 1981.
29. Смотрицький М. Граматика. – К.: Наук. думка, 1979 (Факсиміле 1619 р.).
30. Тихомиров М. Н., Муравьев А. В. Русская палеография. – М.: Высш. шк., 1982.
31. Фридрих И. История письма. – М., 1979.
32. Черепнин Л. В. Новгородские берестяные грамоты как исторический источник. – М.: Наука, 1969.
33. Черепнин Л. В. Русская палеография. – М.: Госполитиздат, 1956.
34. Щепкин В. Н. Русская палеография. – М.: Наука, 1967.
35. Янин В. Л. Я послал тебе бересту. – М.: Изд-во МГУ, 1975.

До дисципліни „Історична метрологія”

1. Белозерская таможенная грамота (21 мая 1497 г.) // Российское законодательство Х–ХХ веков. – М.: Юрид. Лит., 1984. – Т. 2.
2. Каменцева Е. И., Устюгов Н. В. Русская метрология. – М., 1965.
3. Новгородский устав великого князя Всеволода о церковных судах, людях и мерилах торговки // Российское законодательство Х–ХХ веков. – Т.1.
4. О введении международной метрической десятичной системы мер и веса // Декреты Советской власти. – Т. III.
5. Русская Правда // Российское законодательство Х–Х веков. – Т. 1.
6. Сидоренко О. Ф. Історична метрологія Лівобережної України ХVIII ст. – К.: Наук. думка, 1975.
7. Сидоренко О. Ф. Про стан вивчення української метрології // Український історичний журнал. – 1970. – № 5.
8. Черепнин Л. В. Русская метрология. – М., 1944.
9. Чертов А. Т. Международная система единиц измерения. – М., 1963.
10. Щостьин Н. А. Очерки истории русской метрологии ХІ–ХХ веков. – М.: Изд-во стандартов, 1975.

До дисципліни „Геральдика”

1. Арциховский А. В., Коротков Ю. Н., Луппол А. Н. Герб ⁄⁄ Большая Советская Энциклопедия. – Т. 1–30. ⁄ Гл. ред. А. М. Прохоров. – 3-е изд. – М.: Сов. Энциклопедия, 1971. – Т. 6. – С. 248–250,илл.
2. Бабенко А. Г. До питання емблематики радянських міст ⁄⁄ В кн.: Історичні джерела та їх використання. – Вип. 6. – К., 1971.
3. Бабенко А. Г. Радянське емблеми як історичне джерело ⁄⁄ Архіви України. – 1967. – № 2. – С. 21–26.
4. Благодір О. Українські клейноди ⁄⁄ Хроніка 2000: Наш край. – 1992. – Вип. 1. – С. 120.
5. Большаков А. М. Вспомагательные исторические дисциплины. – Л., 1924.
6. Братко-Кутинський О. А. Нащадки Святої Трійці. – К.: Вид. Міжнародного товариства „Білий птах”, 1992. – 85 с.
7. Братко-Кутинський О. А. Символіка світо-будови. Українська традиція. ⁄⁄ Людина і світ – 1991. – № 7. – С. 31–38; № 8. – С. 16–21; № 9. – С. 38–43; № 11. – С. 35–40; № 12. – С. 24–29.
8. Бузало В. Й. Невідомі сторінки українських відзнак ⁄⁄ Трибуна. – 1992. – № 6. – С. 27.
9. Ватуля Б. С. До 50-річчя державного герба УРСР ⁄⁄ УІЖ. – 1969. – № 2. – С. 126–128.
10. Введенский А. А. Вспомагательные исторические науки в работе архивистов ⁄⁄ Вопросы архивоведения. – 1962. – № 2.
11. Введенський А. А., Дядиченко В, Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни. – К, 1963.
12. Воронец Е. Н Четырехсотлетие Российского Государственного герба. ⁄⁄ Московские ведомости. – 1987. – № 204.
13. Вспомагательные исторические дисциплины: историография и теория. – К.: Наукова думка, 1988. – 280 с.
14. Геральдический альбом ⁄ Г. Вилинбахов ⁄⁄ Вокруг света. – 1990. – №№ 2, 4, 6, 8; 1991. – №№ 4, 9.
15. Геральдический альбом ⁄ Ю. Курасов ⁄⁄ Вокруг света. – 1990. – №№ 10, 12; 1991. – №№ 2, 10, 11; 1992. – № 2.
16. Герб г. Киева (ХVІІ ст.) ⁄⁄ В кн.: Хижняк З. І. Києво-Могилянська академія. – К., 1981. – С. 17.
17. Герб государственный СССР ⁄⁄ Большая Советская Энциклопедия. – Т. 1–30. ⁄ Гл. ред. А. М. Прохоров. 3-е изд. – М. : Сов. Энциклопедия, 1971. – Т. 6. – С. 350.
18. Гербы городов ⁄⁄ Наука и жизнь. – 1974. – №№ 2,10; 1975. – №№ 10,12; 1976. – № 11; 1982. – № 6; 1985. – № 12; 1986. – № 7; 1993. – № 9.
19. Гетьмани України: Комплект з 16 плакатів-портретів ⁄ Авт.-упор.: Ярова Г. І., Кардаш І. В., Верьовка Л. С. – К.: Україна, 1991.
20. Гломозда К. Ю., Яневський Д. Б. Історичні гербові вдзнаки та епрапорові барви України ⁄⁄ УІЖ. – 1990. – №. 4. – С. 43–55.
21. Гломозда К. Ю., Яневський Д. Б. Історичні гербові вдзнаки та епрапорові барви України (Українська національна символіка: походження, традиції, доля) ⁄⁄ В кн.: Минуле України: відновлені сторінки. – К, 1991. – С. 26–60.
22. Гломозда К. Ю., Яневський Д. Б. Українська національно-державна символіка: особливості історичної традиції ⁄⁄ Філософська та соціологічна думка. – 1990. – № 1. – С. 92–101; № 2. – С. 107–115; № 3. – С. 103–111.
23. Джеджула Ю., Замлинський В. Герби гетьманів України ⁄⁄ Сіл. обрії. – 1990. – № 11. – С. 21–22.
24. Джеджула Ю., Замлинський В. Давні герби українських міст ⁄⁄ Сіл. обрії. – 1990. – № 9. – С. 21, 4-тий вкл. арк..; № 10. – С. 21.
25. Драчук В. С. Рассказывает геральдика. – М. : Наука, 1997. – 256 с.
26. Драчук В. С. Системы знаков Северного Причерноморья: тамгообразные знаки северопонтийской перифирии античного мира первых веков нашей эры. – К. : Наукова думка, 1975. – 176 с.
27. Драчук В. С. Таємниці геральдики. – К., 1974.
28. Думин С. В. [Рец. на кн.] А. Титов. Городская геральдика Белоруссии ⁄⁄ Вопросы истории. – 1991. – № 2⁄3. – С. 245–246.
29. Ерошкин Н. П. История государственных учреждений дореволюционной России [Деят. Герольдмейстерской Конторы]. – М. 1965; 2-е узд. – М., 1968. – С. 82; 3-е узд. – М., 1983.
30. Зайцев Б. П. Перша емблема Радянської Армії ⁄⁄ Архіви України. – 1967. – № 5.
31. Зайцев Б. П. Перший герб Радянської Армії ⁄⁄ Архіви України. – 1967. – № 4
32. Зайцев Б. П., Саратов І. Ю. Герби нашого міста [Харків] ⁄⁄ Прапор. – 1981. – № 8. – С. 119–122.
33. Замлинський В., Дмитрієнко М. Геральдика України ⁄⁄ Україна. – 1992. – № 14. – С. 1–2.
34. Каменцева Е. И., Луппол А. Н. Герб государственный ⁄⁄ Советская историческая энциклопедия. – Т. 1–30. ⁄ Гл. ред. Е. М. Жуков. – М.: Сов. Энциклопедия, 1963. – Т. 4. – С. 238–255.
35. Каменцева Е. И., Луппол А. Н. Как создавался советский герб ⁄⁄ Вопросы истории. – 1962. – Т. 4. – С. 255–256.
36. Каменцева Е. И.,Устюгов Н. В. Русская сфрагистика и геральдика. – М., 1963. – 2-е изд. – М.: Высшая школа, 1974. – 264 с.
37. Клейноди України: З історії державної і національної символіки: Комплект з 33-х кольорових худ. листівок ⁄ Авт.: О. П. Білецький, К. Ю. Гломозда, В. Ф. Жмир та ін.; Відпов. ред. Ю. Д. Прилюк. – К., 1991.
38. Климкевич Р. Діяльність Михайла Грушевського в царині української геральдики і сфрагістики ⁄⁄ Український історик. – 1966. – № 1⁄2. – С. 87.
39. Коротков Ю. Н. Геральдика ⁄⁄ Большая Советская Энциклопедия. – Т. 1–30. ⁄ Гл. ред. А. М. Прохоров. 3-е изд. – М. : Сов. Энциклопедия, 1971. – Т. 6. – С. 342–344.
40. Крип’якевич І. П. До питання про герб Львова ⁄⁄ Архіви України. – 1968. – № 1. – С. 44–45.
41. Левандовский А. Из теории геральдики ⁄⁄ Наука и жизнь. – 1979. – № 3. – С. 92–96.
42. Лукомский В. К. Геральдика ⁄⁄ Большая Советская Энциклопедия. – 1-е изд. – М., 1929. – Т. 15. – С. 423.
43. Макаров А., Церковер Е. Колори планети [Про держ. прапори різних країн та історію їх походження] ⁄⁄ Всесвіт. – 1963. – № 5. – С. 57–67.
44. Макаров А., Церковер Е. Цвета планеты. – М., 1964.
45. Овсыэнко О. Ф., Румянцева В. В. До питання про походження гербів міст Лівобережної України ⁄⁄ УІЖ. – 1979. – № 2. – С. 78–83.
46. Петренко М. З. Пам’ятки мистецтва як джерело української геральдики ⁄⁄ УІЖ. – 1970. – № 10. – С. 104–109.
47. Похлебкин В. В. Из истории советской эмблематики: Исторический очерк ⁄⁄ Вопосы истории. – 1978. – № 3. – С. 81–97.
48. Похлебкин В. В.Международная символика и эмблематика. – М.: Междунар. отношения, 1989. – 304 с.
49. Румянцева В. Атрибути козацької символіки: Герби міст ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1988. – № 6. – С. 40–41.
50. Румянцева В. Візитки сучасності: Герби міст ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1988. – № 12. – С. 44–45.
51. Румянцева В. Домна, золоті терези, кінь: Герби міст ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1988. – № 11. – С. 44–45.
52. Румянцева В.З родоводу гербів ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1988. – № 1. – С. 58–61.
53. Румянцева В. Загадки гласних символів: Герби міст ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1988. – № 7. – С. 47–48.
54. Румянцева В. І минуле, й сьогодення: Герби міст ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1988. – № 4. – С. 40–41.
55. Румянцева В. Львів: Герби міст України ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1988. – № 3. – С. 40–41.
56. Румянцева В. В., Овсієнко О. Ф. Про давні герби Києва ⁄⁄ Архіви України. – 1980. – № 3. – С. 63–65.
57. Румянцева В. В. Про розвиток геральдики і емблематики міст України ⁄⁄ УІЖ. – 1977. – № 8. – С.76–83.
58. Савчук Ю. „Орел”, „Погонь” і „Мисаїл-архангел” ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1993. – № 1. – С.7.
59. Сергійчик В. Архангел (архистратиг) Мисаїл: Національна символіка України ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1990. – № 6. – С. 39–41.
60. Сергійчик В. Золотий лев [з історії герба міста Львова] ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1990. – № 7. – С. 42–43.
61. Сергійчик В. Козак із самопалом: Національна символіка України ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1990. – № 8. – С. 46–48.
62. Соболева Н. А. Об авторе „Русской геральдики” ⁄⁄ В кн.: Лакиер А. Б. Русская геральдика. – М.: Книга, 1990. – С. 371–398.
63. Соболева Н. А. Российская городская геральдика ⁄⁄ Вопросы истории. – 1976. – № 3. – С. 49–63.
64. Соболева Н. А. Российская городская и областная геральдика ХVІІІ– ХІХ вв. – М.: Наука, 1981. – 262 с.
65. Соболева Н. А. Из истории герба Российской империи ⁄⁄ Наука и жизнь. – 1980. – № 2. – С. 22–23.
66. Соболева Н. А. Про геральдику и городские гербы ⁄⁄ Наука и жизнь. – 1991. – № 1. – С. 40–42.
67. Стависький В. І. Біля витоків давньоруської державної символіки ⁄⁄ Філософська і соціологічна думка. – 1991. – № 5. – С. 98–112.
68. Стрельський В. І. Геральдика ⁄⁄ В зб.: Допоміжні історичні дисципліни. – К., 1963. – С. 151–164.
69. Стрельский В. И. Геральдика и сфрагистика в научной работе историков (По материалам украинских архивов и других научных учреждений) ⁄⁄ Вопросы архивоведения. – 1963. – № 2.
70. Стрельський В. І. Емблематика: Помічники історії ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1973 – № 6. – С. 40–42.
71. Стрельський В. І. Емблеми розповідають ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1965 – № 10. – С. 39.
72. Стрельський В. І. Символи, герби, емблеми: походження геральдичних знаків ⁄⁄ Наука і суспільство. – 1979 – № 1. – С. 46–47.
73. Тираспольская И. З. Геральдика ⁄⁄ Советская историческая энциклопедия ⁄ Гл. ред. Е. М. Жуков. – М.: Сов. Энциклопедия, 1963. – Т. 4. – С. 233–235.