Методичне забезпечення навчального процесу

ІСТОРІЯ ЕТНОЛОГІЇ

 

Академічна характеристика дисципліни

Рік вивчення (курс)

Семестр

Кількість

кредитів ECTS

Кількість годин

Кількість годин на тиждень

Форма підсумкового контролю

 

Система оцінювання

Всього

Лекції

Лаборатор

ні

Практичні

Семінарські

Самостійна робота

 

М

 

ІІ

 

3

 

120

 

16

 

 

 

18

 

86

 

3

 

Залік

100-бальна, ECTS,

національна (4-бальна)

Тип дисципліни – нормативна.

Викладач – Івангородський Костянтин Васильович, кандидат історичних наук, доцент.

Мова вивчення – українська.

Форми організації освітнього процесу – лекції, семінарські заняття, самостійна робота, індивідуальні навчально-дослідні завдання (реферати), виконання магістерської роботи.

Заплановані результати навчання: У результаті вивчення дисципліни (з огляду на її хронологічні межі) студент повинен:

  • вивчення зародження, становлення та розвитку етнологічної думки на різних етапах;

  • окреслювати специфіку парадигмальних підходів основних наукових шкіл та напрямів, що сформувалися в межах етнологічної науки від її появи до сьогодення;

  • виокремлювати теоретично-методологічні та практичні підходи в межах основних національних етнологічних осередків, зокрема британської, французької, американської та української етнологічної парадигм наукового пізнання;

  • ґрунтовно аналізувати умови та фактори зародження етнологічних знань;

  • характеризувати проблеми та методику різних етнологічних концепцій, теоретичні та методологічні позиції основоположників різних шкіл і напрямів, розвиток їхніх поглядів наступниками;

  • давати оцінку ролі окремих учених, які внесли основоположні зміни до розвитку етнологічної науки, знати їхні основні праці;

  • класифікувати і   характеризувати  основні   відмінності   основних наукових напрямів розвитку етнології в ХХ – на початку ХХІ ст.;

  • усвідомлювати вплив тих чи інших шкіл на сучасну етнологічну науку;

  • розуміти загальне та специфічне у межах розвитку української етнологічної науки на різних етапах;

  • усвідомлювати значення   етнології   в   системі   соціогуманітарних дисциплін, зокрема в межах сучасної історіографії.

 

Компетентності студента:

  • вміння критично працювати з науковою літературою, писемними, картографічними, статистичними та іншими специфічними джерелами та матеріалами;

  • здатність компаративного аналізу наукової літератури з етнологічної проблематики;

  • спроможність встановлювати та аналізувати специфічну методику історіографічного дослідження в етнологічному контексті;

  • здатність аргументовано  доводити   власну   точку   зору   під   час дискусії.

  • вміння глибоко аналізувати різноманітні події, процеси і явища та робити відповідні власні судження і висновки;

  • володіння навичками ведення науково-дослідної роботи;

  • уміння застосовувати набуті знання для аналізу історичних явищ минулого та робити проекцію у сьогодення.

 

Змістові модулі (перелік тем):

Модуль 1. Історія зарубіжної етнології в ХІХ – на початку ХХІ ст.

Тема 1.1. Розвиток етнологічної науки в домодерний період

Тема 1.2. Перші етнологічні школи та напрями в ХІХ – на початку ХХ ст.

Тема 1.3. Історія розвитку британської і американської етнології.

Тема 1.4. Зарубіжна етнологія на сучасному етапі.

Модуль 2. Українська етнологія

Тема 2.1. Становлення етнологічної науки в першій половині ХІХ ст.

Тема 2.2. Розвиток етнології в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Тема 2.3. Українська радянська етнологія

Тема 2.4. Сучасна українська етнологія

 

Рекомендована література

Основна:

  1. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. – М., 1983

  2. Горленко В.Ф.   Нариси  з   історії   української  етнографії  та   російсько- українських зв’язків. – К., 1964

  3. Лурье С.В. Историческая этнология. – М., 1997

  4. Основи етнодержавознавства / За ред. Ю. І. Римаренка. – К., 1997

  5. Тоакрев С.А. История зарубежной этнографии. – М., 1978

 

Додаткова:

  1. Белков А.П. О методе построения теории этноса // Этносы и этнические процессы. – М., 1993

  2. Бойко В. Критика основних напрямків буржуазної етнопсихології (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) // Народна творчість та етнографія (Далі – НТЕ). – 1967. – №6

  3. Бромлей Ю.В. По поводу одного «автонекролога» // Знамя. – 1988. – № 12. – С. 229 –232

  4. Васильев В.И. Теоретические и источниковедческие проблемы изучения этнической истории // Советская Этнография (Далі – СЭ). – 1990. - №6

  5. Воропай О. Етнографія – наука про націю // Визвольний шлях. – 1963. – №3. – С. 265 – 275.

  1. Гумилёв Л.Н. Биография научной теории или автонекролог // Знамя. – № 4. – С. 202 – 216.

  1. Євтух В.Б. Етнічний ренесанс: випадковість чи закономірність? // Всесвіт. – 1990. – № 7. – С. 147 –151 

  2. Євтух В.Б., Шамшур О.В. Буржуазні теорії й концепції етносоціального розвитку США // НТЕ. – 1982. - №4

  3. Заринов И.Ю. Время искать общий язык (проблема интеграции различных этнических теорий и концепций) // Этнографическое Обозрение (Далі. – ЭО). – 2000. - № 2.

  1. Заседателева Л.Б. К юбилею профессора В.В.Пименова этнолога- исследователя и педагога // Вестник Московского университета. Серия 8.– 2000. – № 5. – С. 3 –7

  2. Итс Р.Ф. Введение в этнографию. – Л., 1974

  3. Івангородський К.В. Зародження західноєвропейської етнологічної думки (друга половина XVIII – перша половина ХХ ст.) // Вісник Східноукраїнського національного університету. – Луганськ, 2005. – № 4. – С. 50 –56

  4. Івангородський К.В. Труднощі сучасної української етнології і місце в ній теорії етносу та проблематики етносоціальних процесів (історіографічний аспект) // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. – К.-Хмельницький, 2002. – Т. 8. – Ч. ІІ. – С.188 –202

  5. Калиновская К.П., Марков Г.Е. Африка Лео Фробениуса. Путь научного подвижничества // Восток. – 2001. – № 5. – С. 89 –101

  6. Картунов О. Етнічність // Мала енциклопедія етнодержавознавства / Під ред. Ю. І. Римаренко. – К., 1996. – С. 59.

  1. Козлов В.И. Пути околоэтнической пассионарности (о концепции этноса и этногенеза, предложенной Л. Н. Гумилёвым) // СЭ. – 1990. – № 4. – С. 94 – 110.

  2. Критика буржуазных теорий национализма и расизма. – М., 1976.

  3. Крюков М.В. Этничность, безэтничность, этническая непрерывность // Расы и народы (Далі – РИН).– Вып. 19. – М., 1989

  4. Лашук Л.П. Історико-соціологічний принцип розрізнення та інтеграції «етнічного» і «національного» // НТЕ. – 1976. – № 6. – С. 15 – 23.

  1. Леви-Стросс К. Структурная антропология. – М., 1985

  2. Майборода О.М. Критика буржуазних концепцій етногенезу українського народу. – К., 1987

  3. Мала енциклопедія етнодержавознавства / Під ред. Ю. І. Римаренко. – К., 1996.

  4. Марков Г.Е. Взлёт и падение теории – немецкая этнология на рубеже веков. Лео Фробениус // ЭО. – 1998. – № 4.

  1. Марков Г.Е. Немецкая этнология на рубеже веков: поиски новых путей. Фридрих Ратцель // ЭО. – 1997. – № 3.

  1. Никишенков А.А. Эдуард Эванс-Притчард и противоречия этнографического познания // ЭО. – 1997. – №3

  1. Очерки истории русской этнографии, фольклористики и антропологии. – Вып. 1. – М., 1956. – С. 30 – 71

  2. Павленко Ю.В. Історія  світової   цивілізації:  Соціокультурний  розвиток людства. – К., 1996

  3. Петров В. Методологічно-світоглядні напрями в українській етнографії та фольклористиці ХІХ – ХХ ст. // НТЕ. – 2000. – № 4. – С. 70 –75

  4. Пономарьов А.П. Українська етнографія. - К., 1994

  5. Росінський О. Народознавча наука за півстоліття // НТЕ. – № 5. – С. 60 – 63.

  1. Рудницька Т. Етнос    і     нація:    спроба    понятійно-термінологічного розмежування // Соціологія: теорія, методи. – 1998. – №3

  2. Савченко А. Семь лет рядом со Львом Гумилёвым // Новый мир. – 1996. – № 2. – С. 241 –250

  3. Садохин А.П., Грушевицкая Т.Г. Этнология. – М, 2000

  4. Семёнов Ю.И. Этнополитология: трудный путь становления новой научной дисциплины // Отечественная история. – 2001. – № 6. – С. 170 –178

  5. Слёзкин Ю. Советская этнография в нокдауне: 1928 – 1938 // ЭО. – № 2. – С. 113 – 126.

  1. Соколовский С.В. Парадигмы этнологического знания // ЭО. – 1994. – № 2

  2. Сталин И.В. Марксизм и национальный вопрос // Сталин И.В. Сочинения. – М., 1946. – Т. 2. – С. 290 – 367.

  1. Судьба теории и зигзаги истории (Беседа с доктором исторических наук Л.Гумилёвым) // Социально-этнические проблемы и природа. – М., 1988. – С. 3 – 12, 63 –70

  2. Тишков В.А. Горизонты российской этнологии. К 70-летию Института Этнологии и антропологии РАН // Новая и новейшая история. – 2002. – №5. – С. 3 – 18.

  1. Тишков В.А. О феномене этничности // ЭО. – 1997. – № 3. – С. 3 – 21.
  2. Федосеев А.А. Современная американская буржуазная политология. – Л., 1989.
  1. Ципук В.   Проблема   ідентичності   у   західних   англомовних  джерелах (філософсько-соціологічний аналіз) // Українські варіанти. – 1998. – № 1
  2. Чеснов Я.В. Н. Н. Чебоксаров в науке и жизни // ЭО. – 1997. – № 3. 44.Шевченко О. Бунт географії, або етнічний міф у добу історичного колапсу // Вісник НАН України. – 1997. – № 7 – 8. – С. 50 – 61.
  3. Шнирельман В.А. Злоключения одной науки: этногенетические исследования и сталинская национальная политика // ЭО. – 1993. – № 3. – С. 52 – 68.