Студентські гуртки

Зміст статті

На базі ННІ функціонують студентські наукові гуртки та групи за інтересами, в яких кожен студент може інтелектуально та творчо самореалізуватися. Детальніше на наступних сторінках:


Наукове товариство студентів та аспірантів


Міждисциплінарна соціогуманітарна лабораторія

 

Метою діяльності  Міждисциплінарної соціогуманітарної лабораторії є:

  • Розвинути міждисциплінарну основу вивчення сучасної візуальної культури.
  • Створити умови для інтеграції сучасних арт-практик та наукових дисциплін, що дозволить оволодіти навичками опису та аналізу візуальних образів, отримати інструментарій для використання візуального матеріалу в інтердисциплінарних дослідженнях та для проведення соціального експерименту.
  • Забезпечити формування розширених можливостей естетичного сприймання та візуального мислення.
  • Дослідити засоби поглиблення історизму візуального мислення, відчуття зв᾿язку поколінь, спадковості традицій у часі.

Проекти дають можливість адаптувати нові знання до динамічних змін сучасної культури, працювати в індустрії творчості в умовах нової парадигми споживання і виробництва, включають нові сфери – моду, телебачення, дизайн, медіа-мистецтва, урбаністичні простори, створюють проблемне поле для інтерпретації візуальних артефактів і концепцій візуального. Основними активами стають бренд, імідж, стиль, соціальне проектування.

Програма побудована на взаємній детермінації

матеріалів навчальних курсів «Естетосфера візуальної культури», «Філософія культури», «Філософія психоаналізу», «Естетична культура особи та шляхи її формування», «Етика», «Естетика», «Історія та теорія зарубіжної культури», «Історія української культури»

та лабораторій з соціально-орієнтованих практик «Мистецтво та естетичне сприймання», «Черкащина: відома і невідома історія», «Кіноклуб Центру гендерних досліджень і комунікацій», «Гендерні відносини: архетип, стереотип, ідентичність», «Філософія художньої творчості як школа візуальної герменевтики: творчі зустрічі, інтерв᾿ю, персональні виставки».

У рамках напряму проводяться конференції, наукові семінари, самоосвітні заходи, виставкові та соціально-орієнтовані проекти, тренінгові заходи.

На основі спільних проектів з Черкаським обласним художнім музеєм студентами було організовано та проведено соціально-орієнтовані молодіжні заходи «Картонна коробка-1» (2012), «Грані часу» (2013), «Бабусина скриня» (2014), «Україна моїми очима» (2014), «Антилюдина або «Картонна коробка -2» (2015), «Я-традиція» (2016); «Залежність» (2017); в простір університету впроваджуються виставкові проекти «Жіноча суб᾿єктивність» (Т.Сосуліна), «Філософія любові» (Є.Васильченко); проводяться творчі зустрічі з художниками М.Гладьком, В.Цимбалом, О.Шепеньковим, М.Дзвоником та ін.

Участь у проектах дає можливість формувати та вдосконалювати проектне мислення, формулювати смисли культури візуальними засобами, створювати умови для соціального експерименту.

Результати є можливість висвітлити на сторінках  Музейного альманаху (1-7 випуск) та Матеріалах Всеукраїнської конференції з візуальної культури, яка традиційно проводиться раз на два роки у спільному форматі з фестивалем графічного дизайну та сучасного мистецтва. Конференції присвячено актуальним проблемам сучасної візуалогії, її філософським, психологічним, мистецтвознавчим аспектам; спрямовано на формування візуальної грамотності, компетентності та проектного мислення.

«Візуальність в умовах соціокультурних трансформацій» (2009)

«Візуальність у контексті культурних практик» (2011)

«Візуальність в українській культурі: статус, динаміка, контексти» (2013)

«Екологія візуальності: стратегії, концепти, проекти» (2015)

«Музей як візуальний текст культури» (2017)

Участь у програмі дає можливість здобути навички для роботи як в практичній сфері культури (креативний менеджмент, арт-куратор, керівник соціально-орієнтованого проекту, спеціаліст з питань культурної політики) так і в галузі вивчення теоретичних аспектів розвитку візуальної культури та семіотичних форм її існування.

Теми, які замовляються для обговорення можуть також відображати культурні пріоритети країн прийому (студенти з яких навчаються в нашому вузі).

Програма забезпечується кафедрою філософії та релігієзнавства ЧНУ ім. Б. Хмельницького

Модератори Міждисциплінарної соціогуманітарної лабораторії:

к. філос. н., доцент кафедри філософії та релігієзнавства О. А. Пушонкова

к. і. н., доцент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки М. В. Захарченко

 

«Логотерапія мистецтвом» - новий напрям, що дає можливість продовжити ознайомлення з культурними, філософськими, психологічними концептами, такими як: «життєвий шлях», «прокрастинація», «залежність», «філософія споживання», «псі-нарцисизм», «традиція» тощо. Особливістю напряму є те, що розкриття змісту цих концептів відбувається через мистецтво, яке дає відповіді на багато питань, або формулює нові, по-справжньому важливі для нас питання.

Логотерапія мистецтвом - це практика самопізнання в умовах перманентного карантину, у якому ми усі перебуваємо.

Куратор напряму "Логотерапія мистецтвом" - Оксана Пушонкова.

Заходи інтерактивної просвітницької платформи Черкаського обласного художнього музею традиційно відвідують студенти ННІ історії, міжнародних відносин і філософії. Деякі з них запропоновано і організовано студентами ("Дзеркала" (травень, 2019), "Геніальність і злодіяння" (жовтень, 2019), «Жарти в культурних практиках: межі допустимого або філософія смішного на пострадянському просторі» (лютий, 2019).

Рубрика оновлюється раз на тиждень. Кожного разу ми звертаємося до різних понять: "ескапізм", «соціальна мімікрія», «цнота і цнотливість», «дружба», «прощення» тощо. Зазвичай студенти пропонують нові теми і їх візуальні рішення. У такий спосіб вчимося переживати і розкривати сенси через мистецтво!

Детальніше про наші заходи на сайті ЧОХМ у рубриці "Логотерапія мистецтвом".

 Перелік тем зустрічей за 2019\2020 рр.:

  1. Ескапізм або практики втечі у добу перманентного карантину 
  2. Фігура жертви у суспільстві споживання (за мотивами розвідок Рене Жерара та у творчості Володимира Яковця) 
  3. Обійми: грані дотику 
  4. Кубик Рубіка: у мистецьких пошуках алгоритму Бога 
  5. Про автентичність або "код" козака Мамая 
  6. Чуттєвість. Чоловіче і жіноче в фантастичних образах О. Отнякіної-Бердник
  7. «Неофольк» М.Маценка або чуттєві виміри абстракції 
  8. Дім. Український всесвіт Івана Кулика
  9. Сучасний художник. Хто він?
  10. Ефект задавнення. «Король з синім левом» Бориса Егізаряна
  11. Квітотерапія. У чому таємнича сутність квітки?
  12. Практики «спільного мислення».Діалогічні виставкові проєкти 
  13. Річ і Людина в «суспільстві споживання» (до філософії візуальних образів Івана Марчука)
  14. Національна географія Олега Тістола 

"За лаштунками історії мистецтв"

З 2014/2015 рр. навчального року при кафедрі археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького діє студенський гурток «За лаштунками історії мистецтв». Куратором гуртка є доцент, кандидат історичних наук Захарченко М. В. Учасники гуртка – студенти ННІ історії і філософії, які цікавляться історією світової культури в цілому та культурою Європи зокрема. У рамках діяльності гуртка, окрім наукових засідань, студенти постійно працюють над різноманітними культурологічними презентаціями, відбуваються екскурсії художніми музеями Черкащини та України, відвідування Черкаського обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Всіляко підтримується ініціатива студентів стосовно тематики майбутніх засідань. У соціальній мережі студентами заснована спільнота, яка присвячена діяльності гуртка, в ній зокрема пропонується тематика засідань.

Тематика засідань – це ініціатива самих студентів. Для прикладу: «10 найдорожчих картин в історії мистецтва», «Заборонені кохання: особистості, долі, почуття», «Відомі жінки, за спинами яких стояли чоловіки», «Відомі чоловіки, за спинами яких стояли жінки», «Містика в історії живопису» та низка інших тем, обраних учасниками гуртка. Студенти готують низку цікавих доповідей та презентацій.

Протягом першого року діяльності гуртка учасниками були ініціативні та креативні студенти: Кузьменко Анастасія, Шарпінський Сергій, Дінова Вікторія, Коберник Михайло, Чоботарьова Вікторія, Мишко Ігор, Тарасенко Тетяна, Лялька Владислав, Войденко Юлія, Десятніков Максим, Ключник Богдана, Білобров Тарас, Сараєва Анна, Ігнатенко Олександр.

На більшості засідань присутні викладачі нашого інституту, які також готують цікаві доповіді або ж розповідають свої життєві історії в руслі теми у дружній атмосфері, смакуючи каву.

Одне з перших засідань гуртка відвідала заступник директора з наукової роботи доц. Іржавська А. П., яка була приємно вражена рівнем підготовки та надзвичайною зацікавленістю студентів питаннями історії світової культури: «Сьогодні, 15.10.2014 р., об 11.00 в ауд. 506 відбулося перше засідання культурологічного гуртка "За лаштунками історії мистецтв" (керівник доц. Захарченко М. В.). У затишній, дружній атмосфері та невимушеній обстановці студенти четвертого курсу обговорювали тему: "10 найдорожчих картин в історії мистецтва».

Засідання відбуваються раз на місяць.

 Інформація на кафедрі АСГІН (504 ауд.)

ЗАПРОШУЮТЬСЯ ВСІ БАЖАЮЧІ!

 


Студентський науковий гурток кафедри історії України

Студентський науковий гурток при кафедрі історії України під керівництвом проф. Драч Оксани Олександрівни проводить роботу в науковому, організаційному, виховному та громадському напрямках. Членами гуртка в різні часи були студенти ННІ історії та філософії: Коваленко Анастасія, Джулай Валентин, Поляруш Дмитро, Виноградова Інна, Брижатова Тетяна, Шаматова Анастасія, Слободяник Тетяна, Бондарчук Ярослав, Богатиренко Олег.

Основною формою реалізації навчально-наукової роботи є засідання членів гуртка, які проводяться щомісяця. Тематика кожного засідання формулюється в залежності від інтересів його учасників. Тому теми для обговорення обирають самі студенти, що стимулює дослідницький інтерес кожного гуртківця. Основною проблематикою досліджень виступає антропологічний вимір історичного процесу, в тому числі його гендерної складової. Найбільш актуальними темами обговорення стали: «Історія повсякдення – новий напрям історіописання: становлення, методичні засади, персоналії», «Жінка в національній та світовій історії», «Університети в європейському освітньому просторі: історія становлення, організаційні засади й академічні свободи», «Освітній простір сучасної цивілізації: організаційні засади, суб’єкти та методики навчання» та інші.

Засідання завжди проводяться в дискусійному стилі; таким чином, студенти вчаться не лише правильно виражати свою думку, а й доводити її істинність своїм опонентам, вправляються в ораторському мистецтві. При цьому особливо запеклі дискусії розгортаються щодо гендерної проблематики. Наприклад, на засіданні, присвяченому «Жінці в національній та світовій історії», гуртківці висловлювали різні думки щодо ролі жінки в різних аспектах суспільного життя. Вони детально проаналізували роль жіноцтва на найяскравіших етапах історії.

Цікаво, що в ході засідання між учасниками гуртка – студентами та студентками – розгорілася жвава дискусія щодо погляду на жінку, як дієву особу історичного процесу. Чоловіча половина гуртка ставила під сумнів думку, щодо впливу жінок на розгортання історичних подій через обмеженість їх суспільно-політичних прав, проте жіноча половина на чолі з проф. Драч Оксаною Олександрівною змогла довести хибність такої думки на конкретних прикладах з української та світової історії.

Учасники студентського наукового гуртка беруть участь в різноманітних науково-дослідних проектах, таких як проект  досліджень «Соціальні практики формування ґендерної чутливості й толерантності в традиційному українському суспільстві модерного періоду», дослідна тема кафедри історії України «Український історичний процес у теоретико-методологічних студіях, джерелах та історіографії країн Центрально-Східної Європи».

Студенти-гуртківці є активними учасниками різних наукових заходів як в стінах університету: Всеукраїнська конференція молодих істориків «Богданівські читання», науково-практична конференція «Великий терор 1937 – 1938 років» (Виноградова Інна, Джулай Валентин, Коваленко Анастасія); так і поза його межами: Всеукраїнська олімпіада з педагогіки (Джулай Валентин), міський дебатний турнір «Кубок Черкас» (Коваленко Анастасія) тощо.

Студенти-учасники гуртка публікують свої роботи в різних наукових виданнях ЧНУ ім. Б. Хмельницького, зокрема в студентському науковому виданні «Родзинка», «Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки», періодичних українських виданнях.

Громадський напрям роботи гуртка певний час очолювала  Виноградова Інна, голова студентської ради ННІ історії та філософії.

 

План роботи гуртка кафедри історії України

на 2020-2021 рр.

Засідання № 1 «Особистість в історії: теорії впливовості (пасіонарності), умови реалізації і значення в суспільно-політичному розвитку»

Дата проведення: жовтень 2020 року (середа – 14. 30)

Питання до обговорення:

  1. Наукові підходи до інтерпретації видатної особистості: богообраність, теорія пасіонарності, теорія творчої меншості, концепції психоісторії, синергетичні моделі, контрфактуральна історія.
  2. Олександр Македонський, Юлій Цезар, Наполеон – видатні-полководці, політики, творці світових імперій.
  3. Ісус Христос, Будда, Пророк Моххамед – месіанство в історії.
  4. В. Ульянов (Ленін), А. Гітлер, Й. Сталін, Б. Муссоліні – злі генії, харизматичні лідери чи випадок історії ХХ ст.?

 

 

Засідання № 2 «Голодомор 1932-1933 р. - геноцид українського народу радянським режимом»

Дата проведення: листопада 2020 року (середа – 14.30)

    Питання до обговорення:

  1. Історіографія проблематики голодомору 1932-1933 р. в Україні: новітні тенденції.
  2. Наукові дискусії щодо оцінки демографічних наслідків голодомору-геноциду.
  3. Українська сільська інтелігенція в умовах голодомору.
  4. Повсякденне буття українців в умовах голодомору 1932-1933 р.: стратегії виживання.
  5. Голодне дитинство 1932-1933 р.: прихована правда.

 

 

 

Засідання № 3 «Історія українського війська: становлення, боєздатність та персоналії»

 Дата проведення: грудень 2020 року (середа – 14. 30)

    Питання до обговорення:

  1. Військовий досвід княжої доби в контексті Середньовічної історії.
  2. Українське козацтво та його видатні представники. Військове мистецтво українських козаків: традиції та новації.
  3. Українські гетьмани як полководці.
  4. Українські військові у війнах ХІХ – початку ХХ ст.
  5. Перша світова війна й Україна: визначальні операції і персоналії.
  6. Армія УНР: здобутки військового досвіду.

 

 

Засідання № 4 «Університети України в контексті європейських освітніх практик»: до 100-річчя ЧНУ імені Богдана Хмельницького

Дата проведення: лютий 2021 року (середа – 14.30)

    Питання до обговорення:

  1. Етапи функціонування Острозької академії: персоналії викладачів і учнів, освітні здобутки.
  2. Організаційна структура і навчально-виховна діяльність Києво-Могилянської академії (колегіуму).
  3. Університети України ХІХ – початку ХХ ст.: історія, видатні викладачі і студенти.
  4. Вищі жіночі курси в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: історія становлення, повсякдення курсисток, персоналії випускниць.
  5. ЧНУ ім. Богдана Хмельницького – 100 років історії: історія розвитку, осмислення досягнень і перспектив.

 

 

 

Засідання № 5 «Гендерні аспекти світової і національної історії: (пере)осмислити жінку минувшини»

Дата проведення: березень 2021 року (середа – 14.30)

Питання до обговорення:

  1. Соціальна місія жінки доби античності. Повсякденне життя римлянки.
  2. Жінка Середньовіччя: компаративний аналіз становища та ролі в західноєвропейській і русько-українській традиції.
  3. Приватне життя жінки ранньомодерного і модерного часу: наречена, дружина, мати.
  4. Видатні представниці української і світової історії: соціальна біографія.

 

Засідання № 6 «Соціокультурний вимір історії: нові проекти ХХ ст.»

Дата проведення: квітень 2021 року (середа – 14.30)

Питання до обговорення:

  1. Світова історіографія першої половини ХХ ст.: кінець «золотого віку», об’єктивізмі, структуралізм і соціальна історія.
  2. «Нова соціальна історія» у Великобратанії та її особливості. Аналіз робіт істориків-марксистів Е. Томпсона, К. Хілла, Е. Гобсбаума, Дж. Рюде, Р. Хілтона. Історія сім’ї та локальна історія в Англії (К. Райтсон, Д. Левін, Ч. Фітьян-Адамс, А. Дайєр). Напрацювання Кембриджської групи з історії народонаселення і соціальної структури (П. Леслетт, Дж. Хайнал).
  3. Психоісторія як напрям «нової наукової історії». Теорія авторитарної особистості Е. Фромма. Концепція ідентичності Е. Еріксона. Психоаналітичні інтерпретації фашизму. Аналіз творчого доробку Ллойда деМоса.
  4. Білефельдська соціально-історична школа німецької історіографії (Г.-У. Велер, Ю. Кокка, Г.Ю. Пуле). Німецька історична антропологія (А. Людтке, Х. Медика, Ю. Шлюмбома).
  5. Сучасна мікроісторія: представники (Е. Лєруа Ладюрі, Н.З. Девіс і П. Берк) й основні ідеї. Італійська мікроісторія (К. Гінзбург, Дж. Леві, Е. Гренд, К. Поні, С. Черутті): аналіз засадничих праць.
  6. Історична антропологія у працях сучасних російських дослідників (Ю. Безсмертний, А. Гуревич, І. Данилевський, М. Копосов, М. Кром, Б. Могильницький).

 

Засідання № 7 «Друга світова війна й Україна: проблема колективної пам’яті»

Дата проведення: травень 2021 року (середа – 14.30)

Питання до обговорення:

  1. Ставлення населення України до проблем, пов’язаних із Другою світовою війною.
  2. Друга світова війна й історична пам’ять в Україні: аналіз бібліографії.
  3. Колективні та індивідуальні моделі пам’яті.
  4. Культурна пам’ять про Другу світову війну.
  5. Аспекти політики пам’яті в Україні

 

«Людина на Балканах: національні ідеї та міжнародні відносини»

(кер. доцент Сухушина О.В.)

 

Протягом трьох років в Інституті функціонує науковий студентський гурток «Людина на Балканах: національні ідеї та міжнародні відносини».

У попередньому навчальному році засідання групи були присвячені двом темам. Перша – «Виникнення та реалізація «Великої ідеї» балканських народів». На зустрічах  студенти обговорювали виникнення, основні положення та реалізацію зовнішньополітичної програми І. Гарашанина, котра з часом була трансформована в національну ідею «Велика Сербія»;  походження і складові  ідеї «Велика Болгарія». Керівник гуртка розповіла про подібні національні ідеї у інших народів Балкан.

Друга тема роботи групи  була присвячена міжнародній  проблемі – «Радянсько-югославський конфлікт 1948–1949 років: політико-ідеологічна війна чи конфлікт особистостей?». Студенти висвітлили витоки та передумови конфлікту,  утворення та роль Інформбюро в засуджені політики югославських діячів, фази конфлікту та міжнародні його наслідки. Керівник прокоментувала сучасні  і радянські наукові оцінки конфлікту, розповіла про внутрішню ситуацію в Югославії напередодні конфлікту.

В наступному році виповнюється 30 років розпаду двох багатонаціональних держав – Югославії і СРСР.  План роботи студентської наукової групи на 2020-20121 н. р. скорегований на висвітлення причин, етапів, підсумків розпаду Югославії.  

На двох перших засідання групи  мова йшла про національні протиріччя Югославії протягом всього часу її існування. Студенти розглянули витоки і прояви непорозуміння між сербами і хорватами у міжвоєнні часи, характер національних протиріччя між іншими народами Югославії за часів  правління Й. Тіто. Керівник групи поділилася своїми напрацюваннями з теми «Сербський колабораціонізм в роки фашистської окупації».

Трете засідання  посвячено  безпосередньо темі розпаду Югославії. Національне питання в Югославії напередодні  розпаду   (1980–1991 рр.)  було висвітлене ст. 4 курсу   Олександром Сопілка, а про причини, основні події, наслідки  громадянської війни в Боснії і Герцеговині  (1992–1995 рр.) доповідав ст. Іван Передрій. Керівник групи розповіла про оцінку пересічних громадян Хорватії, з якими вона спілкувалася під час відвідування країни, відносно розпаду Югославії і подальших подій на її території

                          

Публікації О. Сухушиної  (по Балканам)

  1. Сухушина О. Світло і присмерк першої Балканської війни 1912–1913 рр. / О. Сухушина // Овчаренко О. І. З історії війн першої половини ХХ століття: деякі питання міжнародних відносин / Овчаренко О. І., Сухушина О. В. Земзюліна Н. І. – Черкаси, 2018. – С. 110–127.
  2. Сухушина О. Друга Балканська війна 1913 р.: ціна амбіцій і стратегічних розрахунків / О. Сухушина // З історії війн … – С. 128–141.
  3. Сухушина О. Франц Фердинанд  д’Есте:  деякі  штрихи  до  біографії  та поглядів  у контексті внутрішньої і зовнішньої політики Австро-Угорщини/ О. Сухушина // З історії війн …  – С. 142–176.
  4. Сухушина О. Югославія між Німеччиною та СРСР (1940–1941 рр.) / О. Сухушина // З історії війн … – С. 337– 355.
  5. Сухушина О. Колабораціоністи Сербії / О. Сухушина // З історії війн … - С. 356–372.

В 2013–2014 рр. працювала в бібліотеці м. Загреб над темою «Франц Фердинанд: історія життя і вбивства»


Студентська науково-проблемна група "Актуальні питання історії світових війн"

З 2011–2012 навчального року при кафедрі всесвітньої історії та міжнародних відносин ЧНУ ім. Б. Хмельницького працює студентська науково-проблемна група «Актуальні питання історії світових війн». Керівник групи доцент кафедри О. І. Овчаренко. До участі в роботі групи були залучені як студенти, котрі працювали над тематикою кваліфікаційних і дипломних робіт з історії світових війн, так і ті студенти, які виявили до цього певний інтерес. Ряд студентів, учасників наукової проблемної групи, публікували наукові статті в збірнику матеріалів всеукраїнської наукової конференції молодих вчених «Родзинка».

Керівник проекту доцент О. І. Овчаренко виступав з лекціями на теми: «Підготовка вступної частини наукової роботи», «Визначення і аналіз основних проблем наукової теми», «Технічне оформлення наукової роботи». У роботі групи брали участь викладачі інших кафедр. Доцент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки О. В. Сухушина виступала в різні роки з такими доповідями: «Відбір документів та літератури до теми наукового дослідження», «Підготовка висновків наукового дослідження», «Методика аналізу історіографії і джерельної бази наукової проблеми». Як правило, напередодні наукової конференції молодих вчених «Родзинка» на засіданнях групи обговорюються теми доповідей учасників проблемної групи, а наприкінці навчального року керівником групи підводяться підсумки її роботи.

Значна частина доповідей студентів присвячені особливостям вступу і участі в Першій світовій війні країн Європи, Азії і Америки: «Боснійська криза 1908–1909 рр. і її наслідки», «Перша Балканська війна 1912–1913 рр. і її вплив на міжнародні відносини», «Друга Балканська війни 1913 рр. і її вплив на міжнародні відносини на Балканах», «Румунія в міжнародних відносинах 1914–1916 рр.», «Вихід із війни союзників Німеччини (Болгарії, Туреччини, Австро-Угорщини)», «Дипломатичні маневри Німеччини і Комп’єнське перемир’я», «Зовнішня політика США: від нейтралітету до вступу в Першу світову війну (1914–1917 рр.)», «Османська імперія в політиці великих держав (1907–1914 рр.)» та інші.


Студентський археологічний клуб 

 

У 2018 р. на базі ННІ міжнародних відносин історії та філософії, з ініціативи професора А. Г. Морозова було відновлено діяльність археологічного клубу. Президентом клубу тоді було обрано студента 1-Б курсу – Попова Максима. Діючими членами клубу є: Катерина Чистякова, Віталіна Постоєнко, Ярослав Моца, Вячеслав Соколов, Єлизавета Циганник, Дмитро Захарченко, Богдан Шкеліберда, Богдан Коваль, Богдан Нетудихатка, Олексій Семеренко.

Студенти два рази на місяць проводять засідання клубу під керівництвом А. Морозова. На зустрічах обговорюються актуальні питання історичної науки та археології. Кожне засідання має специфічну тематику. Окрім зазначеного, члени археологічного клубу беруть участь у розкопках трипільської, середньо-стогівської та черняхівської культури.

Детальніше: https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/1317-siaivo-doslidzhennia-parostkiv-khrystyianstva-v-ukraini.htmlhttps://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/1291-shchodo-priorytetiv-podalshoi-naukovo-doslidnoi-roboty.htmlhttps://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/1226-arkheolohichnyi-klub.htmlhttps://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/1129-studenty-instytutu-zdiisnyly-arkheolohichnu-rozvidku.htmlhttps://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/999-tsykl-ekskursii-muzeiem-arkheolohii-instytutu-istorii-i-filosofii-dlia-pershokursnykiv-universytetu.htmlhttps://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/955-prezident-arkheologichnogo-klubu-proviv-ekskursiji-dlya-studentiv-ekonomistiv.htmlhttps://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/951-cherkas-ki-vipuskniki-v-gostyakh-u-studentiv-arkheologiv.html

 


Студентське життя складається не тільки з навчального процесу, лекцій, семінарів, практик і т. п., важливе місце у ньому посідає і позааудиторна діяльність, студентські клуби, студії, гуртки. Саме така форма роботи спонукає майбутніх археологів, істориків, педагогів до вдосконалення навиків ведення наукового дослідження, вміння вести аргументовану дискусію, втамовувати жагу допитливості, отримати можливість неформального спілкування з колегами різних курсів навчання, розкрити і вдосконалити свої сильні сторони, презентувати себе, як професіонала та й просто цікаво і корисно провести час. Це платформи, на яких студенти ще більше можуть зануритися у пенати омріяної професії і відточувати свої професійні компетентності шляхом глибшого занурення у таємниці Кліо.

Одним із таких місць є генеалогічна студія, яка почала свою роботу у вересні 2019 року під керівництвом к.і.н., доцентки кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Лисиці Лариси Григорівни.

Засідання членів студії відбуваються щомісяця. На них обговорюються різноманітні теми генеалогії та основ соціального етикету, а саме:

  • Завдання генеалогії та її джерела. Становлення та розвиток генеалогічної науки.
  • Методика генеалогічного дослідження.
  • Генеалогія правлячих династій історії України та світові історії.
  • Генеалогія правлячих династій на прикладі популярних кінофільмів: міфи чи реальність.
  • Родовід та легенда моєї родини.
  • Генеалогія української нації: шлях.
  • Системи соціального етикету (одяг, уніформи, титулування).
  • Нагороди як складова частина систем соціального етикету.
  • Визначення ступенів споріднення родини
  • Та інші теми, які студенти пропонують для розгляду.

Чи цікаво тобі дізнатися про своїх предків, походження сім’ї, укласти свій родовід? Так? Тоді ти можеш звернутися до професіоналів, які це зроблять за тебе, за немалі, до речі, кошти. А бо ж долучайся до учасників студії та стань сам таким професіоналом!

Тож, запрошуємо всіх зацікавлених до співпраці!