Hовини

18 травня 2017 р. відбулося розширене засідання вченої ради ННІ історії і філософії. Нагодою до позачергового засідання стали Дні науки, які традиційно проходять в університеті в середині травня. Директор інституту проф. Земзюліна Н. І. окреслила здобутки та проблеми інституту у цей не простий для вітчизняної вищої школи час. Керівники наукових шкіл прозвітували про результати річної роботи.

Дбаючи про забезпечення студентів-істориків новою науковою літературою, колектив інституту подарував Науковій бібліотеці імені Михайла Максимовича книги з історії українського козацтва та мистецтва. Свої напрацювання передала до фондів бібліотеки і Т. М. Нераденко, яка презентувала колективу інституту свої напрацювання з археології Середньої Наддніпрянщини та української етнології.

На вчену раду завітали і меценати інституту – представники Аграрної партії України (Полозов В. О.), які до свята подарували науковій та студентській громаді інституту необхідне технічне обладнання.

Із нагоди свята науковці і студенти, які мають значні досягнення, отримали подяки інституту.

Детальніше: Розширене засідання вченої ради інституту

18 травня 2017 р. відбулось чергове засідання наукової проблемної студентської групи «Актуальні проблеми  Першої світової війни (1914-1918 рр.)» (наукові керівники - канд. іст. наук,  доценти  О. І. Овчаренко, О. В. Сухушина).

З доповіддю «Владайське повстання 1918 р.» виступила доц. О. В. Сухушина. Студент 4 курсу Владислав Рак  розкрив тему «Танки в Першій світовій війні». Після основних виступів відбулося обговорення окреслених проблем.

Детальніше: Наукова студентська група провела чергове засідання

25 травня 2017 р. о 13-00 год. (ауд. 506)

«ОСВІТНІЙ ПРОСТІР СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ: ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ, СУБ’ЄКТИ І МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ»

Питання до обговорення:

Шкільна система сучасної Фінляндії: принципи навчання і результативність освіти.

Освіта Канади: традицій і новації.

Освіта провідних європейських держав (Британія, Франція і ФРН): типи ВНЗ і їхня доступність, становище студентства.

Американська освітня модель: засади організації і контроль якості освіти.

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій,  привернення  уваги  суспільства  до  трагічних  подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної   ідеології,   відродження   національної   пам’яті, утвердження нетерпимості до  будь-яких  проявів  насильства проти людства та у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних  репресій  1937-1938  років, на підтримку ініціативи громадськості. Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали  масові  репресії, які чинились сталінським режимом та його провідниками в Україні у 30-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 197 617 осіб, з них приречено до страти – 122 237 громадян. Левову частку цих вироків виносили саме «трійки» НКВС. Впродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева. Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 30-х – в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. Традиційно, в День пам’яті жертв політичних репресій вищі особи держави покладають квіти до національного меморіального заповідника «Биківнянські могили». Покладання квітів до пам’ятних знаків відбувається також по всій країні, проходять жалобні віче і церемонії.

18 травня 2017 року об 11.00 в 514 ауд.

відбудеться чергове засідання студентського гуртка «За лаштунками історії мистецтв» (керівник - доц. М. В. Захарченко).

Тема зустрічі: «А доля їхня – доля України: відважні, горді постаті жіночі. Соломія Крушельницька, Марія Заньковецька, Наталія Ужвій, Олена Теліга, Марія Приймаченко».

Запрошуємо усіх бажаючих!

 

 

17 травня 2017 року о 13.00 в ауд. 518 відбудеться 

науково-практичний семінар викладачів і студентів Навчально-наукового інституту історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

«РОСІЙСЬКІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 р. У КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ»