Hовини

У ході розширеного засідання Вченої ради ННІ історії і філософії, що відбулося 18 травня 2017 року, колектив інституту передав до наукової бібліотеки ім. М. Максимовича надзвичайно цінні та затребуванні видання – «Історію кримських татар. У 4-х т.» В. Е. Возгріна (2013) та «Історію українського козацтва . Нариси у 2-х томах» (2006).

Детальніше: Подарунок бібліотеці

 

Студенти та викладачі ННІ історії і філософії долучилися до святкування Всесвітнього дня вишиванки, що цього року відзначався 18 травня. Свято покликане популяризувати українську культуру і традиції.

Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. 

Детальніше: День вишиванки 2017

17 травня відбувся науково-практичний семінар викладачів і студентів ННІ історії і філософії на тему: «Російські революції 1917 р. у контексті світової історії». Роботу семінару було відкрито вступним словом завідувача кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин А. П. Іржавської та вітанням директора ННІ Н. І. Земзюліної.

Учасники заходу презентували широкому загалу  результати свого наукового пошуку у формі доповідей та повідомлень. Масштабність наукової зустрічі засвідчує кількість  заявлених тем: від викладачів – 13 виступів, від студентів та аспірантів – 20.

Деякі методологічні аспекти окресленої у заголовку семінару проблеми висвітлив професор І. А. Фареній у доповіді «Лютневі події 1917 р.: революція і переворот». Відгомін подій Російських революцій у країнах Центральної та Східної Європи простежив доцент О. І. Овчаренко. Позицію українських політичних партій в умовах постлютневої активізації українського визвольного руху проаналізував професор О. Г. Перехрест.

Детальніше: Відбувся науково-практичний семінар «Російські революції 1917 р. у контексті світової історії»

18 травня 2017 р. відбулося розширене засідання вченої ради ННІ історії і філософії. Нагодою до позачергового засідання стали Дні науки, які традиційно проходять в університеті в середині травня. Директор інституту проф. Земзюліна Н. І. окреслила здобутки та проблеми інституту у цей не простий для вітчизняної вищої школи час. Керівники наукових шкіл прозвітували про результати річної роботи.

Дбаючи про забезпечення студентів-істориків новою науковою літературою, колектив інституту подарував Науковій бібліотеці імені Михайла Максимовича книги з історії українського козацтва та мистецтва. Свої напрацювання передала до фондів бібліотеки і Т. М. Нераденко, яка презентувала колективу інституту свої напрацювання з археології Середньої Наддніпрянщини та української етнології.

На вчену раду завітали і меценати інституту – представники Аграрної партії України (Полозов В. О.), які до свята подарували науковій та студентській громаді інституту необхідне технічне обладнання.

Із нагоди свята науковці і студенти, які мають значні досягнення, отримали подяки інституту.

Детальніше: Розширене засідання вченої ради інституту

18 травня 2017 р. відбулось чергове засідання наукової проблемної студентської групи «Актуальні проблеми  Першої світової війни (1914-1918 рр.)» (наукові керівники - канд. іст. наук,  доценти  О. І. Овчаренко, О. В. Сухушина).

З доповіддю «Владайське повстання 1918 р.» виступила доц. О. В. Сухушина. Студент 4 курсу Владислав Рак  розкрив тему «Танки в Першій світовій війні». Після основних виступів відбулося обговорення окреслених проблем.

Детальніше: Наукова студентська група провела чергове засідання

25 травня 2017 р. о 13-00 год. (ауд. 506)

«ОСВІТНІЙ ПРОСТІР СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ: ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ, СУБ’ЄКТИ І МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ»

Питання до обговорення:

Шкільна система сучасної Фінляндії: принципи навчання і результативність освіти.

Освіта Канади: традицій і новації.

Освіта провідних європейських держав (Британія, Франція і ФРН): типи ВНЗ і їхня доступність, становище студентства.

Американська освітня модель: засади організації і контроль якості освіти.

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій,  привернення  уваги  суспільства  до  трагічних  подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної   ідеології,   відродження   національної   пам’яті, утвердження нетерпимості до  будь-яких  проявів  насильства проти людства та у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних  репресій  1937-1938  років, на підтримку ініціативи громадськості. Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах. Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали  масові  репресії, які чинились сталінським режимом та його провідниками в Україні у 30-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 197 617 осіб, з них приречено до страти – 122 237 громадян. Левову частку цих вироків виносили саме «трійки» НКВС. Впродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева. Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 30-х – в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. Традиційно, в День пам’яті жертв політичних репресій вищі особи держави покладають квіти до національного меморіального заповідника «Биківнянські могили». Покладання квітів до пам’ятних знаків відбувається також по всій країні, проходять жалобні віче і церемонії.

18 травня 2017 року об 11.00 в 514 ауд.

відбудеться чергове засідання студентського гуртка «За лаштунками історії мистецтв» (керівник - доц. М. В. Захарченко).

Тема зустрічі: «А доля їхня – доля України: відважні, горді постаті жіночі. Соломія Крушельницька, Марія Заньковецька, Наталія Ужвій, Олена Теліга, Марія Приймаченко».

Запрошуємо усіх бажаючих!

 

 

17 травня 2017 року о 13.00 в ауд. 518 відбудеться 

науково-практичний семінар викладачів і студентів Навчально-наукового інституту історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

«РОСІЙСЬКІ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 р. У КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ»

Студент першого курсу, Травкін Руслан, на міських змаганнях з атлетичної гімнастики серед дитячо-юнацьких клубів, виборов перше місце у ваговій категорії до 67,5 кг. Не зважаючи на те що, вага Руслана 62 кілограми, його результат у жимі штанги лежачи 93 кілограми, дозволив впевнено здобути перемогу.

Вітаємо та бажаємо подальших успіхів!

Детальніше: Вітаємо з першим місцем!

Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Вранці 18 травня 1944 року силами НКВС розпочалася депортація кримських татар з батьківщини. За офіційними даними було виселено 183 155 осіб, головним чином в Узбекистан; невеликі групи татар було виселено в Казахстан, Таджикистан та в Росію. За наслідками депортації загинуло, за різними даними, від 15 до 46% татар.
Формальною причиною депортації, проведеної Народним комісаріатом внутрішніх справ СРСР за постановою Державного Комітету Оборони СРСР №ГОКО-5859 від 11 травня 1944 року, були оголошені факти співпраці значної частини кримськотатарського населення з німецькими окупантами, дезертирування із Червоної армії, боротьба з радянськими партизанами.
Депортація розпочалась на світанку 18 травня і закінчилась о 16-00 20 травня - на збори давалось від кількох хвилин до півгодини, після чого людей вантажівками відвозили на залізничні станції, звідки ешелонами під конвоєм відправляли до місць заслання. Тих, хто не міг йти, розстрілювали на місці. Під час транспортування тримали впроголодь, а померлих ховали вздовж залізничних колій або просто скидали з вагонів.
За офіційними даними за два с половиною дні було виселено 183 155 осіб, з яких у дорозі померло 191. Депортація не торкнулась справжніх колабораціоністів - більшість з них була евакуйована в Німеччину, а ті, хто залишився на батьківщині, були виявлені органами НКВС у квітні-травні 1944 року і віддані під суд. Депортовані були і ті кримські татари, які повернулись в Крим із евакуації після відходу німців, а також ветерани війни - до 1946 року близько 9 тисяч з них, навіть ті, хто мав високі урядові нагороди, були вислані (в тому числі 254 офіцери); найвідоміші з ветеранів, такі як двічі Герой Радянського Союзу льотчик Амет-Хан Султан, не були депортовані, але отримали заборону на проживання в Криму.

Детальніше: 18 травня - День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу