Hовини

27 листопада у студентів І курсу подвійне свято – вони отримали залікові книжки і здали свій перший залік. Аудиторія, де відбувався підсумковий контроль із латинської мови, нагадувала справжній бджолиний вулик, де кожен студент намагався викластися на всі сто задля отримання заповітного заліку.

Отож вітаємо наших першачків із першим бойовим хрещенням та бажаємо успішної сесії!

Детальніше: Вітаємо першокурсників із першим заліком)))

Кафедра історії НаУКМАЦентр польських та європейських студій імені Єжи Ґєдройцястудентське наукове товариство гуманітаріїв «Potluck» запрошують студентів, аспірантів та «постдоків» до участі в Міжнародній науковій конференції для молодих дослідників «Досліджуючи минуле: нова соціальна історія на перехрестях методологічних віянь», яка відбудеться 22-23 березня 2018 р. у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Трансформаційні процеси, що розпочалися в історіографії на початку XX ст. під впливом розвитку соціології, заклали основи кардинального зміщення акцентів у розумінні минулого. Відходячи від історії «зверху», що вивчала переважно «великих» людей у «великих» державах, дослідники вперше звернули увагу на «безмовну» більшість. Методологічна революція, пов’язана з іменами Якоба Брукхарда, Йогана Гейзинґи, Люсьєна Февра та Марка Блока, запропонувала дивитися на історію через доти ігноровану оптику, яка в центр розуміння минулого ставила суспільство. Цей поворот скерував розвиток історичної науки в нове, досі невідоме дослідникам річище, яке за декілька десятиліть стало методологічним фарватером, у контексті якого писалося чимало класичних праць.

Детальніше: Досліджуючи минуле: нова соціальна історія на перехрестях методологічних віянь

Пройшло півтора місяці стажу студентів ННІ історії і філософії в Академії Яна Длугоша в Ченстохові (Польща). За цей час стажисти вдало влились в навчальну систему Академії.

Ще перед початком навчання адміністрація Інституту Історії Академії запропонувала для студіювання на вибір 6 навчальних дисциплін, серед яких наші студенти обрали наступні: історія Польщі 1918-1945 рр.,   історія ХХ ст.(1918-1945), історія польського парламентаризму, історія XVI – XVIII ст., історія Другої Речі Посполитої, новітня історія Європи 1918-1945. Викладання предметів забезпечують провідні професори Інституту: Ніта Марек, Беата Урбановіч, Тадеуш Дубіцкі, Андрей Стройновскі, які доброзичливо ставляться до студентів та допомагають опановувати дисципліни. Заняття проходять у спеціально оснащених мультимедійно аудиторіях,  що поліпшує закріплення викладеного матеріалу.

Детальніше: Навчання в Польщі студентів-стажистів

25 листопада, в день вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр., студенти-стажисти ННІ історії і філософії, які зараз перебувають у Польщі, долучились до Всеукраїнської акції "Запали свічку пам'яті".

Детальніше: Наші студенти запалили свічку пам'яті в Польщі

У  рамках жалобних заходах до Дня пам’яті жертв голодоморів студенти 1 курсу Інституту 24  листопада влаштували ходу до пам'ятника жертв Голодомору 1932-1933 років. На вшанування пам'яті та скорботи вони поклали квіти, запалили свічку і провели хвилину мовчання.

Детальніше: Першокурсники вшанували пам'ять жертв голодоморів

Нині близько тридцяти країн світу визнало Голодомор 1932-33 років актом геноциду. Насильницьке відбирання продовольства в громадян, позбавлення можливості дістати їжу було спланованою акцією Політбюро ЦК на чолі зі Сталіним. Та й дотепер не всі українці розуміють, чому Голодомор 1932-33 років потрібно трактувати як геноцид. Це зазначає професор ННІ історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Віталій Масненко, який вже багато років досліджує цю трагедію.

 — Як ви вважаєте, яку мету мала радянська влада влаштовуючи Голодомор?

 — Передовсім політичний характер — перетворення українців у новий етнічний чинник радянський. Щоб збагнути мету треба глянути на події Української революції 1917-20-х років. Українці тут виявляли великий потенціал для самовизначення, для формування власної державності. Хоча омріяної української державності не вдалося утримати, та революція змінила соціум українців. Ми отримали більш зрілу національну структуру. У 20-х роках, навіть у межах радянського простору, українство спромоглося на формування модерної політичної нації, яка мала більш повну соціальну структуру, і не лише селянську, а й на рівні міста. Звісно, більшовицька влада відчула в цьому серйозну загрозу. Саме тому український народ зазнав нищівного удару. Голодомор, як і репресії 1936-37 років, були спрямовані на ліквідацію українства, як політичної модерної нації. Це був акт агресії проти українського народу.

Детальніше: Черкаський дослідник голодомору: «Це був акт агресії проти українського народу»