Абітурієнту

 

Підготовка фахівців історичного профілю в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького має давні традиції, які були започатковані ще в 1921 р., коли навчальний заклад розпочинав свою роботу як Черкаський інститут народної освіти. Серед небагатьох відділень єдиного тоді факультету соціального виховання було й історико-філологічне, яке готувало вчителів історії. Для викладання окремих курсів запрошувалися викладачі з Києва, зокрема відомий український історик О. Й. Гермайзе. Тоді на ньому навчалося 34 студенти.  

Після чергової реорганізації навчальний заклад у 1930 році набуває статусу інституту соціального виховання, а у 1933 році – педагогічного інституту. В той час одним з чотирьох факультетів був історичний (певний час – історико-економічний), який готував вчителів історії. В передвоєнні роки на 9 кафедрах інституту працювало близько 100 викладачів, в тому числі 2 професори та 10 кандидатів наук. Видавалися «Наукові записки» інституту, розгорталася науково-дослідна робота.

Підготовка фахівців-істориків у повоєнні і наступні роки в Черкаському педагогічному інституті не здійснювалася. Хоча в різний час дисципліни гуманітарного циклу викладали досвідчені науковці-історики: професор, кандидат історичних наук, Герой Радянського Союзу О. В. Тканко, доценти, кандидати історичних наук В. М. Самохвалов, С. М. Кузнєцов, Ф. М. Непийвода, С. Т. Касян, А. В. Тарасенков.

І лише в кінці 1980-х рр. ректорат та викладачі історичної кафедри історії Черкаського державного педагогічного інституту, за підтримки керівництва області, взяли на себе ініціативу і розпочали планомірну роботу, кінцевою метою якої було визначено створення історичного факультету. У 1990 році на факультеті української філології було здійснено набір перших 30 студентів на спеціальність «Українська мова і література та історія», а у 1992 році набір проводився вже на спеціальність «Історія та українська мова і література» у кількості 50 осіб. Наступного року відповідно до наказу ректора від 20 вересня 1993 р. у складі факультету української філології було створено історичне відділення. За наслідками роботи новоствореного відділення вчена рада інституту 24 червня 1994 р. прийняла рішення про відкриття на його базі історичного факультету. Деканом призначено кандидат історичних наук, доцента О. Г. Перехреста, який був одним із ініціаторів створення факультету, доклав багато зусиль щодо його організаційного становлення та науково-методичного забезпечення навчального процесу.

Перехрест Олександр Григорович


Свій перший навчальний рік студентами історичного факультету розпочали понад 220 студентів перших-третіх курсів. З метою ефективного забезпечення викладання фахових історичних дисциплін було здійснено поділ єдиної на той час кафедри історії на дві – кафедру всесвітньої історії і кафедру історії України. Серед 20 викладачів, які працювали тоді на цих кафедрах, було 2 доктори наук, професори і 10 кандидатів наук, доцентів. З метою подальшого зміцнення кадрового потенціалу факультету з 1994 р. при кафедрах було відкрито аспірантуру зі стаціонарною та заочною формами навчання за спеціальностями «Всесвітня історія» та «Історія України», до якої вступили молоді викладачі факультету. До керівництва підготовкою аспірантів було залучено ряд відомих вчених Інституту історії Національної Академії наук, Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка та провідних фахівців кафедр факультету.

За короткий час факультет набув визнання, зріс якісно та кількісно. У 1996–1997 навчальному році підготовка фахівців проводилася за спеціальностями «Історія та основи правознавства», «Історія та народознавство», «Історія та українська мова і література». З метою підвищення рівня викладання історичних та правознавчих дисциплін у 1999 році створено ще одну кафедру – новітньої історії (згодом – новітньої історії і права), яку очолив професор А. Г. Морозов.

Суттєві структурні зміни відбулися на початку 2000-х років. У 2002 році факультет реорганізовано в історико-юридичний і розпочато підготовку фахівців зі спеціальності «Правознавство», а у 2003 році розпочато підготовку фахівців за спеціальністю «Філософія» і факультет став називатися історико-філософсько-юридичним. Тоді ж до його складу увійшла кафедра філософії. У 2005–2007 рр. факультет очолював кандидат історичних наук, доцент В. М. Мойсієнко.

Мойсієнко Василь Миколайович

   

У 2007 році факультет реорганізовано в історико-філософський у зв’язку із виокремленням юридичного факультету. З вересня 2007 р. деканом історико-філософського факультету обрано кандидата історичних наук, професора, завідувача кафедри історіографії, джерелознавства і спеціальних історичних дисциплін В. М. Мельниченка. З метою оптимізації навчально-виховного процесу та удосконалення структури управління університету з 1 вересня 2008 р. на базі історико-філософського факультету було утворено Навчально-науковий інститут історії і філософії, директором якого було обрано проф. В. М. Мельниченка.

Мельниченко Василь Миколайович

 З 1 вересня 2013 р. на посаду директора ННІ історії і філософії було обрано доктора історичних наук, доц. Н. І. Земзюліну.

Земзюліна Наталія Іванівна

   

Одночасно з удосконаленням навчально-виховного процесу набувала розвитку науково-дослідна робота. У 1996 році при факультеті створено науково-дослідний Центр дослідження історії Середнього Подніпров’я. Зі створенням у 2000 році Науково-дослідного інституту селянства набувають системності фундаментальні дослідження аграрної історії.

У 1997 році започатковано перше фахове наукове видання «Вісник Черкаського університету» – серія «Історичні науки», а у 1999 році –  серія «Філософія». В наступні роки починають виходити фахові видання «Український селянин» та «Гуржіївські читання» науково-публіцистичні видання«Аграрні обрії» та «Студок».

Важливою подією стало відкриття у 2003 році першої в університеті спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності «Історія України» (голова – А. Г. Морозов), яка з 2014 року реорганізована в раду із захисту кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальностей «Історія України», «Всесвітня історія» «Історіографія, джерелознавство і спеціальні історичні дисципліни» (голова – С. В. Корновенко).

З перших років існування факультету зусилля викладачів зосередилися на дослідженні актуальних проблем вітчизняної та зарубіжної історії, результати яких апробуються під час наукових заходів, публікуються у збірниках наукових праць, фахових виданнях та монографіях, складають основу дисертаційних досліджень. Широко відомими в наукових колах і серед громадськості України стали міжнародні історичні читання «Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку», симпозіуми з аграрної історії та науково-проблемні конференції з проблем воєнної історії, Всеукраїнські історичні Гуржіївські читання, конференції молодих істориків «Богданівські читання», історико-краєзнавчі конференції «Черкащина в контексті історії України» та інші заходи, які проводяться на базі інституту спільно з Інститутом історії України НАН України, Українським інститутом національної пам’яті, Національною спілкою краєзнавців України, історико-культурними заповідниками, іншими науковими центрами України та зарубіжних держав.

Наукова школа професора Чабана А. Ю. започаткована в 1995 р. Представники школи співпрацюють із провідними фахівцями Інституту історії України НАН України та Національною спілкою краєзнавців України. Основними напрямами досліджень наукової школи є: роль і місце Середньої Наддніпрянщини у творенні українського етносу; Середня Наддніпрянщина – ядро державотворчих процесів; Середня Наддніпрянщина – колиска українського козацтва; Середня Наддніпрянщина й Українська козацька держава; аграрні відносини та Середня Наддніпрянщина; видатні постаті Середньої Наддніпрянщини. На сьогодні проф.. Чабан А.Ю. започаткував співпрацю із Кентерберійським університетом ( Нова Зеландія), Гентським університетом (Королівство Бельгія), технічним університетом  м. Дармштат (Німеччина), в контексті реалізації грантового проекту « Европейський вибір України»

Наукова школа професора Морозова А. Г. сформована на межі 80-х–90-х рр. ХХ ст. У центрі уваги вивчення широкого кола питань, що стосуються аграрної історії України, розвитку товарно-грошових відносин на селі в доколгоспний та післяколгоспний періоди. Морозов А. Г. є фундатором сучасної української школи дослідників історії сільськогосподарської кооперації.

Із 2000 р. за ініціативою професора Морозова А. Г. при Черкаському національному університеті спільно з Інститутом історії НАН України було створено Науково-дослідний інститут селянства. На запрошення Агентства міжнародного розвитку стажувався в США за програмою ринкових реформ у сільському господарстві. Довкола Інституту селянства сформувалося чисельне коло молодих дослідників селянствознавчих проблем, які об’єднані громадською науковою організацією «Наукове товариство істориків-аграрників». Спільно з ними виконано значний обсяг наукових досліджень у контексті держбюджетної теми «Історичні форми ментальності, соціально-економічної та громадсько-політичної самоорганізації українського селянства». Під керівництвом Морозова А. Г.  захищено біля 40 кандидатських та докторських дисертаційз означеної тематики, отримані нові результати оприлюднені на щорічних українських аграрних симпозіумах і надруковані у фаховому виданні «Український селянин».

Представники школи Морозова А. Г. співпрацюють із університетом Марії Кюрі-Склодовської у Люблені, є співвиконавцями ряду міжнародних науково-дослідницьких програм.

Наукова школа професора Масненка В. В. сформована наприкінці 90-х рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст. У центрі уваги її представників перебуває широке коло наукових проблем: теорія та методологія історичної науки, розвиток української історичної науки як національної, компаративна історіографія, інтелектуальна історія, історична пам’ять, національна свідомість і становлення модерних націй, етносоціальні спільноти, соціальні та станові групи. Крім того, представники наукової школи досліджують проблеми історії церкви, традиційної етнокультури, історії інтелігенції.

Вони є постійними учасниками реалізації міжнародних наукових проектів,а саме: «Білоруська й українська історіографії та формування історичної свідомості білорусів і українців у 1918-1945 рр.»; КІУС Альбертського університету – проект “Історична наука, історична пам’ять та національна свідомість модерної доби в Україні, Білорусі та Польщі” ; TEMPUS IV – спільний проект «Розробка та апробація навчальних курсів щодо етнічного і культурного різноманіття для вищої та післядипломної освіти в країнах – сусідах Європейського союзу і членах Східного Партнерства»; «Спільна історія України та Білорусі в сучасній колективній пам’яті обох народів: компаративний аналіз» та інш.

Наукова школа доктора історичних наук, професора Перехреста О. Г. започаткована в 1995 р. Для її представників пріоритетними є такі напрями: методологія, історіографія та джерела дослідження воєнної проблематики, історія України та міжнародні відносини періоду Другої світової війни, її економічні, соціальні та демографічні наслідки. Цю проблематику в 1995–2008 рр. вивчали в межах комплексної теми «Актуальні питання історії Другої світової та Великої Вітчизняної воєн», а з 2008 р. – складник комплексної теми «Актуальні проблеми світових війн ХХ ст.». Дослідницька робота наукової школи скоординована з відділом Інституту історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України.

До науково-дослідної роботи активно залучаються студенти, які мають широкі можливості для реалізації своїх наукових інтересів при написанні рефератів, курсових, кваліфікаційних та дипломних робіт у доповідях на засіданнях наукових гуртків і проблемних групах. Студенти беруть участь у міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях, студентських олімпіадах та конкурсах, де традиційно показують високі результати. Культивується студентська наукова мобільність.

Викладачі ННІ історії і філософії не стоять осторонь громадського життя. Професор А. Г. Морозов очолює обласну організацію товариства «Знання», професор В. М. Мельниченко – обласну організацію Національної спілки краєзнавців України, професор В. В. Масненко – черкаський осередок Наукового товариства імені Шевченка. До наукового пошуку активно залучається молодь.

Нині навчально-виховний процес в інституті забезпечують 4 кафедри – археології та спеціальних галузей історичної науки (А. Г. Морозов), історії України (О. О. Драч, в різний час завідувачами були А. Ю.Чабан, В. М. Мельниченко, В. В. Масненко), всесвітньої історії та міжнародних відносин (А. П. Іржавська, до цього – О. Г. Перехрест), філософії та релігієзнавства (О. В. Марченко, завідувачами були В. С. Вареник, В. Я. Чудновський, Д. І. Говорун), на яких працює 12 докторів наук, професорів, 40 кандидатів наук, доцентів. Заступниками декана факультету з навчально-методичної роботи працювали В. П. Івангородський, О. І. Овчаренко, В. М. Мельниченко, Ю. М. Михайлюк, нині – С. І. Гальченко.

Вагомий внесок у розвиток інституту (факультету) зробили Л. Д. Статі, В. П. Івангородський, С. Ю. Кулінська, Л. М. Голубнича, С. В. Звірковська, М. М. Верховський, С. А. Кисіль, М. Г. Шамрай, які впродовж багатьох років трудилися на кафедрах. Добру пам’ять в колективі своєю сумлінною і високопрофесійною працею залишили про себе А. В. Тарасенков, І. П. Проценко, Л. В. Тищенко, Д. І. Говорун.

Інститут історії і філософії – добре знаний на Черкащині і в Україні науково-освітній центр, де готують всебічно розвинених, ініціативних фахівців гуманітарного профілю. Сьогодні здійснюється підготовка бакалаврів та спеціалістів із  напрямів підготовки «Історія» і «Філософія», магістрів за спеціальностями «Історія», «Філософія», «Архівознавство» та «Етнологія». Діють аспірантури та докторантури з історико-філософських спеціальностей.

Суттєво збагачують навчальний процес створені викладачами і студентами археологічний кабінет, навчальний кабінет з етнології, музей Богдана Хмельницького, Центр гендерних досліджень. Зокрема,  археологічний кабінет є навчальною базою підготовки фахівців історичного профілю в навчально-науковому інституті історії і філософії та популяризації минулого краю, розвитку у студентів відповідних професійних знань з археології.  Основна колекція кабінету, археологічна, нараховує близько 30 тис. знахідок і висвітлює історію нашого краю від появи на його території перших людей – неандертальців (130–100 тис. р. тому) і до кінця ХІХ – початку ХХ ст. Набуті знання студенти закріплюють під час археологічної, архівної, музейної, народознавчої та педагогічної практик. Їх базою визначені Державний архів Черкаської області, обласний краєзнавчий, художній та інші музеї, історико-культурні заповідники області. Педагогічні навики майбутні фахівці закріплюють під час практики в загальноосвітніх школах та вищих навчальних закладах м. Черкас та Черкаської області.

На базі інституту проводяться обласні етапи конкурсу учнівських науково-дослідних робіт Малої академії наук з «Історії України», «Всесвітньої історії», «Філософії», «Археології», «Етнографії», «Історичного краєзнавства», науково-просвітницькі заходи, волонтерські та благодійні акції. В ННІ історії і філософії активно діють історичний дискусійний клуб, студентські наукові гуртки та  поетична студія «Вірші з ароматом кави»,читаються цикли публічних лекцій в книгарнях. 

Викладачі ННІ історії і філософії не стоять осторонь громадського життя.  Професор В. В. Масненко – черкаський осередок Наукового товариства імені Шевченка, професор В. М. Мельниченко –  Почесний голова обласної організації Національна спілка краєзнавців України. До наукового пошуку активно залучається молодь. Студентське наукове товариство, яке нараховує понад двісті членів – дієва зміна знаній академічній спільноті( очільники - І. Опарін, В. Лукяниця).

Публічна діяльність ННІ МВІФ

Ми в Контакті: https://vk.com/public141615938  

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького заснований 1921 р. як Інститут соціального виховання і є наймолодшим в Україні національним (з серпня 2003 р.), а статус державного університету він отримав лише в 1995 р. (до того педінститут), тоді ж було засновано й історичний факультет (нині Навчально-науковий інститут історії і філософії). Молодий університет, тим не менше, успішно і динамічно розвивається в класичний університет, відійшовши вже далеко від рівня педінституту. Ось тому, коли влітку 1999 р. виникла потреба у створенні на історичному факультеті археологічного кабінету, археологічної лабораторії та постійнодіючої експедиції для проходження археологічної практики студентами-істориками, було запрошено фахового археолога М. П. Сиволапа. Незабаром до нього приєдналися колишні колеги по Черкаській Лісостеповій археологічній експедиції (ЧЛАЕ) О. В. Марченко і О. В. Васильченко. Все починалось з 3-4 експонатів, але вже у жовтні, за сприяння зав. кафедри новітньої історії проф. А. Г. Морозова, на базі експонатів з попередніх розкопок і розвідок М. П. Сиволапа була готова початкова експозиція. 1 березня 2000р., згідно наказу ректора, в університеті було офіційно засновано Черкаський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини (ЧАМ) та Археологічну лабораторію, керувати якими доручено Сиволапу М. П. А взагалі сама ідея створення у Черкасах археологічного музею виникла в надрах ЧЛАЕ ще 1987р., хоча у 1980-90рр. ця ініціатива колективу експедиції не була підтримана місцевим керівництвом. Ця ідея сформувалась під впливом таких відомих археологів-музейників, як О. М. Поль та Д. І. Яворницький, з діяльністю яких Сиволап М.П. ознайомився у 1985-86рр. під час археологічних розкопок на Cічеславщині та у подальші роки. При створенні музею було використано досвід і напрацювання у цій сфері колег з Дніпропетровського держуніверситету, археологічний музей якого М.П.Сиволап відвідав восени 1999 р. саме з метою запозичення досвіду.



   Влітку 2000р., на основі лабораторії, було організовано археологічну експедицію. За ці роки було проведено 12 польових сезонів на поселенні ямної культури Десятини, розкопках курганів епохи бронзи і скіфського часу, стоянок середнього і пізнього палеоліту, відкрито ряд раніш невідомих поселень і стоянок від епохи середнього палеоліту і бронзи до ранніх слов’ян.

   Археологічний кабінет та лабораторія за цей час пройшли значний шлях розвитку – експозиція була суттєво доповнена, нині вона містить експонати усіх епох і більшості археологічних культур від раннього палеоліту до XVIII століття з території Черкащини та прилеглих регіонів Середньої Наддніпрянщини. Експонати доповнено археологічними таблицями і фотографіями. У 2001р. розпочато створення археологічних фондів, котрі за ці роки поповнилися десятками тисяч нових експонатів з розкопок і розвідок авторів, а також пожертвами студентів і викладачів університету та окремих краєзнавців і любителів історії.

   Суттю першого етапу розвитку кабінету було створення першого варіанту експозиції, налагодження регулярних польових робіт та максимально можливе отримання якомога більшої кількості експонатів.

   З вересня 2003 р., після переїзду кабінету в більше приміщення, почався наступний етап його розвитку, основою якого стало оновлення і розширення другого варіанту експозиції, систематизація і опис фондових матеріалів, перетворення музею та лабораторії на справді науковий центр місцевого масштабу. У новому приміщенні, нарешті, з’явилося місце для розміщення археологічної лабораторії та фондів, тому стало можливим розпочати роботу по систематизації і опису набутого фондового матеріалу. Започатковано науковий архів та бібліотеку кабінету, організовано фототеку. Формуються допоміжні колекції: палеонтологічна, нумізматична, боністична, етнографічна, антропологічна, археозоологічна.

   У травні 2010 р. покладено початок реекспозиції кабінету, вперше з’явилися палеонтологічна, нумізматична та бібліографічної вітрин, було закладено основу третього варіанту експозиції у зв’язку із збільшенням кількості шаф-вітрин археологічної експозиції, а у січні 2011р. – і етнографічної експозиції. У листопаді 2011 р. було завершено електрифікацію (освітлення) вітрин археологічної експозиції.

   З моменту створення кабінету археологічні фонди комплектуються за колекційним принципом. Зберігається повністю весь матеріал з пам’ятки, включно керамічний, кам’яний та інший масовий інвентар, антропологічні та остеологічні колекції (у т.ч. вже визначені), зразки для радіокарбонного, палінологічного і ботанічного аналізів.

   Окрасою експозиції Археологічного музею ЧНУ є зразки динозаврової, палеогенової і мамонтової фауни, експонати з нововідкритої і найдавнішої в Черкаській області [6] середньопалеолітичної стоянки Ясівка (35-130 тис. рр. тому), ранньомезолітична колекція зі стоянки Дніпровець, посуд, знаряддя та статуетки трипільської культури, колекція зернотерок мідного, бронзового і раннього залізного віків, колекція кам’яних бойових сокир культур епохи бронзи (2-а за кількістю в області), посуд, прикраси, знаряддя ямної, катакомбної, багатоваликової, зрубної, білозерської та інших культур епохи бронзи, а також скіфського часу, зразки з Мельгуновського кургану (з котрого у 1763 р. розпочинався розвиток археології в Україні), амфори давньогрецького і римського походження, предмети озброєння скіфського, давньоруського та козацького часу, колекція посуду і фібул черняхівської культури з могильника Черкаси-Центр, зразки з нумізматичної і боністичної колекцій, етнографічні відповідники археологічних артефактів та багато іншого. Деякі з цих експонатів не мають аналогів у жодному з музеїв області або є дуже рідкісними.

  На початок 2012 р. фондова колекція археологічного кабінету нараховувала понад 30 тис. знахідок. Серед них матеріали з розкопок ряду ямних курганів краю, курганно-грунтового могильника білозерської культури біля с.Вергуни, могильника черняхівської культури Черкаси-Центр та ін. Значну частину фондів (понад 10 тис. знахідок) складають матеріали з розкопок вже згаданого ямного поселення Десятини, а також матеріали з розвідок і шурфувань з відкритих Сиволапом М. П. нововиявлених поселень і стоянок ямної культури. Також потрібно згадати досить великі колекції із затоплених водами Дніпра поселень Йовтух, УТОС-І і Макаряче (неоліт), Чехівка-XVII, Галицьке, Усть-Коврай, Шовковиця та ін. (ямна к-ра), Клинок, Чапаєвка-VIII і ІХ (КБК), Придніпровська-І (ямна і чорноліська к-ра), Топилівка (чорноліська к-ра), Кучугури V-ІХ (київська к-ра), Сагунівка-І (пеньківська культура), Голов’ятине-І, Леськи-І, Чехівка-І (черняхівська к-ра), Залізьки-ІІ (Русь) і т.д. Потрібно також виділити велику колекцію з пізньосередньовічного поселення Леськи-Мис під Черкасами. Найпізніший археологічний матеріал представлений знахідками ХІХ – поч. ХХ ст. з розкопок Сиволапом М. П. решток хати батьків Івана Піддубного в с. Красенівка на Чорнобаївщині.

Допоміжний фонд містить значні палеозоологічні матеріали, серед них найбільші з поселень Десятини і Попове Озеро та інших ямних поселень краю. Лише з поселення Попове Озеро походить 16219 фрагментів кісток вагою понад 60кг. Також тут зберігаються, як зазначено вище, антропологічні колекції, різні зразки для природничих аналізів. Палеоантропологічна колекція містить скелети дітей з поховань на ямному поселенні Десятини та рештки скелетів з ряду курганів епохи бронзи з розкопок Сиволапа М. П. 1990-х рр.

   Більшість археологічних фондових матеріалів ще не описані, але робота ведеться, зокрема, готуються до друку палеолітичні матеріали (разом з палеолітознавцем В. М. Степанчуком) [11; 12; 13], повністю опублікована колекція єдиного на Черкащині описаного пізньомезолітичного поселення Дніпровець [5], пізньосередньовічні знахідки з Леськи-Мис – кахлі з геометричним орнаментом, іграшки, скло [3; 7; 8] та Попового Озера [4], деякі матеріали з Десятин [9; 10; 14], Кучугур-ІХ [6], Дубинки-ІІ [2], могильника Черкаси-Центр [1].

  Проводиться, також робота в напрямку пам’яті археології: збираються матеріали до творчих біографій фахівців, що зробили внесок у розвиток археології краю. Крім того, на базі Археологічного музею вже шість разів проводилися сесії археологічної секції Черкаського осередку Наукового Товариства ім. Шевченка. На базі експонатів музею опубліковано (в Україні і за кордоном) близько двох десятків наукових статей, зокрема й студентами, пишуться курсові та дипломні роботи.

        Кабінет є навчальною базою підготовки фахівців історичного профілю в навчально-науковому інституті історії і філософії та популяризації минулого краю, розвитку у студентів відповідних професійних знань з археології. Територія Середньої Наддніпрянщини, і Черкащини зокрема, неодноразово протягом тисячоліть відігравала важливу роль в історичних і етногенетичних процесах як загальноукраїнського, так і світового масштабу, тому вона така багата на пам’ятки минулого.

      Завдання кабінету – подальша комплектація фондів, систематизація, опис, реставрація, вивчення і публікація фондових матеріалів за участю студентів університету, набуття ними передбачених навчальною програмою навиків основ камеральних робіт і лабораторного археологічного дослідження, фондової, реставраційної і експозиційної музейної роботи.

   Археологічний кабінет університету прийме матеріальну допомогу та допомогу у проведенні археологічних експедицій від усіх організацій, установ, фізичних і приватних осіб, котрі виявлять подібне бажання. Також кабінет прийме в дар як окремі експонати, так і цілі колекції: археологічні, палеонтологічні, етнографічні, нумізматичні і боністичні.

 В майбутньому, розвиваючи свій науково-дослідницький потенціал, збагачуючи експозицію, Археологічний кабінет Черкаського національного університету міг би стати окрасою університету, а з часом – культурним і науковим явищем регіонального значення.

Детальніше у відеосюжеті: https://www.youtube.com/watch?v=6R_ThaEa2WQ

 

 

 

  • Науково-дослідний інститут селянства
  • Україно-польський науково-історичний центр
  • Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України;
  • Осередок Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Черкасах;
  • Центр гендерних досліджень 
  • Науково-дослідний центр Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького з вивчення пам’яток археологіїНауково-дослідний інститут селянства

(керівник: д.і.н., проф. Морозов А. Г.)

 

Науково-дослідний інститут селянства, створений ще у 2000-му році, працював над низкою наукових проблем, присвячених важливим аспектам життя українського селянства (як в їх історичній ретроспективі, так і тих, що стосується сьогодення).Діяльність Інституту відбувається в тісній співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією, Інститутом історії України НАН України, Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою Національної академії аграрних наук України.

В контексті цієї співпраці професори А. Г. Морозов та І. А. Фареній взяли

участь у семінарі при Департаменті агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації, на якому ними було представлено практичні рекомендації начальнику названого Департаменту, кандидату сільськогосподарських наук І. Л. Колодці.

 

Тематика досліджень обіймає наступні напрямки:

  • Українська революція (1917-1921 рр.): селянський фактор;
  • Аграризм як селяноцентричний феномен Української революції 1917-1921 рр.
  • Історичні форми ментальності, соціально-економічного та громадсько-політичного світогляду селянства;
  • Форми політичної самоорганізації українського селянства;
  • Аграрні перетворення в добу української національної української революції 1917-1921 рр.
  • Концепція Великої селянської революції 1902-1933 рр.
  • Історія української селянської кооперації;
  • Гендерні проблеми сільської місцевості;
  • Актуальні проблеми аграрної політики перехідного періоду;

Результатами діяльності Інституту селянства є постійна науково-дослідницька робота професорсько-викладацького складу і студентів ННІ міжнародних відносин, історії та філософії. Так протягом 2020-го року його співробітниками було підготовлено монографічні дослідження:

  • Корновенко С. В., Морозов А. Г., Пасічна Ю. В. та інші – «Селянство, земля і влада в період Української революції (1917-1921 рр.): колективна монографія. – Черкаси, 2020. – 440 с.»
  • Морозов А. Г. «Сільськогосподарський кредит в добу НЕПУ (1921-1929 рр.): монографія. – Черкаси, 2020. – 448 с.»

Науковий доробок співробітників Інституту селянства було використано для підготовки до друку чергового (23-го) номера його фахового журналу «Український селянин», який на сьогодні зареєстрований в цілій низці міжнародних баз даних, а саме: Index Copernicus, Cite Factor, Directory of Research Journals Indexing, Cosmos Impact Factor, Scientific Indexing Services, Ulrich`s Periodical Directory.

З метою подальшого розширення міжнародних зв’язків Інститутом подано заявку про колективне членство в Британському товаристві аграрної історії.

Протягом 2020 р. співробітники Інституту селянства взяли участь у підготовці наступних наукових заходів:

  • Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Соціально-економічний і політичний розвиток країн Східної Європи у ХVІІІ-ХІХ ст.»
  • Міжнародний науковий онлайн-семінар «Голодомор. Проблематика визнання трагедії у світі».
  • Всеукраїнська наукова конференція «ХІ Богданівські читання» 

За результатами наукових конференцій та семінарів, опубліковано наступні повідомлення:

  • Фареній І.А.Теорія селянської революції Лева Кріцмана, її європейські історичні основи та аграрний поступ Азії і Африки / І.А.Фареній // Східноєвропейський історичний вісник. – Дрогобич,  – Спеціальний випуск 3. – С.41-49.
  • FareniyI. The peasant revolution in theoretical views and political practice of Ulyanov-Lenin / I.Fareniy // Schidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European HistoricalBulletin]. –  - #10. P.58–65. DOI: 10.24919/2519-058x.10.159186
  • Фареній І.А.Концепція національної аграрної буржуазної революції початку ХХ ст. академіка М.І.Яворського / І.А.Фареній // Український селянин. Зб. наук. праць / Черкаський нац. ун-т. – Черкаси,  – Вип.21. – С.130-136. DOI: 10.31651/2413-8142-2019-21-130-136
  • Фареній І.А.[Рецензія на книгу:] «Енциклопедія голодомору 1932–1933 рр. в Україні / Вступне слово Євгена Нищука; Передмова, авторський текст Василя Марочка. – Дрогобич: Коло,  – 576 с.» / І.А.Фареній // Український селянин. Зб. наук. праць / Черкаський нац. ун-т. – Черкаси, 2019. – Вип.21. – С.157. DOI: 10.31651/2413-8142-2019-21-157
  • Фареній І.А.«Нові хлібороби» українського села: соціокультурний продукт модернізаційних процесів першої третини ХХ ст. / І.А.Фареній // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Зб. наук. праць. – Вінниця,  – Вип.30. – С.20-26. DOI:https:/doi.org/10.31652/2411-2143-2019-30-20-26
  • Фареній І.А.«Елисаветград – центральное место деятельности известного насадителя артелей»: з історії діяльності «артільного батька» Миколи Левитського: 1905–1918 роки / І.А.Фареній // Краєзнавство: науковий журнал / Нац. спілка краєзнавців України. –  – №2. – С.38-49.
  • Фареній І.А.Європоцентризм в українській політичній культурі / І.А.Фареній // Матеріали Другої Всеукраїнської наукової конференції «Витоки та становлення українського козацтва на етнічних землях України» (до 360-річчя битви під Конотопом). Львів–Руда, 30 червня 2019 року. – Львів–Руда,  – С. 80-83.
  • Земзюліна Н. І. Польська кооперація в першій третині 20 ст.: становлення, особливості розвитку. –Український селянин, 2020. - №23. – С. 13-18
  • Морозов А. Г., Савченко А. В. Базарна торгівля як складова матеріально-економічного функціонування селянського двору в роки «відлиги». – Український селянин, 2020. - №23. – С. 30-35
  • Іваненко В. А., Тараненко О. М. Податкова політика національних урядів в українському селі у 1917-1921 рр. у працях зарубіжних україністів. – Український селянин, 2020. - №23. – 69-73

Продовжується підготовка до CIII Всеукраїнського симпозіуму з проблем аграрної історії, проведення якого заплановане на квітень 2021 р.

В контексті наукової проблематики Інституту його співробітницею Калитвянською В. захищена дисертація «Науково-історична спадщина історика-аграрника В. Данилова».

На кінець звітного року за результатами наукових пошуків співробітників Інституту заплановано розгортання нових перспективних напрямків дослідження:

  • Підготовка (перепідготовка) фахівців із землевпорядкування для потреб об’єднаних територіальних громад;
  • Перепідготовка посадовців територіальних громад з питань земельного законодавства та при потребі тих чи інших напрямків права;
  • Розгортання соціологічних досліджень з метою з’ясування демографічних, логістичних, економічних проблем новостворених об’єднаних територіальних громад;
  • Продовжити програму польових досліджень хімізації агровиробництва та здорового виробництва українського селянина;
  • Розпочати програму досліджень проблеми «Водні ресурси Черкащини: загальний стан та якість питної води сільських населених пунктів.

 Однією з найбільш престижних в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького є спеціальність «міжнародні відносини», викладання дисциплін якої забезпечує висококваліфікований професорсько-викладацький колектив. Чільне місце у наукових зацікавленнях викладачів посідають українсько-польські відносини, адже доктори історичних наук, професори Є. Сінкевич, В. Боєчко захистили дисертації із польської проблематики, а доктор історичних наук, професор В. Масненко є членом Польського історіографічного товариства.

У 2013 році доктор історичних наук Євген Сінкевич став honoris causa професором Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові, він у 2015 і 2017 рр. викладав там в якості запрошеного професора. У 2017 р. Є. Сінкевич пройшов чотиримісячне стажування у провідних вищих навчальних закладах Республіки Польща, відповідно до нагороди імені Івана Виговського, яка є під патронатом Президента Республіки Польща. Також Є. Сінкевич у 2017-2018 н. р. був надзвичайним професором Інституту міжнародних відносин і політології Східноєвропейської вищої державної школи у Перемишлі. Він також є учасником міжнародних дослідницьких проектів, які реалізував і реалізовує Південно-східний науковий інститут у Перемишлі та університет Віадрина у Франкфурті на Одрі.

Інститут міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького активно співпрацює з Посольством Республіки Польща в Україні. Відповідно до підписаного з Південно-східним науковим інститутом у Перемишлі «Договором про співпрацю» для викладачів та студентів-міжнародників у лютому 2020 р. лекцію на тему «Поглиблення польсько-українського співробітництва на сучасному етапі» прочитав радник міністра закордонних справ Республіки Польща, директор Південно-східного наукового інституту в Перемишлі, доктор габілітований Станіслав Стемпєнь. Цілком логічним результатом такої співпраці та зусиль професорсько-викладацького колективу і студентського самоврядування стало створення «Українсько-польського наукового центру» відповідно до наказу ректора від 11 червня 2020 р. за №100а.

Україно-польський науково-історичний центр координує співпрацю інституту міжнародних відносин, історії та філософії з підрозділами Ягеллонського (м. Краків), Вроцлавського, Люблінського ім. Марії Кюрі-Склодовської університетів, Академії ім. Яна Длугаша та інш., що сприяє вивченню історичних та культурних зв’язків обох народів.

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про україно - польський науковий історичний Центр

Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького

 

 Україно - польський науковий історичний Центр (далі Центр) створений як науково-дослідний підрозділ Інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

 

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

  • Центр створений та діє відповідно до положень Закону України «Про вищу освіту», статуту Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та цього Положення.
  • Центр створено на громадських засадах та принципах добровільності.
  • Положення про Центр затверджує вчена рада університету.
  • Кординатора роботи центру своїм розпорядженням призначає ректор університету.

 

  1. Мета створення та напрями діяльності центру

 

  • Головною метою Центру є здійснення науково-дослідної діяльності з метою вивчення українсько-польських відносин, дослідження діяльності польської національної меншини в Україні та української національної меншини в Республіці Польща, заохочення викладачів до виконання спільних з польськими колегами проектів, зміцнення (за рахунок грантів) матеріально-технічного забезпечення навчального процесу в університеті, підтримка талановитої студентської молоді та молодих науковців, допомога в задоволенні їхніх наукових інтересів та особистісної самореалізації.
  • Основні напрями діяльності Центру.

Науковий:

  • заохочення та підтримка науково-дослідницької діяльності та співпраці науковців університету і науковців Республіки Польща;
  • створення банку наукових і науково-практичних програм (грантів, фундацій) із подальшою розробкою науково-дослідницьких з пріоритетних напрямів українсько-польських відносин, історії України та Польщі;
  • підтримка ідей проведення спільних українсько-польських конференцій;
  • популяризація науки в молодіжному середовищі та створення нового формату інтелектуального дозвілля молоді (спільно з Радою молодих учених університету);
  • проведення круглих столів, читання лекцій проведних фахівців з польсько-української проблематики;
  • реалізація програм стажувань, програм обміну між науковцями університету на вищих навчальних закладів Республіки Польща;
  • участь представників Центру в роботі Професорського клубу університету;

- співпраця з учасниками Малої академії наук.

Освітній:

  • розповсюдження інформації та консультування щодо програм академічного обміну студентів, міжнародних грантів на наукову діяльність та стипендій на навчання;
  • створення банку нових місць практики та стажування в Республіці Польща для студентів і науковців;
  • сприяння в розробці й апробуванні авторських методик і навчальних технологій, інноваційних методів, раціоналізаторських прийомів і форм роботи, моделей навчального та виховного процесів, управлінської діяльності в межах виконання навчальних (курсових, бакалаврських, магістерських) і наукових проектів та проходження практики;
  • організація літніх шкіл за окремими науковими напрямами чи проблемами.

 

Інформаційний:

  • здійснення консультативно-інформаційної підтримки викладачів та університетської молоді за різними напрямами наукової, соціальної, громадської та інших видів інноваційної діяльності;
  • інформування про діяльність Центру, популяризація його діяльності за допомогою засобів масової інформації, офіційного Сайту університету, студентського телебачення, інформаційного стенду Центру;
  • налагодження контактів з Посольством Республіки Польща в Україні, а також Черкаським культурно-національним товариством «Полонія»
  • налагодження співпраці з подібними центрами та громадськими організаціями в Україні та Республіці Польща.

 

  1. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ЦЕНТРУ
    • Органами управління Центру є: ректор університету, координатор, співголови центру, консультативно-експертна рада.
    • Координатор (керівник) ради:
  • пропонує основні напрямки діяльності Центру;
  • подає необхідні документи організаційної діяльності Центру;
  • узгоджує склад груп для розроблення та реалізації окремих питань, проектів, програм тощо;
  • пропонує склад делегацій, які представляють Центр на наукових форумах та інших заходах;
    • Співголови центру:
  • сприяють залученню обдарованих студентів, аспірантів і молодих науковців до виконання науково-дослідницьких розробок, які фінансують за рахунок грантів та спонсорської допомоги;
  • сприяють інноваційно-патентній діяльності молодих вчених, висвітленню результатів науково-дослідницької роботи через наукові видання й електронні засоби масової інформації;
  • інформують вчених щодо конференцій, умов участі в національних і міжнародних конкурсах і грантах, адрес фондів підтримки молодих вчених тощо;
  • надають допомогу в публікації наукових статей та участі в наукових конференціях, що проводять в університеті та інших організаціях;
  • ініціюють і організовують в університеті проведення лекцій і науково-практичних семінарів провідних фахівців Польщі для молодих вчених;
  • сприяють розвитку міжвузівського співробітництва молодих вчених;

 

  1. Забезпечення діяльності

4.1. Ректорат, навчально-наукові інститути, факультети, науково-дослідний департамент, кафедри університету повинні всебічно сприяти діяльності та найповнішому інформаційному забезпеченню Центру.

 

Інтервʼю Євгена Сінкевича: https://uamoderna.com/war/vidchuttia-koly-tvoie-misto-stalo-dlia-tebe-chuzhym-napevno-bulo-nayhirshym-iz-vidchuttiv-spohady-nezvychaynoho-profesora-pro-okupatsiiu-khersona/  

 

Міжнародна наукова конференція «Взаємодія з минулим, активність у сьогоденні» (24-26 квітня 2023 р.): https://histfilos.cdu.edu.ua/hovyny/2495-vidbulasia-mizhnarodna-naukova-konferentsiia-vzaiemodiia-z-mynulym-aktyvnist-u-sohodenni.html 


Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

 

  Важливим етапом у відродженні та організаційному оформленні краєзнавчого руху на Черкащині стало створення 9 грудня 1989 року обласного краєзнавчого товариства (таке товариство існувало в Черкаській (Шевченківській) окрузі в 1920-х роках). Згодом товариство увійшло до утвореної в березні 1990 року Всеукраїнської спілки краєзнавців як обласна організація. Перший голова правління Всеукраїнської спілки краєзнавців – академік НАН України, Герой України П.Т. Тронько. Нині Спілку очолює відомий український історик - заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Петрович Реєнт.

У жовтні 2008 року Спілці рішенням уряду України надано статус Національної.

Головними завданнями діяльності обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців (далі – Спілки) є виховання у громадян, передусім учнівської і студентської молоді, поваги до свого минулого, культури, мови і традицій українського народу на основі об’єктивного висвітлення історії і сучасності рідного краю. В роки незалежності краєзнавчий рух на Черкащині перетворився у масову форму залучення широких верств населення до вивчення місцевої історії і став дієвим засобом громадянсько-патріотичного виховання.

У справі розгортання краєзнавчого руху важливу роль відіграє видання краєзнавчої літератури. Оригінальністю відзначаються видані останнім часом книги з історії сіл Крутьки (Б.О. Кіппа) – Чорнобаївського, Кузьмина Гребля (І.А. Сажієнко, К.І. Євтушенко) – Христинівського, Паланка (Л.С. Панченко) – Уманського районів, „Іван Піддубний – сила України” (М.В. Приліпко), серія книг з історії спорту на Черкащині В.Б. Страшевича, колективні праці – двохтомний „Малий енциклопедичний словник Корсунщини”, енциклопедичне видання „Край козацький” про Лисянщину та багато інших цікавих і оригінальних краєзнавчих праць. Напередодні конференції відбулася презентація фундаментальної книги ,,Подорож Златокраєм” про минувшину і сьогодення населених пунктів Золотоніського району (автори – Г.М. Голиш, Л.Г. Голиш і М.Ф. Пономаренко).

Всього за роки незалежності в області побачило світ понад 250 краєзнавчих видань. В започаткованому у 1990 році науково-популярному збірнику „Краєзнавство Черкащини” публікуються матеріали про маловідомі сторінки історії краю, підготовлені професійними та самодіяльними дослідниками. Однак збірник виходить епізодично, оскільки видається за рахунок благодійних внесків. В більшості міст і районів створені узагальнюючі праці про їх історію. Члени Спілки – автори навчальних посібників з історії рідного краю для шкіл області.

Краєзнавці Черкащини – активні учасники редколегій фундаментальних суспільно значимих видань ,,Книга пам’яті” та ,,Реабілітовані історією”, праць, в яких розкривається трагедія Голодомору 1932 – 1933 рр.

З метою підтримки краєзнавства та заохочення громадських дослідників історії Черкащини обласна рада і облдержадміністрація в 1994 році за клопотанням громадськості заснували обласну літературно-краєзнавчу (з 2001 року – краєзнавча) премію імені Михайла Максимовича. Нею відзначаються окремі автори (а з 2006 року і авторські колективи).

В роботі Спілки активну участь беруть ентузіасти краєзнавства – представники різних верств населення, передусім науковці вищих навчальних закладів, вчителі, працівники архівів, музеїв, історико-культурних заповідників, учні, студенти. Осередки діють в усіх містах та районах.

Правління обласної організації координує краєзнавчі дослідження в області, поєднуючи наукові і аматорські засади в розвитку краєзнавства. Серед форм роботи обласної організації Спілки – проведення науково-практичних конференцій, краєзнавчих читань, лекцій, круглих столів, інших науково-просвітницьких та виховних заходів з проблем історії Черкащини, які проводяться в Черкасах та містах і районах області. Останнім часом активісти Спілки взяли участь у проведенні таких заходів у Кам’янському, Чорнобаївському, Чигиринському та інших районах.

З метою створення повноцінної науково обґрунтованої історії Черкащини у 2003 року Спілкою започатковані обласні науково-краєзнавчі конференції „Черкащина в контексті історії України”, які проводяться раз у два роки. Перша у 2003 році присвячувалася 50-річчю утворення Черкаської області, Друга у 2005 році – 60-річчю Перемоги, Третя у 2007 році – проблемам охорони, збереження і популяризації пам’яток історії та культури Черкащини, зокрема реалізації Державної програми „Золота підкова Черкащини” на 2006 – 2009 рр. В них взяли участь науковці, краєзнавці-аматори з усіх міст і районів області, працівники музеїв, архівів, історико-культурних заповідників, вчителі, студентська і учнівська молодь, представники громадськості. В цих конференціях взяли участь та виступили перші керівники області.

Проведення таких конференцій схвально зустрінуте громадськістю, передусім освітянською. Їх проведення та публікація збірників матеріалів надали системності і науковості дослідженням місцевої історії. На пленарних і секційних засіданнях конференцій мали змогу виступити з доповідями і повідомленнями та опублікувати свої матеріали понад 160 учасників. В даний час ведеться підготовка Четвертої обласної науково-краєзнавчої конференції, яка запланована на лютий 2009 року і присвячуватиметься 195-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка.

Активісти Спілки виступають керівниками, рецензентами наукових робіт учнів та студентів у різноманітних конкурсах, олімпіадах. Члени Спілки залучаються і очолюють журі учнівських олімпіад і конкурсів Малої академії наук з історії та історичного краєзнавства. Представники області стають переможцями та призерами Всеукраїнських олімпіад і конкурсів. За участю краєзнавців проводяться цикли теле- і радіопередач „Моя Черкащина”, „В серці України”, „Сторінки історії краю”.

Обласна організація Спілки тісно співпрацює з Інститутом історії України НАН України, гуманітарними кафедрами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Черкаського технологічного університету, Уманського педагогічного університету, обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, краєзнавчими музеями, історико-культурними заповідниками, бібліотеками та іншими закладами.

Обласна організація Спілки працює виключно на громадських засадах. Приміщення і майна не має.

На ІV звітно-виборній конференції обласної організації Національної спілки краєзнавців України 16 жовтня 2008 року обрано правління і президію. Головою правління обраний Мельниченко Василь Миколайович, кандидат історичних наук, професор кафедри архівознавства, новітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Заступниками голови правління обрані Лазуренко Валентин Миколайович, доктор історичних наук, професор кафедри суспільних дисциплін і права, помічник ректора з гуманітарної освіти та виховання Черкаського технологічного університету; Борщ Микола Іванович, науковий працівник обласного краєзнавчого музею.


Осередок Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Черкасах

Понад 140 років тому передове українство заснувало Товариство імені Шевченка, яке з Літературного переросло в багатопрофільну академію наук з українознавчим ухилом. Товариство продовжує працювати до сьогоднішнього дня і нині відоме як Наукове товариство імені Тараса Шевченка.

Осер́едок НТШ у Черќасах – громадська організація, структурний підрозділ Наукового товариства ім. Шевченка в центральній Україні. Секції Черкаського Осередку НТШ охоплюють багато наукових напрямків від історії до математики. Окрім наукової діяльності, черкаське відділення НТШ активно виступає за збереження та розвиток української мови у регіоні. На сьогоднішній день Осередок об'єднує більше ста членів.

Історія Черкаського Осередку НТШ починається із формування у 1997 році Ініціативної групи на чолі з Володимиром Поліщуком. Прагнення учасників було підтримано Президією НТШ в Україні і вже 18 березня того ж року відбулись перші установчі збори Осередку, в яких взяли участь близько 30-ти науковців.

Під час зборів учасники обговорили необхідність створення, існуючі перспективи розвитку регіонального осередку та прийняли одностайне рішення заснувати регіональний Осередок НТШ при Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького (ЧНУ). Першим головою Осередку було обрано тодішнього  проректора з питань навчальної роботи ЧДУ, доцента Юрія Триуса . Його заступником став член громадської організації «Заповіт», історик Іван Бучовський, науковим секретарем – Віталій Масненко, доцент кафедри всесвітньої історії ЧДУ. Учасниками перших установчих зборів були у переважній більшості викладачі Черкаського національного університету та Черкаського інженерно-технологічного інституту. Громадські та обласні організації, Національна спілка художників України і Українське товариство охорони пам’яток історії та культури також не оминули своєю увагою захід. Одними з фундаторів Черкаського осередку були Федір Боєчко, Борис Воєводченко, Валентин Бондаренко, Данило Нарбут, Іван Бучовський та ін.

У 2002 році НТШ у Черкасах було зареєстровано як громадську організацію. 2002 р. головою Осередку НТШ у Черкасах було обрано професора Віталія Масненка.


  

сайт: http://gender-ck.inf.ua/

Ми у соц. мережах:

https://www.facebook.com/groups/gender.ua/ 

https://www.youtube.com/channel/UCCcryEI_arnm_0ERzaNJz7w
https://twitter.com/gender_ck

 

ПОЛОЖЕННЯ

про Центр гендерних досліджень

 (з 2015 року Центр гендерних досліджень і комунікацій)                   

  1. Загальні положення
  2. Центр гендерних досліджень Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (далі – Центр) – є структурним підрозділом ННІ історії і філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, що об’єднує фахівців із гендерної проблематики.
  3. Діяльність Центру спрямована на виконання наказу Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України (МОНМСУ) «Про впровадження принципів гендерної рівності в освіті» від 10.09.2009 р. № 839, реалізацію державних та регіональних програм, на утвердження гендерної рівності в українському суспільстві.
  4. У своїй діяльності Центр керується Основним Законом України (Конституцією), законами України, актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказами МОНМСУ, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Статутом Університету, Положенням про науково-дослідну роботу, наказами ЧНУ ім. Б. Хмельницького та положенням про Центр.                                               

         1.4. Центр може мати статус юридичної особи та самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у банкових установах, а також печатки з зазначенням свого найменування. Під час організації діяльності Центру не виключається можливість використання печатки та реквізиту ННІ історії і філософії  ЧНУ ім. Б. Хмельницького.

1.5. Місце розташування Центру: 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка,81, каб. 519А.

  1. Мета та завдання діяльності Центру
  2. Метою діяльності Центру є активна участь у процесі формування та закріплення в світогляді української громадськості сучасних гендерних тенденцій.
  3. Завдання, включають в себе кілька напрямків роботи:

Перший – інформаційний:

  • поширення позитивного вітчизняного і світового досвіду в сфері реалізації ідей гендерної рівності;
  • інтеграція гендерного підходу в освіту;
  • встановлення гендерної рівності в українському суспільстві;
  • надання інформаційної та консультативної допомоги всім бажаючим, щодо підвищення рівня гендерної чутливості;
  • створення інформаційних ресурсів (гендерного: порталу, бібліотеки, друкованого видання тощо).

Другий – виховний:

  • підвищення рівня гендерної культури студентської молоді;
  • запровадження гендерної складової у процесі підготовки майбутніх фахівців із метою підвищення гендерної чутливості та формування професійної готовності до гармонізації гендерних взаємин.

Третій – науково-дослідний:

  • розробка наукових та науково-методичних матеріалів, спрямованих на попередження гендерного насильства, гендерної дискримінації та гармонізацію гендерних взаємин у суспільстві;
  • проведення наукових досліджень у сфері гендерних відносин, соціалізації та шляхів впровадження гендерної рівності;
  • організація та проведення науково-практичних конференцій, наукових семінарів, круглих столів, форумів, дискусій, зустрічей з науковцями, державними та громадськими діячами тощо.

Четвертий – навчальний:

  • розробка та впровадження навчальних курсів із гендерної проблематики;
  • написання підручників, навчальних та навчально-методичних посібників із даної теми;
  • організація та проведення просвітницьких заходів: курсів, інтерактивних семінарів і т. п.

П’ятий – зовнішні зв’язки:

  • співпраця з організаціями державної влади на регіональному та місцевому рівнях, представництвами міжнародних організацій та фондів, неурядовими та громадськими організаціями, навчальними закладами всіх ступенів та рівнів акредитації.

                         Напрями роботи

  1. Науково-дослідна діяльність:

         -         розробка та впровадження навчальних курсів    «Теоретико-методологічні та соціокультурні засади гендерної політики в Україні», «Актуальні проблеми досліджень візуальної репрезентації у мистецтві: гедерний аспект», «Філософські проблеми гендеру та фемінізму»для студенів-істориків денної та заочної форм навчання: 6.030300. Спеціальність – Історія; Спеціальність –Філософія.

  • дослідження гендерної ситуації в окремо взятому колективі, установі, місті, регіоні (виявлення гендерних проблем, рівня гендерної культури та впливу гендерних стереотипів і т. п.);
  • організація та проведення науково-практичних конференцій, круглих столів, тренінгів та семінарів із гендерної проблематики;
  • написання і видання наукових та науково-методичних матеріалів по темі;
  • організацію науково-дослідних проектів щодо повсякденного життя українського жіноцтва: «Війна очима жінок» та «Соціально-активна Черкащанка» шляхом проведення польових досліджень.
    1. Навчальна робота:
  • Підготовка та видання навчальної літератури (підручників, навчальних та навчально-методичних посібників: курс лекцій, семінарські заняття, самостійна робота, тренувальні тести і. т.п.);
  • організація освітньо-педагогічних проектів, які включають в себе координуючу роботу викладача та  дослідницькі, комунікативні якості студентів (метод інтерв’ювання).
    1. Інформаційно-консультативна діяльність:
  • проведення консультацій з питань міжстатевого спілкування, гармонізації гендерних взаємин, консультативна допомога в ситуаціях пов’язаних із гендерним насильством;
  • організація виставок та інформаційних проектів, проведення конкурсних робіт із гендерної тематики;
  • активне використання інтерактивних форм роботи з молоддю (гендерний: туризм та орієнтування, театр, школа гендерної рівності).
    1. Науково-громадська діяльність:

Співпраця:

  • з провідними українськими Гендерними Центрами інших університетів, зокрема, м.м. Києва, Луцька, Полтави, Тернополя, Харкова, Севастополя;
  • зарубіжними жіночими організаціями:  канадським , американським (США), європейськими та на пострадянському просторі;
  • молодіжними місцевими та регіональними організаціями, перш за все, «Молода Черкащина»;
  • з педагогічними колективами та учнями Черкаських ЗОШ, районними та сільськими ЗОШ. позашкільними закладами області.
    1. Гуманітарно-виховна робота:
  • Організація в стінах ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б. Хмельницького заходів, присвячених популяризації серед громади університету та їх рідних традицій та духовних символів українства, зокрема, проведення напередодні святкування Великодня «Тижня української духовності».
  1. Структура Центру

Штатний склад працівників визначається реальними можливостями фінансування і відповідно до цього корегується.

Мінімальний штатний склад включає трьох осіб:

  • директор;
  • заступник директора;
  • технічний секретар.
  1. Фінансування Центру

Фінансування і матеріальне забезпечення Центру відбувається з різних джерел:

  • за рахунок цільового бюджетного фінансування державних і регіональних програм;
  • за рахунок цільового фінансування програм і проектів, що фінансуються Програмами розвитку ООН (ПРООН);
  • за рахунок цільової спонсорської допомоги юридичних і фізичних осіб України та зарубіжжя;
  • за рахунок вітчизняних і зарубіжних грантів;
  • з інших джерел, не заборонених законодавством України.
  1. Заключні положення

Положення набуває чинності з моменту його затвердження.

 

 


 

ПОЛОЖЕННЯ

про Науково-дослідний центр

Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького

з вивчення пам’яток археології

 

  1. Загальні положення

1.1. Науково-дослідний центр Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького з вивчення пам’яток археології (далі Центр), який є науково-навчальним підрозділом Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького (далі Університет), створюється на громадських засадах з метою здійснення сучасних теоретичних та польових досліджень пам’яток археології, обміні методиками досліджень, базованих на використанні новітніх технологій, підготовки наукових публікацій та підготовки кадрів (аспірантів, докторантів).

1.2. Центр зосереджує теоретичний і прикладний доробок його членів.

1.3. Центр створюється (ліквідується) за наказом ректора.

1.4. Діяльність Центру регулюється чинним законодавством України, Статутом університету, Положенням про науково-дослідну роботу в Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького та цим положенням.

1.5. Організаційне й науково-методичне керівництво діяльністю Центру здійснює директор; загальний контроль за діяльністю Центру покладається на проректора з наукової та інноваційної діяльності.

1.6. Центр має право на прийняття самостійних рішень у межах чинного законодавства, Статуту Університету та цього Положення.

1.7 Директор Центру призначається на посаду ректором Університету. Призначення директора здійснюється на основі чинних нормативно-правових актів.

1.8 Центр за наслідками своєї роботи звітує перед Вченою радою університету.

1.9 Рішення з основних питань наукової роботи Центру ухвалюються на засіданнях Центру та затверджуються Вченою радою Університету.

1.10 Центр забезпечує ведення відповідної документації.

  1. Основні завдання й повноваження Центру

2.1. Створення єдиного науково-дослідного центру Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького з вивчення пам’яток археології.

2.2. Реставрування, відтворення пам’яток із залученням новітніх технологій консервації та музеєфікації.

2.3. Розроблення нових методик дослідження.

2.4. Поширення результатів досліджень у наукових та викладацьких колах. Просвітницька діяльність з метою ознайомлення громади з основними пам’ятками археології.

2.5 Забезпечення виконання науково-теоретичних та польових планових робіт членами Центру.

2.5. Координація науково-прикладних досліджень Центру з діяльністю наукових і громадських організацій України. 

2.6 Робота з докторантами, аспірантами, магістрантами та студентами ННІ історії і філософії, сприяння підвищенню якості підготовки фахівців.

2.7 Запровадження вивчення студентами та молодими науковцями передових технологій комплексного вивчення пам’яток археології.

2.8 Результати теоретичних досліджень, здійснених Центром, викладаються в статтях, монографіях, доповідях на наукових конференціях. Результати польових досліджень репрезентуються у музеях та на виставках.

  1. Статус та керівництво Центру

3.1. Центр є науково-навчальним підрозділом Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, який створюється на громадських засадах та не входить до структури та штатного розпису університету.

3.2. Вищим науково-методичним органом Центру є науково-методична рада, склад якої формується наказом ректора університету. Науково-методична рада щорічно затверджує план роботи Центру та приймає звіт директора.

3.3. Центр очолює провідний фахівець – директор, що призначається наказом ректора університету.

  1. Права та обов’язки директора Центру

     4.1. Організовує роботу Центру та несе персональну відповідальність за результати роботи Центру перед Вченою радою університету і ректором університету.

     4.2 Здійснює контроль за виконанням планів науково-дослідних робіт у Центрі.

     4.3 Забезпечує координацію та інтеграцію наукової діяльності Центру з іншими науковими установами.

     4.4 Подає керівництву університету пропозиції щодо залучення у встановленому порядку до виконання науково-дослідних робіт професорів, доцентів, викладачів, аспірантів і студентів.

     4.5. Подає керівництву університету пропозиції щодо морального й матеріального заохочення співробітників Центру, а також щодо заходів дисциплінарного впливу.

  1. Ресурси Центру

     5.1. У розпорядження Центру передається ауд. 501 (корпус 1) – археологічний кабінет ННІ історії і філософії.

     5.2. Штат Центру включає посади для забезпечення організаційних науково-методичних та допоміжних господарських функцій – директор (на громадських засадах), лаборант (на громадських засадах).

  1. Фінансування

6.1. Центр не є юридичною особою і не має самостійного балансу.

6.2. Фінансування діяльності Центру та його матеріально-технічне забезпечення здійснюється шляхом фінансування загального та спеціального фондів держбюджету за статтями, передбаченими на наукову діяльність, за рахунок госпрозрахункових робіт, за рахунок добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, спонсорської допомоги, а також з інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.

 

Важливим та невід’ємним складником діяльності ННІ міжнародних відносин, історії та філософії є видавництво наукових періодичних видань. Запрошуємо авторів до формування чергових номерів наших журналів.


 

Запрошуємо авторів долучитися до формування чергового номера. Збірник наукових праць «Український селянин» включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України. Також збірник індексується в міжнародних наукометричних базах даних Index Copernicus, Cite Factor, Directory of Research Journals Indexing, Cosmos Impact Factor, Scientific Indexing Services, Ulrich's Periodicals Directory. Статтям збірника присвоюється цифровий ідентифікатор DOI.

До збірника приймаються публікації, що охоплюють традиційне коло проблем аграрної історії України та світу.

Детальніше про вимоги до публікації тут: http://ukr-selianyn-ejournal.cdu.edu.ua/about/submissions



Тези Всеукраїнської онлайн-конференції з міжнародною участю «КОНФЛІКТИ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ: ДИНАМІКА, ВИРІШЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ», 1–2 грудня 2020 р., м. Черкаси


Конституція України: історія, сучасність і перспективи / Збірник матеріалів Міжрегіонального круглого столу (присвяченого 25-ій річниці Конституції України), 24 червня 2021 р., м. Черкаси. – Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2021. – 62 с.


МАТЕРІАЛИ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ "УКРАЇНА СОБОРНА: КРІЗЬ ПРИЗМУ ГУМАНІТАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ" (19-20.10.2021). - Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2021. - 201 с.


Освітньо-науковий простір сучасної України. З нагоди 100-річчя Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького : зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 11 жовт. 2021 р. Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2021. 169 с.


Звільнення від СРСР:  історія і сьогодення : зб. матер. Всеукр. студ. наук. конф., з міжнародною участю, присвяченої 31-річниці розпаду Радянського Союзу та 100-річчю  підписання договору щодо утворення СРСР, 20 травня. 2022 р. Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2022. 137 с.


 Сучасна студентська історична наука: візії та напрями : зб. матер. Всеукр. наук.-практ. студ. конф., 9 грудня. 2022 р. Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2022. 176 с. 


Дипломатія доби глобалізації: нові виклики та завдання : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 15 грудня. 2022 р. Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2022. 136 с.


Актуальні проблеми сучасної археології : зб. матер. Регіон. студ. наук. конф. (25 травня 2023 р., м. Черкаси). Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2023. 46 с.


Дипломатія суверенної України в умовах війни: нові виклики та завдання, до Дня дипломатичної служби України : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 21 грудня. 2023 р. Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2024. 204 с.